МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 р. за № 1586/21898

Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання

На виконання абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 738( 738-2011-п ) "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, що додається.

2. Затвердити Порядок ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання( z1587-12 ), що додається.

3. Департаменту автомобільного транспорту забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

В. о. Міністра

К. Єфименко

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства інфраструктури України 17.08.2012  № 521

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 р. за № 1586/21898

ПОРЯДОК затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок визначає механізм затвердження конструкції колісних транспортних засобів (далі — КТЗ) категорій M, N, O, L, нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах (далі — обладнання) відповідно до вимог Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів( 995_343 ), 1958 року з поправками 1995 року (далі — Угода).

1.2. На кожен КТЗ або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник — резидент (далі — виробник) видає сертифікат відповідності.

1.3. На кожен новий КТЗ або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на КТЗ, що були у користуванні, сертифікат відповідності видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства, призначені Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за поданням Міністерства інфраструктури України.

1.4. Індивідуальному затвердженню підлягає кожен КТЗ:

а) новий, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу КТЗ, підлягає першій державній реєстрації в Україні;

б) що був у користуванні і підлягає першій державній реєстрації в Україні;

в) КТЗ категорій M2 та M3, конструкцію якого змінено під час переобладнання.

1.5. Індивідуальному затвердженню підлягає кожна партія обладнання, яка відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якої не підтверджена сертифікатом типу.

1.6. Цей Порядок не застосовується до КТЗ:

а) яких згідно із законодавством не допускають для участі у дорожньому русі: призначених для застосування винятково на будівництві, у шахтах, кар'єрах, морських чи річкових портах та аеропортах, розроблених спеціально для виконання робіт поза дорогами загального користування і/або для виконання технологічних операцій;

б) спеціальних, зокрема броньованих, призначених для експлуатації Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством оборони України, Міністерством надзвичайних ситуацій України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Службою безпеки України;

в) які належать до категорії T (колісні трактори), R (причепи до сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів), транспортних засобів з гусеничним або з комбінованим колісно-гусеничним рушієм;

г) призначених винятково для спортивних змагань;

ґ) дослідні зразки, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування з метою проведення випробовувань, передбачених з метою поставки продукції на виробництво;

д) максимальна конструктивна швидкість яких не перевищує:

1.7. Цей Порядок не застосовують для затвердження типу предметів обладнання та частин:

а) які призначено винятково для КТЗ, зазначених у пункті 1.6 цього розділу. Предмети обладнання та частини до колісних транспортних засобів, зазначених у підпункті "д" пункту 1.6 цього розділу, можуть одержати сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження на добровільній засаді;

б) що були у користуванні.

1.8. Класифікацію, визначення типу, варіанта і версії, коди УКТЗЕД колісних транспортних засобів та обладнання, екологічні норми, методи випробувань, позначення рівня екологічних норм КТЗ, форму інформаційного документа для затвердження типу колісного транспортного засобу ( z1586-12 ), перелік технічних приписів, варіанти процедур затвердження типу наведено в додатках 1 — 5 до цього Порядку.

1.9. Форми сертифікатів типу, вимоги до оформлення та ідентифікації сертифікатів та повідомлень ( z1586-12 ), форму подання результатів випробовувань за екологічними показниками КТЗ, форми сертифікатів відповідності, кількісні обмеження стосовно малих та кінцевих серій, особливості застосування технічних приписів до КТЗ спеціального призначення наведено в додатках 6 — 11 до цього Порядку.

1.10. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

виробник — суб'єкт господарювання, що відповідає за проектування, виготовляння та маркування продукції незалежно від того, виконуються зазначені операції самою цією особою чи від її імені, та забезпечує відповідність виробництва продукції. Необов'язково, щоб цей суб'єкт господарювання залучався до всіх стадій виготовляння продукції, що підлягає затвердженню;

вузол — елемент конструкції КТЗ, тип якого може бути затверджений окремо, але тільки стосовно одного чи декількох визначених типів КТЗ;

затвердження типу — сукупність процедур, за допомогою яких уповноважений орган підтверджує, що тип продукції відповідає вимогам та технічним приписам, визначеним цим Порядком;

індивідуальне затвердження — сукупність процедур, за допомогою яких уповноважений орган чи орган із сертифікації підтверджує, що конкретний окремо взятий КТЗ, партія обладнання відповідають усім вимогам та технічним приписам, визначеним цим Порядком;

інформаційна підшивка — комплект документів, який містить інформаційний документ, а також необхідні таблиці, графіки, характеристики, схеми, кресленики, фотографії тощо, текстові частини яких складено українською чи російською мовою або мовою держави, резидентом якої є виробник, з дублюванням англійською мовою;

інформаційний документ — документ, який містить інформацію щодо КТЗ і складений відповідно до вимог додатка 3 до цього Порядку;

інформаційний пакет документів — комплект документів, який містить інформаційну підшивку, а також документи окремих затверджень, протоколи випробувань та інші документи, що їх додають до інформаційної підшивки уповноважений орган або технічні служби під час виконання своїх функцій, текстові частини яких складено українською чи російською мовою або мовою держави, резидентом якої є виробник, з дублюванням англійською мовою;

компетентний орган іншої Договірної Сторони Угоди ( 995_343 ) — орган, призначений урядом іншої, ніж Україна, держави як Договірна Сторона забезпечувати виконання її обов'язків згідно з положеннями Угоди;

КТЗ — транспортний засіб, призначений для руху безрейковими дорогами, який використовується для перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і приводу під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи механізмів для виконання спеціальних робочих функцій;

об'єктивні докази відповідності продукції — документально оформлені результати робіт з оцінювання відповідності: затвердження типу за Правилами ЄЕК ООН( 995_343 ) або Директивами Європейського Союзу, протоколи випробувань або звіти про випробовування, документи щодо підтвердження відповідності виробництва, матеріали інформаційних документів, підшивок, акти експертизи документів та ідентифікації зразків тощо;

окреме затвердження — комплект документів, за допомогою якого підтверджують, що тип продукції відповідає вимогам Угоди( 995_343 ) та окремого Правила ЄЕК ООН;

переобладнання — зміни типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції КТЗ, що порушують чи можуть порушити відповідність цього КТЗ вимогам нормативних документів щодо безпечності конструкції, наприклад, зміни: повної маси та її розподілу по осях; центру мас; типу двигуна, його маси і потужності; колісної бази чи колісної формули; конструкції систем світлової сигналізації, гальмового і рульового керування та трансмісії; зовнішньої поверхні кузова; захисних пристроїв; установки кабіни, кузова чи їхніх деталей; спеціального обладнання і номерних агрегатів тощо, не передбачених нормативно-технічною документацією на такий КТЗ;

поетапне затвердження типу — сукупність послідовних процедур, за допомогою яких уповноважені органи, що виконують процедури затвердження типу, підтверджують, що незавершений або завершений тип КТЗ відповідає необхідному, залежно від етапу завершеності, переліку вимог цього Порядку;

продукція — КТЗ, предмети обладнання та частини, характеристики яких впливають на безпеку дорожнього руху, довкілля та енергоощадність;

