Вона має належати мені одноосібно, адже брат і сестра померли ще до смерті мами. До спадщини належить житловий будинок у Миколаївській області.
Аж ось я дізналася, що у місцевій нотаріальній конторі, де видавали свідоцтво на право спадщини мені, таке саме — на володіння половиною будинку — видали моїй племінниці, доньці покійної сестри.
Хочу дізнатися, чи мала нотаріус право ділити будинок навпіл, адже онука — то вже спадкоємець іншої черги.
Л. ЧЕРНЯВСЬКА, селище Врадіївка Миколаївської обл.
Андрій СЄДОВ, заступник міністра юстиції:
— Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу (далі — кодекс), спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємці за законом одержують пра?во на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1258 кодексу).
У першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, зокрема зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки; у другу чергу — рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері; у третю чергу — рідні дядько та тітка спадкодавця; у четверту чергу — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини; у п’яту чергу — інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, а також утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї (статті 1261—1265 кодексу).
При цьому частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 кодексу).
Частиною першою статті 1266 кодексу встановлено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
