Директор Національного еколого-натуралістичного центру, доктор педагогічних наук Володимир ВЕРБИЦЬКИЙ
Педагогічна ідея, стверджував відомий учитель Василь Сухомлинський, — повітря, в якому розправляє крила творчість. Цінності вона набуває, лише коли реалізується. Активізувати процес, долучити до творчості якомога більше талантів покликаний Всеукраїнський конкурс «Цікава школа», який проводив Національний еколого-натуралістичний центр. Про його відкриття й надбання на прохання оглядача «Урядового кур’єра» розповідає директор центру Володимир Вербицький.
— Володимире Валентиновичу, хто брав участь в огляді талантів?
Красу душі вчать передавати у гуртку флористики. Фото з архіву еколого-натуралістичного центру
— Практично всі педагоги шкільних і позашкільних навчальних закладів, що виявили бажання. Ми запрошували вчителів, які дають своїм вихованцям не лише знання, а й потяг та навички застосовувати їх у житті. В нових умовах сьогодення творчий потенціал педагогічної спільноти розвивається. Наше завдання — теорію переплавити в практику. Реалії життя стають дедалі жорсткішими, вони негативно впливають на долі юного покоління. Тож виховання має бути захисним. А це передбачає не лише засвоєння певних знань, а й вміння правильно ними користуватися. Дитина повинна вчитися виростати творцем краси і гармонії життя.
— Нині багато батьків і педагогів переконані, що дитину слід вчити пристосовуватися до життя. Інші, хто думає про кращий, ніж сьогодні, завтрашній день, прагне виховувати перетворювачів життя. Яка тенденція переважає в роботі учасників конкурсу?
— Звичайно, виховання людей, які зможуть змінити життя на краще. Тому дбають, аби діти знали, для чого їм потрібні знання та де і як їх застосовувати.
— Склалося так, що головне для сучасної більшості — володіти й захоплювати. Тож педагогам доводиться не лише навчати, а й перевиховувати, аби покоління, що вступатиме в доросле життя, могло творити й дарувати. Завдання надзвичайно складне. Чи демонструють учасники конкурсу намагання впоратися з ним?
— Саме це прагнення об’єднує педагогів-новаторів. Так, Л. Керпатинко з Таращанського району Київської області у своїй роботі ставить на перше місце співтворчість педагога і учня, визнання цінності особистості дитини, адже у сучасних умовах постає потреба у людині, спроможній розв’язати завдання, що забезпечують не просто виживання, а й прогрес нації. Наука управління є в шкільному самоврядуванні, в якому автор вбачає підготовку дітей до життя в соціумі. Застосовуючи різні види ігрової діяльності, вчитель орієнтує на розв’язання практичних проблем і конструює їх так, щоб імітувати ситуації суспільного життя.
Т. Василенко з Броварського районного центру туризму Київської області працює над проблемою «Формування критичного мислення вихованців на заняттях етнографічно-краєзнавчого гуртка». Досвід роботи довів, що актуальність критичного мислення зростає в часи інтенсивних соціальних змін. Участь вихованців у конкурсах, олімпіадах, інтелектуальних іграх показує, що найчастіше перемагає той, хто вміє черпати інформацію з різних джерел, аналізує, порівнює, узагальнює, не боїться запитань. Про дітей, які навчилися мислити критично, можна сказати, що ними не можна маніпулювати, вони інтелектуально незалежні, перемагають сумніви і ставлять запитання; вони чесні з собою, толерантні, творчі і креативні, їхні судження базуються на доказах.
У Н. Стрюк із Вінницької станції юних натуралістів основна ідея досвіду та інноваційність полягає в спрямуванні навчально-виховного процесу не лише на засвоєння певного обсягу знань, а й на виховання впевненої у собі та власних силах особистості, яка може не тільки швидко і гнучко пристосуватися до змін у суспільному чи економічному житті, а й сама буде їхнім творцем та ініціатором. На думку педагога, доцільними формами роботи є малі групи, гуртки з невеликою кількістю дітей, студії та клуби, що працюють за модулем вільного часу дитини. Такі форми роботи забезпечують безпосередній емоційний контакт як педагога з дітьми, так і вихованців гуртка, що дає змогу ефективно реалізувати основне завдання позашкільної освіти — створювати умови для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей.