сертифікат відповідності — документ, яким виробник підтверджує, що окремо взятий КТЗ або партія обладнання відповідають затвердженому типу;

сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження — документ, яким уповноважений орган чи орган із сертифікації підтверджує, що окремо взятий КТЗ чи партія обладнання, які не мають сертифіката типу, відповідають вимогам цього Порядку;

сертифікат типу — документ, яким уповноважений орган підтверджує, що тип продукції затверджено відповідно до вимог технічних приписів, визначених цим Порядком;

технічна служба — визначений компетентним органом, акредитований в установленому законодавством порядку та нотифікований ООН орган з оцінки відповідності, якому доручено виконувати випробовування та/або інспектування продукції та/або перевірки відповідності виробництва;

технічні приписи — єдині технічні приписи (Правила ЄЕК ООН( 995_343 )), нормативно-правові акти, технічні регламенти, національні стандарти, нормативні документи, технічні вимоги, що стосуються певних категорій КТЗ чи обладнання, наведені у додатку 4 ( z1586-12 ) або 11 до цього Порядку;

тип КТЗ — сукупність КТЗ певної категорії, які не відрізняються один від одного за істотними ознаками, наведеними в розділі III додатка 1 до цього Порядку, може мати варіанти і версії. Тип стосовно певної властивості або системи КТЗ визначають згідно з нормативним документом, який містить технічні приписи до них;

тип КТЗ базовий — завершений або незавершений тип КТЗ, що використовують на початковому етапі процедури поетапного затвердження типу;

тип КТЗ завершений — тип КТЗ, стосовно якого не потрібно виконувати додаткові етапи процедури затвердження для підтвердження відповідності всім необхідним вимогам цього Порядку;

тип КТЗ кінцевої серії — тип КТЗ, сертифікат якого був чинним на момент виготовлення або ввезення на митну територію України з метою вільного обігу, але втратив чинність до моменту реєстрації КТЗ через запровадження нових вимог технічних приписів, відповідність яким виробник не має наміру чи не може забезпечити через особливості конструкції КТЗ цього типу;

тип КТЗ незавершений — тип КТЗ, у процесі поетапного затвердження якого потрібно виконати додатково не менше одного (завершального) етапу виготовлення та підтвердження відповідності вимогам цього Порядку;

тип КТЗ поетапно завершений — тип КТЗ, що пройшов процедуру поетапного затвердження типу та відповідає вимогам цього Порядку;

тип обладнання — сукупність обладнання, яке не відрізняється одне від одного за суттєвими ознаками, наведеними в розділі V додатка 1 до цього Порядку;

уповноважений орган — визначений компетентним органом орган із сертифікації, акредитований відповідно до законодавства України і нотифікований ООН згідно з Угодою( 995_343 ), який видає сертифікати типу та сертифікати відповідності щодо індивідуального затвердження.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Угоді ( 995_343 ) та в доданих до неї єдиних технічних приписах — Правилах ЄЕК ООН.

II. Подання заяви на затвердження типу КТЗ та обладнання

2.1. Виробник подає до уповноваженого органу письмову заяву на затвердження типу КТЗ разом із інформаційним пакетом документів на паперовому або електронному носії. Заява має стосуватися окремо кожного типу КТЗ.

2.2. До заяви додають інформаційну підшивку, комплект окремих затверджень, що стосуються категорії, до якої належить КТЗ, а також (за наявності) документи з підтвердження відповідності виробництва чи сертифікати на системи управління якістю. Суб'єкти господарювання, що поставили КТЗ на виробництво в Україні, також додають технічні умови на КТЗ, узгоджені в установленому законодавством порядку.

2.3. Інформаційний документ (додаток 3) має бути наданий до уповноваженого органу у двох примірниках і включати покажчик стану інформаційного пакета документів. Усі кресленики повинні бути надані у відповідному масштабі на форматі А4 або повинні бути складені до цього формату. Фотографії, якщо вони є, мають достатньо докладно показувати деталі.

2.4. Виробник може не надавати окремих затверджень щодо однієї або декількох систем КТЗ. У цьому разі виробник має надати до уповноваженого органу протоколи випробувань технічних служб або випробувальних лабораторій на відповідність технічним приписам щодо систем КТЗ, стосовно яких не були оформлені окремі затвердження.

2.5. У разі поетапного затвердження типу КТЗ до заявки додають:

а) на першому етапі — розділи інформаційної підшивки та окремі затвердження або протоколи випробувань, які відповідають фактичному стану завершення (комплектації) типу КТЗ;

б) на другому і наступних етапах — складові інформаційної підшивки та окремі затвердження або протоколи випробувань, які стосуються поточного етапу завершення, дані щодо змін у конструкції КТЗ, а також примірник сертифіката типу, оформлений на попередньому етапі. Суб'єкт господарювання, що поставив КТЗ на виробництво в Україні, додає технічні умови на КТЗ, узгоджені в установленому законодавством порядку.

2.6. До заяви додають зразки печаток чи штампів, опис елементів захисту від підроблення (за наявності), які виробник має намір застосовувати, а також назви посад, зразки підписів осіб, яким виробник надає повноваження підписувати сертифікати відповідності КТЗ. У разі зміни зазначених повноважень виробник протягом 10 робочих днів надає до уповноваженого органу нові назви посад та зразки підписів уповноважених осіб.

2.7. Уповноважений орган може звертатися до виробника з умотивованим запитом щодо надання додаткової інформації чи документів, передбачених цим Порядком, необхідних для прийняття рішення стосовно обсягу випробовувань.

2.8. До заяви додають настанову щодо експлуатування чи користування КТЗ.

2.9. Виробник представляє уповноваженому органу або технічній службі зразки КТЗ для забезпечення виконання процедури затвердження типу щодо кожного варіанта, версії, типу КТЗ.

2.10. Виробник подає до уповноваженого органу заяву на затвердження типу обладнання разом із інформаційним пакетом документів на паперовому або електронному носії. Заява має стосуватися окремо кожного типу обладнання.

У разі обладнання одного найменування, яке виготовляє один виробник і яке має окреме затвердження, можна з метою отримання сертифіката типу обладнання подавати одну заяву для декількох типів, у додатку до якої зазначають відомості про кожний тип обладнання та відповідні окремі затвердження. У разі поширення на окремий тип обладнання вимог декількох нормативних документів чи за наявності декількох окремих затверджень (для різних варіантів типу) наводять відомості про всі необхідні окремі затвердження.

2.11. До заяви додають інформаційну підшивку, зміст якої має відповідати технічним приписам, перелік (каталог) обладнання, окремі затвердження чи протоколи випробувань технічних служб або випробувальних лабораторій, а також (за наявності) копії документів з підтвердження відповідності виробництва чи сертифікати на системи управління якістю.

Суб'єкти господарювання, що поставили КТЗ на виробництво в Україні, також додають технічні умови на обладнання, узгоджені в установленому законодавством порядку.

2.12. До заяви додають зразки печаток чи штампів, опис елементів захисту від підроблення (за наявності), які виробник має намір застосовувати, а також назви посад, зразки підписів осіб, яким виробник надає повноваження підписувати сертифікати відповідності на партії обладнання. У разі зміни зазначених повноважень виробник протягом 10 робочих днів надає до уповноваженого органу нові назви посад та зразки підписів уповноважених осіб.

