КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-8650/11 Головуючий у 1-й інстанції: Борисенко П.І. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
УХВАЛА
Іменем України
16 квітня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 17.11.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до Лисянського районного суду Черкаської області з адмінпозовом до Управління Пенсійного фонду України у Лисянському районі Черкаської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 17.11.2011 року зобов'язано провести перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 18.01.2011 року по 22.07.2011 року.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішенням та постановити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважається громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується відповідним посвідченням та відноситься до 4 категорії постраждалих внаслідок ЧАЕС.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно до ч. 1 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанов КМУ, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановами КМУ, відповідач не правомірно виплачував доплату до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 39 зазначеного Закону.
Таким чином, колегія суддів приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах, передбачених ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині визначення періоду, за який необхідно провести перерахунок та виплату доплати до пенсії, з огляду на наступне.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Зважаючи на ту обставину, що позов поданий 18.08.2011 року, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах шестимісячного строку звернення до суду, який обчислюється з дня звернення, тобто, починаючи з 18.02.2011 року, а не з 18.01.2011 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції в частині задоволення позов?них вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії за період з 18.01.2011 року до 18.02.2011 року - скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - залишенню без розгляду, в зв'язку з порушенням норм процесуального права.
Оскільки в даному випадку позивачем судове рішення не оскаржувалося у порядку апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції, діючи в межах апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 195 КАС України, приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Лисянському районі Черкаської області - задовольнити частково.
Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 17.11.2011 року в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії за період до 18.02.2011 року - скасувати, позов в цій частині - залишити без розгляду.
В решті постанову - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Аліменко В.О.
Безименна Н.В.
