Досудебное следствие:

  • - обжалование постановления о возбуждении уголовного дела; защита подозреваемого течение досудебного следствия, при проведении допросов, очных ставок, следственных экспериментов и иных следственных действий;
  • - посещение подозреваемого, обвиняемого в изоляторе временного содержания и в следственном изоляторе;
  • - подготовка и заявление различных ходатайств, жалоб и заявлений;
  • - обжалование избранной меры пресечения в отношении подозреваемого, обвиняемого;
  • - выработка линии и тактики защиты на стадии предварительного следствия;
  • - сбор материала, характеризующего личность обвиняемого; ознакомление с материалами уголовного дела и др..
Защита интересов в суде:

  • - защита подсудимого в суде во время всех судебных заседаний;
  • - заявление ходатайств в суде о постановлении приговора без проведения судебного разбирательства (особый порядок);
  • - подготовка и заявление различных ходатайств, жалоб и заявлений;
  • - выработка определенной линии и тактики защиты на стадии судебного разбирательства;
  • - посещение подсудимого во время нахождения в следственном изоляторе;
  • - изучение материалов уголовного дела и др..;
  • - ознакомление с протоколом судебного заседания и подача замечаний к его содержанию.
Защита на любой стадии:

  • - защита интересов потерпевшего на стадии предварительного следствия и дознания;
  • - защита интересов потерпевшего в суде любой инстанции, подробное изучение материалов уголовного дела;
  • - подготовка и заявление ходатайств;
  • - заявления гражданского иска;
  • - составление кассационной жалобы и подача его в суд кассационной инстанции;
  • - участие в судебном заседании, назначенном по кассационной жалобе потерпевшего или представлению прокурора.

Етелла ЧУПРИК: «Бог створив спочатку музику, потім рояль і третьою — мене»

    Етелла ЧУПРИК: «Бог створив спочатку музику, потім рояль і третьою — мене»Піаністка Етелла ЧУПРИК:

    Про Етеллу Чуприк ще змалечку казали: «вундеркінд». Нині ця назва поступилася іншим — «богиня фортепіано», «піаніст-віртуоз»… Вона не розгубила дару, щедро наділеного Небесами, а примножила його, все життя самовдосконалюючись. Як це відбувалося, Етелла Олександрівна згодилася поділитися з читачами «Урядового кур’єра» під час одного з її приїздів до Ужгорода.

    Перший сольний — у п’ять років

    — Пані Етелло, ви себе знайшли в музиці чи, може, музика вас?

    — Відповім коротко: Бог створив спочатку музику, потім створив рояль і третьою — мене. Гадаю, далі нема чого говорити. Я живу для того, щоб грати на роялі.

    — Пригадуєте першу зустріч із роялем?

    — Маленькою я натиснула басову клавішу, і вона дуже мене злякала. Втекла звідти. Але мене завжди ті біло-чорні зуби затягували до себе. Якби в якомусь календарі всі дні були розписані для рояля, а зосталося віконечко лише на хліб і воду, я б сказала: згодна!

    — Коли почали грати?

    — У два і півроку… А перший сольний концерт мала у п’ять. Вдома були шість роялів і чотири піаніно... Тільки-но в комісійці я вказувала на інструмент пальцем, батьки одразу відправляли туди фіру, яка його привозила. Грали і мої брати…

    — Хто відкрив ваш талант?

    — Спочатку мене без нот, на самій клавіатурі, навчали двоє чехів: затрималися в Закарпатті і, одружившись тут, шукали здібних дітей. Одного було звати Дюсі Бачо, іншого — Мігаль Варга. Наскільки це були талановиті люди, якщо учня, котрий не знав нот, могли навчити грати вальси Шопена! Після них займалася з Юдітою Гергель — учителькою музичної школи. Вона закінчила Празьку консерваторію, була інтелігентом найвищого ∂атунку, такий собі австрійсько-угорсько-єврейський сплав, ходяча енциклопедія... А як познайомилися? Йдемо з батьком вулицею, і линуть такі дивні звуки, яких я в житті не чула. Тато постукав у вікно, бо я не давала йому спокою: «Це вона!» Мене передали через вікно до кімнати, де затрималася до 18 років. Влилася в ту сім’ю, як у свою.

    Від Ужгорода до Москви — через Львів

    — Якими були подальші «університети»?

    — До Ужгородського державного музучилища потрапила завдяки його викладачеві Мар’яні Валковській. Приїжджала до Виноградова, бо була близькою подругою моєї вчительки. Якось кілька тижнів провела в цьому місті, вирішивши, що мені слід вчитися в училищі. Готувала кілька тижнів, не від’їжджаючи… А восени я вже вчилася в Ужгороді, причому на другому курсі.