2.13. Уповноважений орган може звертатися до виробника з умотивованим запитом щодо надання додаткової інформації, передбаченої цим Порядком, необхідної для прийняття рішення стосовно номенклатури випробовувань.

III. Процедури затвердження типу КТЗ та обладнання

3.1. Процедури затвердження типу КТЗ здійснюють відповідно до вимог пунктів 3.5 — 3.14 цього розділу, а обладнання — пунктів 3.15 — 3.22 цього розділу. Варіанти процедури затвердження типу наведено в додатку 5 до цього Порядку.

3.2. Ідентифікацію сертифікатів типу, сертифікатів відповідності здійснюють згідно з вимогами додатка 7 до цього Порядку.

3.3. Уповноважений орган після надання сертифіката типу здійснює інформування відповідно до Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання.

3.4. У разі отримання запиту від компетентного органу уповноважений орган або виробник повинен протягом 20 робочих днів після отримання запиту надіслати компетентному органу копії сертифікатів типу чи сертифікатів відповідності. Уповноважений орган або виробник надсилає копії сертифікатів разом із відповідним інформаційним пакетом документів на паперовому або електронному носії.

3.5. Сертифікат типу КТЗ видають, залежно від категорії та призначення КТЗ, на тип, що відповідає характеристикам, наведеним в інформаційній підшивці, та:

а) при затвердженні КТЗ загального призначення — технічним приписам, перелік яких наведено в додатку 4 до цього Порядку;

б) при затвердженні КТЗ спеціального призначення — технічним приписам, перелік яких наведено в додатку 11 з урахуванням вимог розділу I додатка 4 до цього Порядку.

3.6. Уповноважений орган повинен:

а) перевірити наявність усіх окремих затверджень та/або протоколів випробувань у повному обсязі згідно з переліком технічних приписів, які стосуються певної категорії КТЗ з урахуванням особливостей конструкції, що стосуються типу КТЗ;

б) за результатами аналізу документації переконатися, що характеристики КТЗ та дані, які наведено в інформаційному документі, збігаються з даними інформаційних пакетів документів та/або окремих затверджень. У разі надання інформаційних пакетів документів, що додаються до затвердження типу за директивами ЄС, перевірити відповідність сфери застосування та вимог зазначених директив вимогам технічних приписів, встановлених цим Порядком;

в) провести ідентифікацію відібраних зразків КТЗ з метою перевірки відповідності фактичних ідентифікаційних ознак зразків КТЗ даним, наведеним в інформаційному документі та у відповідних розділах інформаційних пакетів документів, наданих до окремих затверджень.

Кількість КТЗ, що підлягають ідентифікації, визначають з урахуванням комбінацій ознак конструкції КТЗ, які стосуються щонайменше: двигуна, коробки передач, кількості осей та рушійних осей (розміщення, їх кінематичні зв'язки), керуючих осей (кількість, розміщення), кількості дверей, кількості місць, оснащення, що впливає на властивості, вимоги до яких встановлено цим Порядком.

Залежно від комплектності, результатів аналізу документів та ідентифікації виконуються процедури затвердження типу, варіанти яких наведено в додатку 5 до цього Порядку.

3.7. У разі відсутності окремих затверджень або протоколів випробувань щодо відповідності всім необхідним технічним приписам уповноважений орган повинен:

а) надіслати запит до виробника щодо надання окремих затверджень або протоколів випробувань чи організувати проведення випробовувань;

б) переконатися у тому, що характеристики КТЗ відповідають даним, наведеним в інформаційній підшивці, а надані додатково протоколи випробувань підтверджують відповідність КТЗ вимогам технічних приписів.

3.8. При поетапному затвердженні типу КТЗ уповноважений орган повинен:

а) переконатися, що окремий інформаційний пакет документів надано в повному обсязі та актуалізовано щодо чинних редакцій технічних приписів, які містять вимоги до КТЗ. При проведенні індивідуального затвердження КТЗ склад інформаційного пакета документів виробник узгоджує з уповноваженим органом або органом із сертифікації;

б) переконатися, що характеристики КТЗ та дані, наведені у наданому інформаційному документі для затвердження типу КТЗ, складеному відповідно до розділу I додатка 3 до цього Порядку, відповідають даним інформаційного пакета документів;

в) на відібраних зразках заявленого на затвердження типу КТЗ перевірити або організувати проведення випробувань КТЗ з метою підтвердження, що фактичні дані зазначених зразків КТЗ відповідають даним, наведеним у відповідних розділах інформаційного пакета документів;

г) за необхідності провести або організувати проведення необхідних перевірок (випробувань) щодо відповідності технічним приписам стосовно установленого на КТЗ обладнання.

3.9. Кількість зразків КТЗ, що підлягає перевірці, має бути достатньою для забезпечення належного контролю з урахуванням різних комбінацій ознак конструкції КТЗ, заявленого на затвердження типу, згідно з переліком: двигун, коробка передач, ведучі осі (кількість, розміщення, їх кінематичні зв'язки), керуючі осі (кількість, розміщення), типи кузова, кількість дверей, розміщення рульового управління, кількість місць, рівень оснащення.

3.10. Ідентифікаційний номер (код VIN) базового КТЗ, який визначений згідно з ДСТУ 3525 (ISO 3779), має бути збережено на всіх етапах процесу поетапного затвердження типу КТЗ з метою забезпечення простежуваності всього процесу затвердження КТЗ.

3.11. На другому та наступних етапах затвердження типу додатково до обов'язкової заводської таблички виробника, що визначена ДСТУ 3525 (ISO 3779), кожний виробник повинен установити на КТЗ додаткову табличку. Ця табличка має бути надійно закріплена на видимому і легкодоступному місці на елементі конструкції, що не підлягає заміні в період експлуатації КТЗ. Дані, наведені на ній, мають бути чіткими та стійкими проти стирання і містити зазначену нижче інформацію в такій послідовності:

а) найменування виробника;

б) номер сертифіката типу КТЗ;

в) етап затвердження;

г) ідентифікаційний номер (VIN) КТЗ;

ґ) максимально допустима повна маса КТЗ (наводять у випадках, коли значення було змінено на поточному етапі затвердження);

д) максимально допустима повна маса комбінації КТЗ (якщо КТЗ може бути використано для буксирування причепа чи напівпричепа; наводять у випадках, коли значення було змінено на поточному етапі затвердження);

е) максимально допустима маса, що припадає на кожну вісь (наводять послідовно від передньої осі до задньої і лише у випадках, коли значення було змінено на поточному етапі затвердження);

є) максимально допустима маса, що припадає на зчіпний пристрій (для напівпричепа або центроосьового причепа; наводять лише у випадках, коли значення було змінено на поточному етапі затвердження).

3.12. Уповноважений орган виконує процедури перевірки відповідності виробництва згідно з розділом IV цього Порядку.

