КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2520/6155/11 Головуючий у 1-й інстанції: Смаль І.А. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
УХВАЛА
Іменем України
28 січня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н.П.,
суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сосницькому районі Чернігівської області на постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 03.11.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2до Управління Пенсійного фонду України в Сосницькому районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сосницькому районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій та зобов»язання провести перерахунок та виплату доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 1 мінімальної зарплати, зобов»язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю відповідно до ст. 51 Закону з розрахунку 15% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Сосницького районного суду Чернігівської області від 03.11.2011 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішенням та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку як непрацюючий пенсіонер та одержує доплату до пенсії, як постраждалий від наслідків Чорнобильської катастрофи, зареєстрований та постійно проживає зоні посиленого радіоекологічного контролю та віднесений до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають на території зони гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат. На підставі цієї ж норми непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають на території зони посиленого радіологічного контролю, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до категорії 2 складає 30 % мінімальної пенсії за віком, особам, віднесеним до категорії 3 - 25 % мінімальної пенсії за віком, а особам, віднесеним до категорії 4 - 15 % мінімальної пенсії за віком.
Стаття 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 51, відповідно до Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з вищевказаними Постановами КМУ, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сосницькому районі Чернігівської області - залишити без задоволення, а постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 03.11.2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
