Вікно в нове життя
Подорожуючи Україною, вони розвіюють міф про «обмеженість» можливостей таких, як вони, незрячих людей, закоханих у мистецтво. Їхні концерти зазвичай проходять із аншлагами. Глядачі по-новому дивляться на виконавців музичних творів, отримуючи від звучання відомих пісень і мелодій незрівнянно вищу насолоду…
Ініціаторка мистецьких зустрічей — львів’янка Оксана Потимко. Втративши 20 років тому зір, вона, вже маючи на той час диплом лікаря, розпочала життя в іншому вимірі. Здобула другу вищу освіту, захистила дисертацію на звання кандидата історичних наук і, працюючи виконавчим директором Львівського обласного осередку ВГО «Українська спілка інвалідів — УСІ» та доцентом обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, перейнялася долею таких людей, як вона сама.
Концерт в Ужгороді. Фото автора
— Ми об’їздили всю Україну, даючи приблизно п’ять концертів щороку, — розповідає О. Потимко. — Були вже і в Швеції, і тричі в Польщі. Завдячуємо підтримці Міністерства культури України, львівських обласної і міської рад. Нещодавно з’явився наш перший компакт-диск, записаний за сприяння шведів. І все-таки кожен концерт — це завжди хвилювання. Для нас важливий глибокий контакт із глядачами в залі. Це складно, бо ж їхніх очей не бачимо, відчуваємо лише душевний відгук, чуємо вдячні аплодисменти.
Разом із головним диригентом Львівського національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, заслуженим артистом України, доцентом Львівської національної музичної академії Богданом Мочурадом Оксана Потимко відчинила вікно в нове життя для десятків талановитих виконавців. Завдяки цьому проект і отримав схожу назву — «Відчинилося життя».
— Це дуже складний проект навіть організаційно, адже на концертах представлена Україна від Криму до Мукачевого, — зауважив Б. Мочурад. — Допомагають десятки добровільних помічників, адже без них артисти не змогли б навіть приїхати на концерти. Ці люди — безіменні герої проекту.
Два концерти, які днями відбулися у кращих концертних залах Ужгорода й Мукачевого, зайвий раз продемонстрували бажання «проектантів» дарувати радість, служити ідеалам високого мистецтва. Авторкою багатьох пісень була й ведуча концертів — співачка, заслужена артистка України Леся Горова.
— Писати було складно, адже ці люди, як ніхто інший, відчувають фальш або нещирість, — сказала пані Леся.
Чи не найбільше оплесків припало на долю Зєри Кіраджиєвої: виконувала українські народні пісні, «Елегію» композитора Григорія Майбороди, попурі творів, що входили до репертуару відомої співачки Квітки Цісик.