3.13. Уповноважений орган стосовно кожного типу КТЗ:

а) оформлює відповідно до вимог додатка 6 (форма A) до цього Порядку сертифікат типу (повідомлення) у 2 примірниках. Для КТЗ категорій M, N, L оформлюють і додають до зазначеного сертифіката результат випробувань за екологічними показниками КТЗ за формою, наведеною в додатку 8 до цього Порядку, відповідно до екологічних норм, методів випробувань, позначень рівнів екологічних норм КТЗ, зазначених у додатку 2 до цього Порядку;

б) оформлює покажчик стану інформаційного пакета документів або, якщо покажчик вже був раніше, перевіряє його зміст та, за необхідності, вносить до нього відповідні зміни;

в) надає заявнику один примірник сертифіката типу КТЗ (повідомлення) разом із відповідними додатками.

3.14. У разі оформлення сертифіката типу КТЗ, стосовно якого розділами IX, X, пунктами 12.5 — 12.8 розділу XII цього Порядку передбачено запровадження обмеження щодо застосування певних вимог технічних приписів або строку дії сертифіката типу, у цьому сертифікаті типу зазначають такі обмеження.

3.15. Стосовно КТЗ спеціального призначення в сертифікаті типу зазначають відповідні відомості щодо особливостей конструкції та обмежень у застосуванні технічних приписів згідно з додатком 11 до цього Порядку.

3.16. У разі коли виробник, крім окремих затверджень, надав для виконання процедури затвердження типу КТЗ протоколи випробувань, уповноважений орган в інформаційному документі наводить посилання на протоколи випробувань.

3.17. За згодою компетентного органу уповноважений орган приймає до розгляду об'єктивні докази щодо відповідності КТЗ вимогам цього Порядку, що одержані із застосуванням альтернативних методів випробувань.

3.18. Сертифікат типу видають на тип системи, що відповідає характеристикам, наведеним в інформаційній підшивці, а також технічним приписам. Сертифікат типу заповнюють згідно з формою Б додатка 6 до цього Порядку.

3.19. Сертифікат типу видають на тип компонента або вузла, що відповідає характеристикам, наведеним у інформаційній підшивці, а також технічним приписам, наведеним в додатку 4 до цього Порядку. Сертифікат типу заповнюють згідно з формою B додатка 6 до цього Порядку.

3.20. Уповноважений орган повинен:

а) перевірити наявність окремих затверджень та/або протоколів випробувань у повному обсязі згідно з переліком технічних приписів, які стосуються обладнання;

б) за результатами аналізу документації переконатися, що характеристики обладнання та дані, які наведено в інформаційному документі, збігаються з даними інформаційних пакетів документів та/або окремих затверджень. У разі надання інформаційних пакетів документів, що додаються до затвердження типу за директивами ЄС, перевірити відповідність сфери застосування та вимог зазначених директив вимогам технічних приписів;

в) провести ідентифікацію відібраних зразків обладнання з метою перевірки відповідності фактичних ідентифікаційних ознак зразків обладнання даним, наведеним в інформаційному документі та у відповідних розділах інформаційних пакетів документів, наданих до окремих затверджень.

Виробник має представити уповноваженому органу та/або технічній службі зразки обладнання, відібрані для забезпечення ідентифікації та/або випробовування кожного типу обладнання.

3.21. У разі відсутності окремих затверджень або протоколів випробувань щодо відповідності всім необхідним технічним приписам уповноважений орган повинен:

а) письмово запитати у виробника необхідні окремі затвердження або протоколи випробувань чи організувати проведення випробувань;

б) переконатися у тому, що характеристики обладнання відповідні даним, наведеним в інформаційній підшивці, а надані додатково протоколи випробувань підтверджують відповідність обладнання вимогам технічних приписів.

3.22. Документи затвердження типу продукції, протоколи випробувань та інформаційні документи, надані згідно з Директивами ЄС, беруть до розгляду та для визнання відповідно до переліку додатка 4 до цього Порядку, якщо на момент подання заяви:

а) Правила ЄЕК ООН( 995_343 ) та Директиви ЄС мають однакову сферу застосування;

б) технічні вимоги Директиви ЄС не нижчі ніж вимоги відповідного Правила ЄЕК ООН( 995_343 ), з урахуванням прийнятої в Україні серії поправок та змісту перехідних положень, наведених у відповідному розділі Правила ЄЕК ООН щодо термінів запровадження зазначених поправок.

3.23. Уповноважений орган виконує процедури забезпечення відповідності виробництва згідно з розділом IV цього Порядку.

3.24. Сертифікат типу обладнання на компоненти або вузли не видають, якщо їх постачають виробники обладнання виробникам КТЗ (незалежно від того, чи призначені вони для виготовляння КТЗ або для технічного обслуговування і/або ремонту) і вони входять до складу КТЗ або системи, на які було видано сертифікати типу. У цьому разі сертифікати відповідності обладнання виробник видає на підставі зазначених сертифікатів типу.

3.25. Якщо компонент чи вузол функціонує або виявляє певні властивості тільки у взаємодії з іншим обладнанням КТЗ і це потребує перевірки відповідності компонента або вузла тільки за умови випробовувань у складі КТЗ виключно певного типу, сферу поширення сертифіката типу відповідним чином обмежують. У таких випадках сертифікат типу міститиме відповідні обмеження щодо використання компонента чи вузла та визначатиме спеціальні умови стосовно їх монтування.

У разі коли такий компонент або вузол установив сам виробник КТЗ, відповідність вимогам щодо експлуатації та монтажу перевіряють під час проведення процедури затвердження типу КТЗ.

3.26. За згодою компетентного органу уповноважений орган приймає до розгляду об'єктивні докази щодо відповідності обладнання вимогам цього Порядку, що одержані із застосуванням альтернативних методів випробувань, або, у разі випробувань одиничних зразків обладнання, застосовують окремі вимоги технічних приписів.

IV. Забезпечення відповідності виробництва

4.1. Забезпечення виробником відповідності виробництва складається з:

а) виконання заходів забезпечення відповідності виробництва до надання сертифіката типу (первинне оцінювання);

б) виконання заходів забезпечення відповідності виробництва протягом чинності сертифіката типу.

4.2. Перевірку виробництва виконують для підтвердження того, що виготовлена продукція відповідає вимогам цього Порядку і що її продовжують виготовляти відповідно до затвердженого типу.

4.3. Зазначена перевірка охоплює послідовне виконання пов'язаних між собою процедур:

а) процедур перевірки продукції;

б) процедури перевірки виконання виробником комплексу заходів щодо забезпечення відповідності виробництва.

4.4. Перелік та періодичність процедур перевірки відповідності виробництва продукції вимогам додатка 2 до Угоди( 995_343 ) наведено в додатку 5 до цього Порядку.

4.5. До надання сертифіката типу уповноважений орган повинен перевірити наявність у виробника задовільних заходів та процедур щодо продукції (далі — забезпечення відповідності продукції) та задовільного комплексу заходів та процедур щодо забезпечення виробником під час виробництва ефективного контролю за відповідністю продукції типу, що заявлений на затвердження (далі — забезпечення відповідності методів виробництва).

4.6. Кожний зразок продукції, що належить до типу, який затверджено згідно з цим Порядком, окремими Правилами ЄЕК ООН( 995_343 ) (чи еквівалентними їм Директивами Європейського Союзу) та/або іншими технічними приписами, має бути виготовлений відповідно до затвердженого типу.

