Провадження1-кп/760/833/13
Справа 760/23311/13-к
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2013 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Агафонова С.А.,
при секретарях судового засідання Наконечній Т.В. Паламарчук І.О.,
з участю:
прокурора Лапшиної О.В.
захисника ОСОБА_1
обвинувачених ОСОБА_2 ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013110090010878 від 14 вересня 2013 року по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Київської області, Тетіївського району, с. Хмелівка, громадянина України, працюючого маляром-штукатуром в ТОВ "Шовчер Юр Сервіс", не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця Київської області, Тетіївського району, с. Хмелівка, громадянина України, працюючого маляром-штукатуром в ТОВ "Шовчер Юр Сервіс", не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України, -
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння 14.09.2013 року близько о 01 год. 25 хв. рухаючись по тротуару проспекту Відрадному, що в м. Києві зі сторони вулиці Героїв Севастополя в напрямку бульвару Івана Лепсе, помітили біля будинку № 24 по проспекту Відрадному, раніше незнайомого ОСОБА_7, який рухався в попутному напрямку попереду них.
В цей час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вступили у злочинну змову направлену на відкрите викрадення чужого майна, а саме майна потерпілого ОСОБА_7 Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи спільно та узгоджено 14.09.2013 року близько о 01 год. 30 хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підбігли до потерпілого ОСОБА_7 ззаду, поваливши його на землю почали наносити останньому удари руками та ногами в різні частини тіла, тим самим завдавши тілесних ушкоджень. Застосувавши насильство, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого та подолавши волю останнього до опору, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3, оглянувши кишені одягу потерпілого ОСОБА_7, відкрито викрали чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_7, а саме: мобільний телефон марки «SAMSUNG GT - С37 820 KAS ЕК» вартістю 600 гривень, в якому знаходилася сім карта оператора мобільного зв'язку «Лайф» вартістю 15 гривень на рахунку якої були грошові кошти в сумі 23 гривні, сім карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 15 гривень на рахунку якої були грошові кошти в сумі 3 гривні, ключі від квартири та дачного будинку, які для потерпілого ОСОБА_7 матеріальної цінності не становлять, гроші в сумі 150 гривень.
Відкрито викравши вищевказане чуже майно, ОСОБА_2, спільно з ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядившись на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 806 гривень.
Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.
Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованому йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив суду, що здійснив грабіж з незрозумілих для себе причин, зобов'язався в майбутньому злочинів не скоювати. Повністю підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованому йому злочину також визнав повністю, щиро розкаявся та також зазначив, що здійснив грабіж з незрозумілих для себе причин, зобов'язався в майбутньому злочинів не скоювати. Повністю підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини.
Показання обвинувачених відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наданими прокурором доказами і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Надані прокурором докази суд вважає належними і допустимими, а вину обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України доведеною, оскільки вони відкрито викрали чуже майно (вчинили грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, раніше не судимого, який позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має постійне місце роботи, а тому йому необхідно призначити покарання, що не пов'язане з позбавленням волі, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, раніше в силу ст. 89 КК України, не судимого, який позитивно характеризується за місцем проживання, має постійне місце роботи, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, суд враховує, що будучи засудженим Тетіївським районним судом Київської області 06 серпня 2012 року по закінченню іспитового строку на шлях виправлення не став, вчинив новий злочин, у вчиненні якого, щоправда, розкаявся. Крім того, ОСОБА_3 має на утриманні малолітню дитину, допомагає батькам.
Враховуючи це, суд вважає, що призначення мінімального строку покарання буде недоцільним, однак йому необхідно призначити покарання, що не пов'язане з позбавленням волі, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Потерпілим від кримінального правопорушення являється громадянин України ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець м. Києва, проживаючий за адресою АДРЕСА_4. Потерпілому майнової шкоди не заподіяно, оскільки викрадені речі були повернуті в належному стані, а тому цивільний позов не заявлявся.
Таким чином, виходячи із зазначеного та керуючись ст. ст. 314, 315, 373, 374, 349 Кримінального процесуального кодексу України та на підставі ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.
На підставі ст. 76 Кримінального кодексу України зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 залишити без змін у вигляді особистого зобов'язання.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.
На підставі ст. 76 Кримінального кодексу України зобов'язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 залишити без змін у вигляді особистого зобов'язання.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України
Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.
Суддя С.А. Агафонов
