ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" січня 2015 р. Справа № 922/5537/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В. О. , суддя Шевель О. В.,
при секретарі Литвиновій К.О.,
за участю представників сторін:
позивача- представник Ковальов О.В. за довіреністю № 01-026-1830 від 25.12.2014 року,
відповідача- не з*явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ, Луганська область, (вх. №4507 Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.12.2014 року у справі № 922/5537/14,
за позовом - Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ, Луганська область,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський машинобудівельний завод», м.Луганськ,
про стягнення 696 506,58 грн.,-
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.12.2014 року (суддя Суслова В.В.) повернуто позовну заяву ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» та додані до неї документи без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з ненаданням належних доказів щодо сплати судового збору за подання позовної заяви.
Позивач, не погоджуючись з вказаною ухвалою господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 03.12.2014 року та передати справу на розгляд господарського суду Харківської області, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.
Також, апелянт просить застосувати пункт 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» та надати позивачу можливість надати суду додатково підтвердження територіального органу Державного казначейства України про надходження та зарахування сум судового збору до Державного бюджету України.
При цьому, апелянт вказує, що у зв'язку із загостренням суспільно-політичної ситуації та території Донецької та Луганської області, проведенням бойових дій в зоні АТО, блокуванням шляхів проїзду незаконними озброєними угрупуваннями призупинено пересилання поштових відправлень УДППЗ «Укрпошта» у зоні АТО.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що до позовної заяви ним додана копія платіжного доручення № 18856 від 07.11.2014 року про сплату судового збору за подання позовної заяви у сумі 13 930,13 грн. Додати оригінал вказаного платіжного доручення він не мав можливості з об*єктивних причин, оскільки згідно постанови № 466 від 06.08.2014 року правління Національного банку України призупинило діяльність банківських установ на території Донецької та Луганської області, що не контролюється українською владою. Банки до повного відновлення діяльності надають клієнтам послуги за допомогою засобів мобільного обслуговування. Отже, банківські установи, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, фактично не функціонують. Місто Алчевськ входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція. Враховуючи пункт 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року « Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України», позивачем зроблено запит № 026-1337 від 17.11.2014 року до Управління державної казначейської служби України в Дзержинському районі м. Харкова про зарахування судового збору, сплаченого за подання позовної заяви платіжним дорученням № 18856 від 07.11.2014 року.
Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.
01.12.2014 року до господарського суду Харківської області звернулось Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський машинобудівельний завод» про стягнення 696 506,58 грн., які були сплачені позивачем як попередня оплата за металоконструкції воздуховодів лівого поля відповідно до договору поставки № АМК - 801- 2014-пст від 10.04.2014 року .
До позовної заяви у якості доказу сплати судового збору позивач надав копію платіжного доручення № 18856 від 07.11.2014 року на суму 13 930,13 грн. та копію листа - запита № 026-1337 від 17.11.2014 року начальнику Управління державної казначейської служби України в Дзержинському районі м. Харкова щодо підтвердження зарахування до державного бюджету судового збору у сумі 13 930,13 грн., сплаченого ПАТ Алчевський металургійний комбінат» за платіжним дорученням № 18856 від 07.11.2014 року.
Як убачається з матеріалів справи, постановою Правління Національного банку України № 466 від 06.08.2014 року, з урахуванням того, що території Донецької та Луганської областей запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, зокрема, Банкам України призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.
Копія платіжного доручення № 18856 датована 07.11.2014 року; в ній зазначені наступні реквізити: платник: ПАТ «Алчевський металургійний комбінат»; банк платника ПАТ «Промінвестбанк»; код банку 300012; отримувач УДКС у Дзержинському районі, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області; призначення платежу судовий збір за позов ПАТ АМК до господарського суду Харківської області.
При цьому, слід зазначити, що за період від сплати судового збору (07.11.2014 року) до здійснення запиту до Управління державної казначейської служби України в Дзержинському районі м. Харкова ( 17.11.2014 року), до звернення з позовом до господарського суду Харківської області ( 01.12.2014 року), а також на час розгляду апеляційної скарги, пройшов значний час, але доказів зарахування до державного бюджету судового збору у сумі 13 930,13 грн., сплаченого ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» за платіжним дорученням № 18856 від 07.11.2014 року не надано ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду.
Окрім того, доказів неможливості надати відомості про зарахування до державного бюджету України судового збору у сумі 13 930,13 грн., сплаченого ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» за платіжним дорученням № 18856 від 07.11.2014 року, з органу казначейства, що знаходиться у місті Харкові також не надано.
Відповідно до приписів статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до приписів пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до приписів статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - і відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України унормовано основні засади судочинства, і до них, зокрема, належать законність, рівність усміх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).
З огляду на наведені норми права, колегія суддів вважає, що висновок місцевого господарського суду щодо прийняття до розгляду позовної заяви, поданої без дотримання приписів пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, може бути витлумачено як надання переваги заявникові, є правомірним та обґрунтованим.
При цьому, слід зазначити, що апелянтом також не надано будь-яких доказів у спростування висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду Харківської області про застосування до позивача пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України , оскільки копія платіжного доручення не може бути належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви, у зв'язку з чим, ухвалу господарського суду від 03.12.2014 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись, ст. 99, ст.101, п.1 ч1. ст.103, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 103.12.2014 року у справі № 922/5537/14 залишити без змін
Повний текст постанови складено 06.01.2015 року.
Головуючий суддя О.А. Пуль
суддя В.О.Фоміна
суддя О.В.Шевель