4.7. Перевірку виробництва на місці (стосовно серійно виготовлюваної продукції) здійснює уповноважений орган з метою підтвердження наявності та достатності запровадженого виробником комплексу заходів щодо забезпечення відповідності виробництва та продукції вимогам цього Порядку.

4.8. Порядок та терміни перевірки погоджують з виробником.

4.9. Виробник повинен забезпечити необхідні умови для проведення перевірки виробництва, зокрема доступ представникам уповноваженого органу до визначених планом об'єктів перевірки, даних випробувань продукції, виробничих записів щодо якості.

V. Внесення змін до сертифіката типу

5.1. Після надання сертифіката типу та протягом строку його дії виробник сповіщає шляхом подання відповідної заяви уповноваженому органу про зміни відомостей, наведених у сертифікаті типу та/або в інформаційному пакеті документів.

5.2. Заяву на внесення змін до сертифіката типу подають до уповноваженого органу. Інформаційний пакет документів надається на паперовому або електронному носії.

5.3. Виробник додає до заяви опис змін інформаційного пакета документів, змінені окремі затвердження (за наявності), протоколи випробувань, що стосуються змін.

5.4. У разі можливості внесення змін до сертифіката типу (поширення його дії на затверджений тип) за результатами додаткової ідентифікації та/або випробовування, проведення перевірки методів виробництва, врахування вимоги законодавства, зокрема технічних приписів, які набули чинності після попереднього затвердження типу, сертифікат типу переоформляють із збереженням його порядкового номера (спільного для усіх його поширень), до якого додають познаку номера поширення зазначеного сертифіката типу.

5.5. Якщо з метою урахування змін необхідно провести додаткову ідентифікацію, перевірку відповідності методів виробництва та/або випробовування продукції, уповноважений орган у 5-денний строк з дня отримання заяви на внесення змін інформує про це виробника, який забезпечує можливість проведення зазначених процедур, надає уповноваженому органу необхідні окремі затвердження чи протоколи випробувань.

5.6. Уповноважений орган після внесення змін до сертифіката типу здійснює інформування відповідно до Порядку ведення реєстру сертифікатів типу та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортного засобу або обладнання.

5.7. Якщо зміни стосуються змісту інформаційного пакета документів, але не потребують внесення змін до змісту сертифіката типу, уповноважений орган вносить зміни до інформаційного пакета документів шляхом заміни його сторінок із зазначенням змісту внесених змін до покажчика його стану та дати перегляду.

VI. Строк чинності сертифіката типу

6.1. Строк чинності сертифіката типу не обмежується, крім випадків, передбачених розділами IX та X цього Порядку.

6.2. Уповноважений орган відкликає сертифікат типу у разі:

а) коли виробник просить відкликати сертифікат типу або приймає рішення про завершення виробництва типу продукції через неможливість внесенням змін до конструкції, що існує, забезпечити виконання нових вимог законодавства;

б) встановлення невідповідності продукції типу, що було затверджено;

в) порушення виробником належних умов виробництва;

г) виявлення того, що під час експлуатації зразків продукції, навіть затвердженого типу, може виникнути серйозна загроза довкіллю, безпеці громадян або безпеці дорожнього руху.

6.3. Уповноважений орган повідомляє виробника не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення про відкликання сертифіката типу.

6.4. Відкликання сертифіката типу може мати обмежений характер у часі та стосуватися тільки одного варіанта в межах типу чи однієї версії в межах варіанта типу КТЗ, одного найменування чи певного переліку найменувань обладнання.

6.5. Уповноважений орган після відкликання сертифіката типу здійснює інформування відповідно до Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання.

6.6. Виробник повинен припинити видачу сертифікатів відповідності на КТЗ чи обладнання, сертифікат типу яких відкликано, з дати видання повідомлення про відкликання сертифіката типу згідно з додатком 6.

6.7. Сертифікат типу на КТЗ кінцевої серії видають тільки в разі закінчення строку його дії.

VII. Сертифікат відповідності КТЗ або обладнання

7.1. Виробник на підставі сертифіката типу оформляє на кожний КТЗ чи на партію обладнання сертифікат відповідності КТЗ або обладнання за формою, наведеною в додатку 9 до цього Порядку, та додає його до комплекту супровідної документації КТЗ (незалежно від стадії його завершеності) чи партії обладнання.

При затвердженні КТЗ незавершеного або поетапно завершеного типу виробник заповнює тільки ті позиції на зворотній сторінці сертифіката відповідності КТЗ, відомості яких було доповнено або змінено на черговому етапі затвердження.

Виробник також додає до свого сертифіката відповідності КТЗ або обладнання сертифікати відповідності інших виробників, отримані за результатами проходження попередніх етапів затвердження (крім першого етапу затвердження).

7.2. Сертифікат відповідності КТЗ або обладнання заповнюють українською мовою (з дублюванням, за необхідності, англійською або російською мовою).

7.3. Усі належні позиції сертифіката відповідності КТЗ або обладнання повинні бути заповнені. Сертифікат відповідності КТЗ або обладнання не повинен містити не передбачених цим Порядком обмежень щодо введення в обіг і/або застосування продукції.

7.4. У сертифікаті відповідності КТЗ або обладнання, що видають на підставі сертифікатів типу, затверджених з урахуванням обмежень, визначених в розділах IX, X, XII цього Порядку, наводять відповідну інформацію щодо зазначених обмежень.

7.5. Виробник КТЗ видає сертифікати відповідності обладнання на партію обладнання, що зазначено в пункті 3.21 розділу III цього Порядку, з посиланням на чинний сертифікат типу КТЗ, для якого призначено це обладнання.

VIII. Маркування продукції

8.1. У разі отримання сертифіката типу КТЗ, що виготовлено в Україні, виробник наводить у маркуванні на табличці, що закріплюється на КТЗ, номер сертифіката типу КТЗ.

8.2. У разі отримання сертифіката типу обладнання на підставі окремого затвердження за Правилом ЄЕК ООН( 995_343 ) виробник маркує кожен предмет обладнання відповідно до вимог зазначеного Правила ЄЕК ООН та наносить на упаковку чи зазначає в супровідній документації номер сертифіката типу, торгову назву виробника і/або найменування, позначку типу обладнання та/або ідентифікаційний номер даного обладнання згідно з каталогом.

8.3. У разі затвердження типу обладнання не на підставі окремого затвердження за Правилом ЄЕК ООН( 995_343 ) виробник наносить на вироби або на упаковку чи зазначає в супровідній документації номер сертифіката типу, своє торгове найменування або торгову марку, позначку типу обладнання та/або ідентифікаційний (каталожний) номер.

IX. Затвердження типу продукції, виготовленої із застосуванням нових технологій

9.1. До заявки на затвердження типу продукції, у конструкції якої застосовано нові технології, спрямовані на збереження або поліпшення рівня безпечності продукції, але які не охоплюються або є несумісними з вимогами технічних приписів або їхніми певними положеннями, виробник надає інформацію:

а) про причини, через які нова технологія не дозволяє продукції відповідати чинним технічним приписам;

б) опис чинників загрози для безпеки та довкілля (за наявності), пов'язаних з новою технологією, а також зміст ужитих заходів щодо запобігання негативним наслідкам;

в) опис методів випробувань та їхні результати, які демонструють, що порівняно з чинними вимогами забезпечено, щонайменше, еквівалентний їм рівень безпеки та захисту довкілля.