    — Відомо, що ви навчалися і в Москві…

    — Як вільний слухач їздила до Московської консерваторії ім. П. І. Чайковського, де займалася з професором Євгеном Малініним. Займалася за «дякую», якщо не вважати двох пляшок черешневої паленки (горілки) й блоку сигарет… Навчалася і в іншого знаменитого професора цієї консерваторії Віри Горностаєвої.

    — А у Львові в кого?

    — У найкращого майстра, професора Марії Крих. Вона фантастична і як музикант, і як людина: стала моїм наставником на все життя. Колись Марія Юріївна була найкращою ученицею професора Олександра Лазаровича Ейдельмана — професора, який давно емігрував до США. Нині їй 78, саме з нею продовжую звіряти свої кроки в музиці, вона — перший слухач моїх концертів.

    — Нині ж і ви є наставником…

    — Останні 18 років — доцент на кафедрі спеціального фортепіано. Випускаю щороку по 10 студентів.

    Етеллу Чуприк (у центрі) називають «богинею фортепіано»

    Сім’я — це святе

    — В сім’ї, крім вас, ще були музиканти?

    — Предки з маминої гілки належали до музикантів: дід, якого звали Рожо, — скрипаль. Мама працювала в пологовому будинку акушеркою. Батько був майстром на всі руки: з бляхою й деревом однаково давав собі раду. Серед десятьох дітей я народилася сьомою. Важко було нас прогодувати, але тато справлявся.

    — Коли звили власне сімейне гніздечко?

    — Львів — місто романтичне, і небайдужих до мене хлопців було багато. Я їх довго не помічала, та потім познайомилася з Ростиком: він грав найкраще і був найвродливішим... Уже через півроку знайомства побралися. Його мама — донька греко-католицького священика, тож у цій гоноровій сім’ї я пройшла добру життєву школу.

    — Долю піаніста хто розділив із вами?

    — Чоловік, який успішно закінчив виш і був хорошим піаністом, захопився фотографією, заснував власний салон. Старший син, якому 22 роки і ще навчається в академії, пішов моєю дорогою: уже виступав на міжнародному конкурсі імені Ференца Ліста в Будапешті. Разом із дружиною навчаються в моєму класі. Обоє працюють вчителями музики, виховують донечку. Інший син на десять років молодший: танцює брейк-данс, на скейті їздить, читає грецьку міфологію. Він навряд чи стане музикантом: хай буде нормальним, для життя.

    — Що — поза музикою?

    — Добре готую, і люблю це. Втім, у мене все одночасно: поставила на плиту гусятницю — і знову за рояль. З усіх авто надаю перевагу джипові. Власного не маю, бо живу за п’ять хвилин від місця роботи. Квартира на 123 квадратних метри, у старому будинку в центрі Львова — подарунок колишнього президента Кучми. Перебувала в його команді як піаністка сім років, беручи участь у Днях культури України за кордоном.

    — Чи маєте вдома прислугу?

    — Цього поняття в моєму домі немає. Все встигаю, бо швидка, як метеор. Навіщо мені чужа людина в хаті?

    — З музичних інструментів удома…

    — Піаніно «Форстер» та рояль «Бекштейн». Рояль безцінний, його особисто ще сам майстер виготовляв. Це друга марка в світі.

    Їхала невідомою, поверталася зіркою

    — Вас визнавали кращою на багатьох міжнародних конкурсах. Хтось мріє хоча б про одну таку вершину за все життя, у вас — перемоги одна за одною…

    — Викладачам, які мене готували, я принесла багато приємних хвилин. Усе почалося 1988 року, коли на Міжнародному конкурсі піаністів імені Миколи Лисенка в Києві посіла перше місце. Зі Львова їхала майже нікому не відомою, а поверталася зіркою. Через два роки поїхала у Москву на Міжнародний конкурс піаністів імені Сергія Рахманінова: серед 120 учасників — третє місце. У вересні 1991-го брала участь у Міжнародному конкурсі імені Ференца Ліста в Будапешті, де теж стала третьою. У 1994-му стала володаркою золотої медалі і призу Володимира та Регіни Горовіц на фестивалі-конкурсі в Києві. Тоді ж Леонід Кучма, ще прем’єр, вручив знак і посвідчення «Заслужена артистка України».

    — Але й досі ви — не народна…

    — Я народна вже тому, що мене слухає і любить народ. А щодо звання, то двічі були такі подання, та щоразу прем’єри не встигали їх підписати. Тим не переймаюся, бо найбільша нагорода — вдячні слухачі.

    — Великі сольні концерти ви граєте, не маючи перед собою нот. Ось нещодавно у Львові вразили всіх виконанням чи не найскладнішого у світовому фортепіанному репертуарі твору Бетховена — сонати №29 (Hammerklavir), а також «Карнавалу» Шумана і всіх двадцяти чотирьох етюдів Шопена. І все це — з пам’яті! Як це можливо?