— Володимире Валентиновичу, ви, мабуть, погодитесь, що охоплення обов’язковою позашкільною освітою дітей з п’яти років ставить перед педагогами безліч завдань, розв’язання яких вимагає нетрадиційних підходів. Чи запропонували їх ваші конкурсанти?
— У навчанні дошкільнят важливе значення має правильний вибір методів і прийомів навчання, розробка і використання дидактичного матеріалу. Поєднання словесних, наочних і практичних методів дає можливість залучати до засвоєння навчального матеріалу всі види чуттєвого сприймання й тим самим організувати навчання без перевантаження, підтримувати активний пізнавальний інтерес. Форма занять — урок, гра — змагання, екскурсія. Це істотно підвищує активність та працездатність дітей у процесі навчання, отже, й ефективність навчання.
Так працює, зокрема, Л. Тупчій із Таращі Київської області. Навіть у роботі з дошкільнятами вона вводить на заняттях випереджаючі завдання з метою розвитку самостійності й логічного мислення учнів, використовує прості опорні схеми, цікаві завдання. Все це допомагає зацікавити учнів, активізувати їхню пізнавальну діяльність.
Схожою методикою користується у своїй роботі вчитель початкових класів Миколаївської ЗОШ І—ІІІ ст. Добровеличківського району Кіровоградської області В. Ковальчук. Вона вважає, що педагогу необхідно опанувати науку гри, і тоді урок стане незабутньою подорожжю у світ знань, де учні мають можливість проявити свій потенціал.
Навчати молодших школярів, не застосовуючи гру, — це ніби летіти в космос без скафандра, вважає Л. Гаврильчук, учитель початкових класів Надвірнянської ЗОШ І—ІІІ ст. №4 з Івано-Франківщини. Гра допомагає зберігати смак дитинства, а це важливий момент у співпраці вчителя та учня.
— Нині багато суперечок про те, з якого віку і як довго дитина може працювати з комп’ютером. Про що свідчить досвід педагогів-новаторів?
— Учитель початкових класів Бесідського НВО Ставищенського району Київської області Т. Хіміч є автором цільового проекту «Крок за кроком». Практичний досвід учителя доводить, що застосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови в початкових класах є ефективним засобом активізації пізнавальної діяльності. Педагог висловлює своє припущення, що доступ дітей до комп’ютера в ранньому віці прискорює розвиток їхніх інтелектуальних здібностей і навчальних умінь. Комп’ютерні програми, доповнені різними ігровими елементами, посилюють емоційність навчального процесу, впливають на підсвідомість і тим самим сприяють мимовільному запам’ятовуванню навчального матеріалу. Вчитель вважає, що застосування комп’ютерних навчальних систем має доповнювати, а не заперечувати чи замінювати традиційні форми навчання. Уроки з використанням комп’ютера в початкових класах проводить не більше 2-3 разів на тиждень, індивідуальну роботу обмежує до 10—15 хвилин, протягом уроку практикує фізкультхвилинки і гімнастику для очей. Педагог переконана, що обгрунтоване використання ІКТ у початкових класах сприяє розвитку розумових здібностей дітей, їхньому творчому мисленню під час виконання вправ з української мови, підвищує інтерес до навчання, сприяє набуттю мовних знань і умінь.
— Конкурс завершено, досвід узагальнено. Що далі?
— Інноваційні підходи педагогів-новаторів пропонуємо у всіх навчальних закладах. І… готуємося до нового огляду надбань колег. Водночас хочу зауважити, що виховують і навчають не лише вчителі.
Батьки, будьте уважнішими до дітей, приділяйте їм більше часу й уваги. Живіть їхнім життям, грайтеся разом із ними, а не споглядайте з позиції розважальника. Намагайтеся не чинити тиску й примусу, не створюйте фізичних та психофізичних перенапружень. Одне слово, шановні батьки, нумо працювати разом!
Микола ПЕТРУШЕНКО, «Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Володимир ВЕРБИЦЬКИЙ. Народився 25 липня 1957 р. в Приморському краї в сім’ї військовослужбовця. У 1974 р. закінчив Ольшаницьку середню школу Рокитнянського району Київської області. З 1974 р. розпочав трудову діяльність у м. Боярка та Києві.
У 1983 р. закінчив Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького. З 1992 р. — директор Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
Доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки Київського національного університету ім. Т. Шевченка, старший науковий співробітник Інституту проблем виховання НАПН України.
Опублікував понад 120 науково-методичних праць.