9.2. Уповноважений орган надсилає запит та необхідну додаткову інформацію до компетентного органу, який приймає рішення щодо процедури та термінів внесення змін до технічних приписів, а також щодо строку дії сертифіката типу на продукцію.

9.3. Сертифікат типу на зазначену продукцію видають із обмеженим строком дії.

9.4. Якщо після виконання процедур згідно з цим розділом визнано, що існує достатньо підстав для запровадження нових технологій до широкого застосування, компетентний орган вживає заходів щодо внесення відповідних змін до технічних приписів.

9.5. Після того, як відповідні зміни до технічних приписів внесено, за умови відповідності продукції даним технічним приписам уповноважений орган видає виробнику сертифікат типу без обмеження строку дії.

X. КТЗ, що виготовляють малими серіями

10.1. Кількісні обмеження щодо введення в обіг в Україні КТЗ, які виробляють малими серіями, наведено у додатку 10 до цього Порядку.

10.3. Уповноважений орган видає сертифікат типу КТЗ, що виготовляють малими серіями, за умови відповідності типу КТЗ технічним приписам щодо типу малої серії, наведеним у додатку 4 до цього Порядку.

10.4. Сертифікати типу КТЗ, що виготовляють малими серіями, ідентифікують згідно з вимогами додатка 7 до цього Порядку.

XI. Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження

11.1. Виробник, постачальник або власник КТЗ, партії обладнання, що підлягають індивідуальному затвердженню згідно з пунктам 1.4 ( z1586-12 ) та 1.5 розділу I цього Порядку, подають заяву до уповноваженого органу або до призначеного органу із сертифікації.

Заявник додає до заяви копії документів, що підтверджують його повноваження щодо представлення на індивідуальне затвердження КТЗ чи партії обладнання, а також доказу відповідності КТЗ та/або обладнання (за наявності), інші документи, що містять інформацію про конструкцію чи технічні характеристики КТЗ або обладнання.

а) згідно з результатами ідентифікації КТЗ відповідає технічному опису, наданому виробником КТЗ, або, за його відсутності, технічному опису, який в обсязі, необхідному для заповнення сертифіката відповідності, надає технічна служба чи випробувальна лабораторія за результатами ідентифікації та/чи випробовувань цього КТЗ;

б) протоколом (протоколами) випробувань акредитованої лабораторії та/або технічної служби підтверджено відповідність КТЗ технічним приписам щодо індивідуального затвердження.

11.3. У разі індивідуального затвердження КТЗ категорій M2 та M3, переобладнаного згідно з вимогами статті 32 Закону України "Про дорожній рух"( 3353-12 ) та постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607( 607-2010-п ) "Про затвердження Порядку переобладнання транспортних засобів", перевіряють відповідність конструкції та технічного стану цього КТЗ технічним приписам, пов'язаним зі змінами, унесеними в конструкцію КТЗ під час переобладнання, та додатково:

а) для одиничного переобладнання КТЗ — вимогам, за умови виконання яких виробник або спеціально уповноважена Кабінетом Міністрів України організація погоджує зазначене переобладнання;

б) у разі переобладнання п'яти і більше КТЗ категорій M2 та M3 протягом року суб'єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність з переобладнання КТЗ, — вимогам, які стосуються цього Порядку, що викладені в нормативно-технічній документації на відповідний вид переобладнання та свідоцтві про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

11.4. У разі індивідуального затвердження КТЗ, що перебувають в експлуатації, перевіряють технічний стан відповідних систем та елементів КТЗ згідно з технічними приписами, які містять експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методів контролю.

11.5. Для індивідуального затвердження КТЗ спеціального призначення, що були в користуванні, додатково застосовують обмеження щодо вимог технічних приписів, наведених у додатку 11 до цього Порядку для відповідних категорій КТЗ, які було обрано як базові для створення КТЗ спеціального призначення.

11.6. Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження видають на партію обладнання, якщо:

а) згідно з результатами ідентифікації обладнання відповідає інформаційному документу, наданому виробником обладнання, або, за його відсутності, технічним характеристикам, які в обсязі, необхідному для заповнення сертифіката відповідності, надає технічна служба чи випробувальна лабораторія за результатами ідентифікації та/чи випробувань відібраних зразків обладнання;

б) протоколом (протоколами) випробувань акредитованої лабораторії та/або технічної служби підтверджено відповідність відібраних зразків обладнання технічним приписам.

а) випробовування передбачають пошкодження або руйнування зразка обладнання;

б) згідно з результатами ідентифікації встановлено, що одиниця обладнання постачається для ремонту конкретного зареєстрованого в Україні КТЗ і є тотожним обладнанню, що встановлено на цьому КТЗ виробником.

11.8. Форму сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження КТЗ чи партії обладнання наведено у додатку 9 до цього Порядку. Цей сертифікат має містити ідентифікаційний номер (VIN) КТЗ (якщо виробником не було застосовано маркування VIN, зазначають номер шасі і/чи двигуна) та реквізити його власника. Дозволено не наводити відомості на зворотному боці сертифіката відповідності (технічний опис), якщо їх неможливо визначити за результатами виконання процедур затвердження (аналізування документації, ідентифікації, опису конструкції, випробовувань), що передбачені для індивідуального затвердження.

До сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження додають перелік об'єктивних доказів стосовно відповідності КТЗ чи партії обладнання вимогам технічних приписів до нього за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

11.9. Уповноважені органи та органи із сертифікації ведуть реєстр виданих сертифікатів відповідності щодо індивідуального затвердження. Реєстраційні номери сертифікатів відповідності щодо індивідуального затвердження присвоюють уповноважені органи та органи із сертифікації відповідно до вимог додатка 7 до цього Порядку. Ці органи надають копію сертифіката відповідності Міністерству економічного розвитку і торгівлі України для внесення інформації до Державного реєстру сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання.

11.10. Для індивідуального затвердження КТЗ, що проходять декілька етапів укомплектування, проводять індивідуальне затвердження на кожному етапі доукомплектування та видають сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження незавершеного КТЗ. На останньому етапі надають сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження, на підставі якого здійснюється державна реєстрація КТЗ.

XII. Введення продукції в обіг

12.1. Пропуск КТЗ на митну територію України з метою вільного обігу, перша державна реєстрація, введення в обіг обладнання здійснюються за наявності сертифіката відповідності КТЗ або сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження.

Сертифікат відповідності на КТЗ, що належать до незавершеного типу, дозволяє увозити їх на митну територію України та продавати з метою виконання подальших етапів укомплектування. Сертифікат відповідності, виданий на підставі сертифіката незавершеного типу КТЗ, чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження незавершеного КТЗ не дозволяє реєструвати, уводити в експлуатацію та використовувати такі КТЗ до закінчення процедури поетапного затвердження типу.

