ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАНОГО
Чому люди підтримали об’єднання, яке не має права на існування?
Восени цього року (публікація «УК» від 30 жовтня «Не вступиш до ОСББ — не забереш дружину з пологового будинку») «Урядовий кур’єр» посприяв розгляду колективної скарги жителів Красного Луча на Луганщині на незаконні підстави створення та функціонування в цьому місті об’єднання співвласників багатоквартирних будинків «Житлово-експлуатаційне об’єднання». Спільними зусиллями представників Мінрегіону, управління ЖКГ області та прокуратури було роз’яснено, що такий «монстр» (який об’єднав 44 будинки, не пов’язані ані загальною прибудинковою територією, ані комунікаціями) одноосібно функціонувати не може й не повинен автоматично ретранслювати тарифи міського комунального господарства на розмір грошових внесків членів ОСББ.
Компромісним рішенням визнали необхідність проведення зборів у кожному із 44 будинків і створення в кожному з них власної «фортеці».
Першого дня календарної зими кореспондента «Урядового кур’єра» запросили на перші такі збори.
Адреса зборів — вулиця імені 8 Березня, будинок 8: відчувається відлуння весни й сила цифри, що означає нескінченність. Та нескінченно довгим загрожувало стати й очікування кворуму на зібранні. Мешканців будинку напередодні, за два тижні до зборів, попереджено листами, та вони не поспішали на доленосне зібрання. Як з’ясувалося пізніше, це не лінощі чи апатія.
— Мене цілком влаштовує співпраця з головою ОСББ «ЖЕО». Пам’ятаю першу зиму, коли ще не було в нас автономного опалення, ми замерзали. Хто прийшов на допомогу? Тільки ЖЕО, — гарячкувала Лідія Опенько.
— Доходи нашої п’ятиповерхівки становлять 64 тис. 299 грн 89 коп. А витрати за два роки з її утримання — 65 тис. 959 грн 78 коп. Та «мінус» на будинку тому, що в нас дехто не сплачує за помешкання роками — понад 14 тисяч гривень. Спробуйте утримати таку махину в цій ситуації! — доводила своє Валентина Кондратенкова, яка погодилася (єдина з усіх!) провести ревізію діяльності ОСББ «ЖЕО».
Щоправда, на запитання, чи відповідали витрати запланованому кошторису, «ревізор» відповісти не змогла. Як і на запитання про те, скільки саме коштує річне утримання будинку. І звідки в ОСББ «ЖЕО» можливість «перекидати» кошти з інших будинків, якщо загалом у місті ситуація однакова: борги з оплати комунальних послуг.
І все-таки половина представників квартир будинку № 8 горою стояла за нинішнього голову ОСББ «ЖЕО».
«Нехай воно й створене якось формально неправильно, але ми і в 2006 році погодилися, і зараз хочемо, щоб нас обслуговувало «ЖЕО», — приблизно такими словами люди висловлювали загальний настрій.
Ані виступ компетентного юриста Світлани Сидоренко, ані навіть промова заступника міського голови Красного Луча Сергія Лук’яненка, який визнав юридичні помилки, не справили враження: «Не хочемо виходити з ОСББ «ЖЕО», — гомоніли люди.
Та як же виходити, якщо об’єднання співвласників багатоквартирного будинку просто й не було створено за адресою вул. 8 Березня, будинок № 8?
Три години вирували пристрасті біля першого парадного. Краснолучани не хотіли погоджуватися, що крихка в юридичному плані «споруда» — ОСББ «ЖЕО» — не має права на існування. І навіть намагалися шукати у власних лавах авторів скарг у численні інстанції, які й зробили гласною всю цю проблему.
І ці настрої — найсумніше спостереження, зроблене в Красному Лучі. Люди не хочуть брати відповідальність за власний будинок на себе. Не хочуть читати закони (і вчитуватися в них!), контролювати ситуацію. Аналізувати доходи та витрати, що можливо тільки за наявності окремого рахунку на конкретний будинок. Не хочуть затверджувати штат робітників та перевіряти діяльність голови. Навіть питання обгрунтованості розміру внесків на утримання будинку — і те воліють вирішувати за «колгоспним» принципом: як усі, так і я.
Соціологи і психологи називають такі настрої патерналізмом. Мовляв, держава — великий батько — захистить, їй видніше, як нам жити. Але кому, як не краснолучанам, близький девіз «Мій дім — моя фортеця»!
Це місто першим у краї 100% перейшло на автономне опалення, повністю відмовившись від неефективного державного централізованого.
Виходить, поки що «розміри» усвідомлення відповідальності за своє комфортне життя можна виміряти кордонами квартири. Але вона — лише одна частина багатоклітинного організму — багатоквартирного будинку. І ніхто за нас цю «фортецю» не збудує, не зміцнить, не «озброїть» теплом, водою й чистотою.
Чому йдеться вже про нас, а не про конкретних кранснолучан? Бо перспектива — за ОСББ, і це дуже близьке майбутнє для кожного будинку країни.