    Богу дякувати, ніколи про те не думала. Це нездара мучиться, а я прочитала твір — і готова. Якщо не знаєш, як воно запам’ятовується, то великий дар. Коли ж сидиш і думаєш, яка там наступна нота має бути або акорд, або гармонія, то це справжня кара.

    — Люди сприймають музику по-різному. Ви як?

    — Музика — жива тканина. Слово не замінить мелодії, вона живіша. Звук найкраще передає почуття, взагалі інформацію.

    — Музика відлунала — і її нема, а слово продовжує жити…

    — І музика, якщо її записати, звучатиме далі. Так я й роблю: лише в Будапешті дванадцять компакт-дисків записала. На них — Шуман, Шопен, Шуберт, Ліст, Бетховен, Чайковський, Рахманінов…

    — Об’їздили з концертами півсвіту…

    — Вже чотири закордонні паспорти поміняла. Але щоразу, як відіграла, прогулялася містом, оглянула архітектуру — поспішаю додому. Щоб затрималася десь хоч на день, то майже ніколи такого не було. Виїхати? Нізащо! Вдома, серед своїх людей, мені найкраще.

    — У поїздках мови вивчили?

    — Крім української вільно володію угорською, російською та польською, порівняно добре — чеською та словацькою, розумію англійську, французьку й німецьку. Якогось прагнення вивчати їх немає: як ходжу вулицями — ті мови самі проникають у мене.

    Натхнення і молитва

    — Окрім музики, чим ще для душі займаєтеся?

    — Останні п’ять років ікони малюю. Ніхто мене не навчав, то лише власне бачення.

    — Влаштуєте виставку?

    — Хочу подивитися на свій максимум, а виставку завжди можна зробити. Мені живеться з Богом найкраще: коли малюю, граю до нього, можу виразити своє ставлення на полотні і в звуках. Це моя молитва.

    — Тож, мабуть, ходите до церкви?

    — То і є молитва наша — коли граємо, коли малюємо. Це дає натхнення.

    Василь БЕДЗІР, «Урядовий кур’єр»

    ДОСЬЄ «УК»

    Етелла ЧУПРИК. Народилася 1964 року у м. Виноградів Закарпатської області. У 1986 році закінчила Ужгородське державне музучилище, 1992-го — Львівську консерваторію ім. М. В. Лисенка. Лауреат багатьох міжнародних конкурсів, спеціальний стипендіат Вагнерівського музичного товариства в Байройті. В репертуарі — 370 фундаментальних сольних творів і понад 20 концертів для фортепіано з оркестром.

    Урядовий Кур'єр

    Рейтинг: 4.7/5, основан на 25 голосах.
    Консультации Адвоката
    Рекомендовано адвокатом

    Это Вас точно заинтересует

    Про офіційні (облікові) курси банківських металів, Національний банк України

    Національний банк України 20.08.2012 встановлює офіційні (облікові) курси банківських металів Код цифровий Код літерний Кількість унцій Назва Облікові курси

    Про звільнення судді, Президент України

    Указ  Президента України Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 126 Конституції України( 254к/96-ВР ) постановляю: Звільнити ЛЬОВКІНА Леоніда Пилиповича з посади судді Вінницького окружного адміністративного суду у зв'язку із закінченням строку, на який його призначено.

    Же би дух лемківський нігда не ослаб

    Гарячий серпень останніми роками збирає з усього світу лемків, як вони кажуть, докупи. І місцем такої зустрічі стає урочище Бичова, що неподалік райцентру Монастириська на Тернопіллі. Тут панує ...

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    2 жовтня 2012 року № 5306-VIПро внесення змін до додатка № 3 до Закону України Про Державний бюджет України на 2012 рік

    Адвокат по уголовным делам
    Об адвокате
    Чувствуется такая редкая на сегодня забота о ближних. Благодаря столь занимательному сайту я, наконец, надумался обзавестись безлимитом.

    Как много необходимой информации.
    Статьи по уголовному праву
    Как выжить в тюремных условиях

    Как выжить в тюремных условиях В каждой тюрьме прописка индивидуальна, и организовывается по-своему. Зачастую старшины тюремных бараков задают вопросы с ...

    Сайт для заключённых

    Сайт для заключённых Что можно, а чего нельзя на сайтах для заключённых?!

    Новости Адвоката
    Как уберечься от рейдеров

    Как уберечься от рейдеров Потенциальный захватчик обращается в суд для истребования задолженности. А суд отсылает уведомления по юридическому адресу, с которого ему никто не подает признаков жизни ...

    Мошенники воруют деньги на свадьбах

    Мошенники воруют деньги на свадьбах На одной из вечеринок поймали группу мошенников, которые под видом гостей шмонали сумки и куртки сидящих в зале. ...

    Свидание с интернета закончилось похищением...

    Свидание с интернета закончилось похищением Сотрудниками отдела полиции был задержали молодой человек в возрасте 26 лет в подозрении на похищение девушки. .

    41ebf10dce7534d25f6b070acb6e9de0