12.2. Виробники видають сертифікати відповідності на КТЗ, виготовлені із застосуванням нових технологій, тільки у разі, якщо КТЗ виготовлено до дати, якою обмежено строк дії сертифіката типу.

12.3. Виробники видають сертифікати відповідності на КТЗ, що належать до типу КТЗ кінцевої серії, з дотриманням вимог пункту 2 додатка 10 до цього Порядку.

12.4. Положення пункту 12.3 цього розділу можна застосовувати для завершених типів КТЗ протягом не більше ніж 12 місяців та для поетапно завершених типів КТЗ — не більше ніж 18 місяців, починаючи з дати втрати чинності зазначених сертифікатів типу.

12.5. Сертифікат відповідності повинен містити інформацію щодо обмежень, застосованих відповідно до вимог пункту 12.3 цього розділу.

12.6. Введення в обіг обладнання допускають за наявності сертифіката відповідності обладнання, який додають до кожної партії обладнання.

12.7. Компоненти, сертифікати типу на які видано на підставі окремих затверджень і які мають відповідне маркування згідно з Правилами ЄЕК ООН( 995_343 ), вводяться в обіг за наявності сертифіката відповідності обладнання, що поширюється на всі партії компонентів, що охоплюються сертифікатом типу.

XIII. Попередження загрози довкіллю або життю та здоров'ю громадян

13.1. Якщо компетентний орган на підставі інформації від споживачів продукції або від органів державного ринкового нагляду і контролю, державного нагляду (контролю) встановив, що продукція хоч і відповідає чинним вимогам та/або має належне маркування, все ж становить серйозну загрозу довкіллю або життю чи здоров'ю громадян, то він доручає уповноваженому органу протягом 10 робочих днів вжити заходів щодо відкликання сертифіката типу. Уповноважений орган надсилає письмові повідомлення виробнику та компетентному органу про необхідність припинення на період, що не перевищує 6 місяців, видачу сертифікатів відповідності КТЗ чи обладнання. Компетентний орган у разі невідповідності, що стосується окремих затверджень, повідомляє про це компетентні органи інших Договірних Сторін Угоди( 995_343 ).

13.2. У разі виявлення, що зразки продукції, до яких додано сертифікати відповідності КТЗ чи обладнання та/або які мають належне маркування, фактично не відповідають затвердженому типу чи вимогам технічних приписів, уповноважений орган повинен вжити узгоджених із виробником заходів, спрямованих на відновлення відповідності продукції, а в разі визнання уповноваженим органом цих заходів такими, що не досягли мети, може відкликати видані сертифікати типу та/або окремі затвердження.

13.3. Невідповідностями затвердженому типу вважають розбіжності між фактичними характеристиками продукції та даними, наведеними в сертифікаті типу або в інформаційному пакеті документів.

13.4. Якщо з'ясовується, що продукція, яка має окреме затвердження, видане іншими Договірними Сторонами Угоди( 995_343 ), та/або належне маркування, але фактично не відповідає вимогам окремого Правила ЄЕК ООН (крім випадків, передбачених розділами X, XII та XIII цього Порядку), уповноважений орган звертається до компетентного органу для вжиття ним заходів, передбачених Угодою.

13.5. Виробник, який одержав сертифікат типу та увів продукцію в обіг, але згідно із законодавством чи на власний розсуд здійснює процедуру її відкликання через те, що зазначена продукція все ж може становити серйозну загрозу безпеці дорожнього руху, довкіллю або життю чи здоров'ю громадян, або якщо виявлено суттєві недоліки у конструкції продукції, повинен негайно повідомити про це уповноважений орган.

13.6. У разі здійснення процедур відкликання продукції виробник повинен запропонувати та вжити комплекс заходів щодо зміни конструкції, технології виробництва, процедур із забезпечення відповідності виробництва для усунення виявлених невідповідностей. Уповноважений орган сприяє запровадженню зазначених заходів та контролює їх результативність.

13.7. Уповноважений орган може відкликати сертифікат типу, якщо він встановить, що вжиті заходи згідно з пунктом 13.6 не досягли результату в погоджені з виробником терміни. Уповноважений орган не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення про відкликання сертифіката типу повідомляє про це виробника та компетентний орган.

13.8. Рішення щодо видачі сертифіката типу (затвердження типу, відмови у затвердженні типу, відкликання чи змін до затвердження) може бути оскаржено в установленому законодавством порядку до компетентного органу або в суді.

Директор департаменту автомобільного транспорту

Д. В. Петухов

Додаток 1 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання

КЛАСИФІКАЦІЯ, визначення типу, варіанта, версії, коди УКТЗЕД( 2371а-14 ) колісних транспортних засобів та обладнання

I. Класифікація КТЗ за категоріями

1. Класифікація КТЗ за категоріями здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1166( 1166-2010-п ) "Про єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються".

2. Механічні колісні засоби категорій M2 та M3, що виконані для перевезення не більше 22 пасажирів, не враховуючи водія, належать до класів згідно з Правилами ЄЕК ООН( 995_343 ) № 52 або № 107.

2.1. Клас A:

механічні колісні засоби, призначені для перевезення пасажирів, які стоять; такі колісні засоби обладнані сидіннями і мають місця для пасажирів, що стоять.

2.2. Клас B:

механічні колісні засоби, призначені для перевезення пасажирів, які сидять; такі колісні засоби не мають місць для пасажирів, які стоять.

3. Механічні колісні засоби категорій M2 та M3, що виконані для перевезення більше 22 пасажирів, не враховуючи водія, належать до одного з класів згідно з Правилами ЄЕК ООН( 995_343 ) № 36 або № 107.

3.1. Клас I:

механічні колісні засоби, у конструкції яких передбачені місця для перевезення пасажирів, що стоять, за умови забезпечення можливості їх пересування у салоні (автобус, тролейбус).

3.2. Клас II:

механічні колісні засоби, призначені переважно для перевезення пасажирів, що сидять, але в яких передбачено можливість перевезення пасажирів, що стоять у поздовжньому проході та (або) у зоні поза проходом, площа якої не перевищує за розміром площі, необхідної для розміщення двох здвоєних місць для сидіння (автобус, тролейбус).

3.3. Клас III:

4. Зчленований механічний колісний засіб категорії M2 або M3 — автобус (тролейбус), що складається з двох або більше жорстких секцій, які з'єднані між собою та можуть повертатися одна відносно іншої; пасажирські салони кожної секції забезпечують вільне переміщення пасажирів між ними; жорсткі секції можливо роз'єднати тільки в умовах сервісного підприємства чи виробництва із застосуванням спеціального обладнання.

5. Зчленований колісний засіб категорії M2 або M3, що складається з двох або більше секцій, зазначених у пункті 4 цього розділу, є одним колісним засобом.

6. За місцем установки осей причіпні колісні засоби категорій O2, O3 та O4 належать до одного з таких типів:

6.1. Напівпричіп — буксируваний колісний засіб, за умови рівномірного завантаження якого вісь (осі) розташовано позаду центра мас, який обладнано зчіпним пристроєм, що передає на тягач горизонтальну та вертикальну навантагу.

Колеса однієї або більше осей напівпричепа можуть бути тяговими.

6.2. Причіп — буксируваний колісний засіб, який має принаймні дві осі, обладнано зчіпним пристроєм, що здатний рухатися вертикально відносно причепа та призначений для повороту передньої осі (осей або їхніх коліс), який, проте, не передає значної вертикальної навантаги на тягач.

Колеса однієї або більше осей причепа можуть бути тяговими.

6.3. Причіп з центральним розташуванням осі (осей) (центроосьовий) — буксируваний колісний засіб зі зчіпним пристроєм, що не може повертатися відносно рами причепа, у якого вісь (осі) розташовано близько до центра мас рівномірно завантаженого колісного транспортного засобу так, що на тягач передається лише статична вертикальна навантага не більш як 10 відсотків навантаги від максимальної маси причепа або 10 кілоньютонів, залежно від того, яка величина менша.

Колеса однієї або більше осей причепа можуть бути тяговими.

7. Колісні засоби підвищеної прохідності категорій M, N

7.1. Колісними засобами підвищеної прохідності категорій M та N вважають колісні засоби, які відповідають вимогам, наведеним у пунктах 7.1.1 — 7.1.3 цього розділу.

7.1.1. Колісний засіб категорії N1, максимальна маса якого не більш як 2 тонни, та категорії M1 вважають колісним засобом підвищеної прохідності, якщо він:

а) має принаймні одну передню вісь та принаймні одну задню вісь, які можна урухомлювати одночасно, враховуючи колісний засіб, у якого урухомник однієї осі можливо відключати;

б) має принаймні один механізм блокування диференціального механізму або принаймні один механізм аналогічної дії та може долати узвіз 30-відсоткового похилу.

7.1.2. Крім того, такі колісні засоби повинні відповідати принаймні п'ятьом з таких шести вимог:

а) кут в'їзду має бути не менш як 25°;

б) кут з'їзду має бути не менш як 20°;

в) кут поздовжньої прохідності має бути не менш як 20°;

г) дорожній просвіт під передньою віссю повинен бути не менш як 180 мм;

ґ) дорожній просвіт під задньою віссю повинен бути не менш як 180 мм;

д) дорожній просвіт між осями повинен бути не менш як 200 мм.

7.1.3. Колісний засіб категорії N1, максимальна маса якого більш як 2 тонни, або категорій N2, M2 чи M3, максимальною масою не більш як 12 тонн, розглядають як колісний засіб підвищеної прохідності або якщо всі його колеса можливо урухомлювати одночасно, враховуючи колісний засіб, урухомник однієї осі в якого можливо відключати, або якщо він відповідає щонайменше таким трьом вимогам:

а) принаймні одну передню та одну задню осі можливо урухомлювати одночасно, враховуючи колісний засіб, урухомник однієї осі якого можливо відключати;

б) є принаймні один пристрій блокування диференціального механізму або принаймні один пристрій аналогічної дії;

в) може підійматися без причепа узвозом з 25-відсотковим похилом.

7.1.4. Колісний засіб категорії M3, максимальна маса якого більш як 12 тонн, або категорії N3 вважають колісним засобом підвищеної прохідності або якщо всі його колеса можливо урухомлювати одночасно, враховуючи колісний засіб, урухомник однієї осі якого можна відключати, або якщо він відповідає щонайменше таким вимогам:

а) принаймні половина коліс урухомлюється;

б) є принаймні один пристрій блокування диференціального механізму або принаймні один пристрій аналогічної дії;

в) може підійматися без причепа узвозом з 25-відсотковим похилом;

г) відповідає принаймні чотирьом з таких шести вимог:

1) кут в'їзду має бути не менш як 25°;

2) кут з'їзду має бути не менш як 25°;

3) кут поздовжньої прохідності має бути не менш як 25°;

4) дорожній просвіт під передньою віссю повинен бути не менш як 250 мм;

5) дорожній просвіт під задньою віссю повинен бути не менш як 250 мм;

6) дорожній просвіт між осями повинен бути не менш як 300 мм.

7.2. Умови перевірки відповідності характеристик прохідності:

7.2.1. Механічний колісний засіб категорії N1, максимальної маси не більш як 2 тонни, та колісний засіб категорії M1 перевіряють за спорядженої маси.

7.2.2. Механічний колісний засіб, не визначений у пункті 7.2.1 цього розділу, слід завантажити до технічно допустимої максимальної маси.

7.2.3. Здатність долати узвіз 25 % або 30 % перевіряють розрахунком.

Як виняток, можуть виконуватися випробовування.

7.2.4. У разі вимірювання кутів переднього та заднього звисів, а також кута поздовжньої прохідності захисні пристрої до уваги не беруть.

7.3. Визначення кутів переднього та заднього звису, кута поздовжньої прохідності та величини дорожнього просвіту:

7.3.1. Кут в'їзду (кут переднього звису) — найбільший кут між горизонтальною площиною та площиною, дотичною до шин передніх коліс, окреслених статичним радіусом таким чином, що жодна точка колісного засобу, розташована у нижній частині, та жодна частина, що жорстко прикріплена до колісного засобу, не перебувають нижче цієї площини, як показано нижче на рисунку.

7.3.2. Кут з'їзду (кут заднього звису) — найбільший кут між горизонтальною площиною та площиною, дотичною до шин задніх коліс, окреслених статичним радіусом таким чином, що жодна точка колісного засобу, розташована позаду осі, та жодна частина, жорстко прикріплена до колісного засобу, не перебувають нижче цієї площини, як показано нижче на рисунку.

7.3.3. Кут поздовжньої прохідності — кут, виміряний між площинами, дотичними до статичних радіусів передніх і задніх коліс. Вершина цього двостороннього кута лежить у нижній частині колісного засобу. Цей кут є найбільшим кутом перелому, за якого колісний засіб може подолати перешкоду, як показано нижче на рисунку.

7.3.4. Дорожній просвіт між осями — найкоротша відстань між опорною поверхнею та найнижчою нерухомою точкою колісного засобу, як показано нижче на рисунку.

7.3.5. Дорожній просвіт під однією віссю — відстань у напрямку вниз від найвищої точки дуги кола, що проходить через центр плями статичного контакту протектора шин коліс однієї осі (внутрішніх у випадку здвоєних коліс) з поверхнею плоскої опори і торкається нижньої нерухомої точки колісного засобу між колесами.

Жодна точка жорсткої частини колісного засобу не повинна перебувати у заштрихованій на схемі зоні, як показано нижче на рисунку.

У разі необхідності дорожній просвіт для кількох осей зазначають відповідно до їхнього розташування, наприклад, 280/250/250.

7.4. Комбіноване позначення

Для позначення колісного засобу, що належить до категорій M, N та придатний для руху поза дорогами, використовується також літера G (наприклад M1G). Колісні засоби категорій багатоцільового призначення (вантажопасажирські), що позначаються літерами M/N, MG/NG, M1/N2 тощо, відносяться до категорій, передбачених документами з офіційного затвердження їх типу.

Наприклад, колісний засіб підвищеної прохідності категорії N1 можна позначати як N1G.

II. Визначення типу, варіантів та версій КТЗ

1. Тип, варіанти, версії КТЗ

1.1. Тип — сукупність колісних транспортних засобів, які не відрізняються один від од