печерський районний суд міста києва
Справа № 4-4511/12
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2012 року Печерський районний суд м. Києва
у складі:
головуючий - суддя Смик С.І.,
при секретарі - Чорному В.В.,
за участю прокурорів- Горового О.А., Олексюк Т.Г., Іванькова П.В.,
та заявника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на дії та бездіяльність Генеральної прокуратури України та прокуратури м. Києва, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати факт невиконання судової постанови від 26.01.2012 року, кваліфікувати дії Генеральної прокуратури України та прокуратури м. Києва щодо невиконання судової постанови, визнати протизаконними дії Генеральної покуратури України по порушенню підслідності та зобов»язати органи Генеральної прокуратури України виконати постанову Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2012 року, посилаючись на те, що 26.01.2012 року постановою Печерського районного суду м. Києва копії його заяв про злочини були направлені до Генеральної прокуратури України для вирішення питання про прийняття відповідного рішення в порядку ст. 97 КПК України( 1960 року), однак постанова суду виконана не була.
В судовому засіданні на обговорення поставлено питання, щодо застосування Розділу ХІ «Перехідних положень»КПК України при розгляді данної скарги.
Суд, заслухавши думку прокурорів, які вважають, що скарга на даний час не є предметом розгляду суду та думку заявника ОСОБА_3, який при вирішенні вказаного питання поклався на розсуд суду, приходить до наступних висновків.
Згідно положення п.10 розділу ХІ «Перехідних положень»КПК України кримінальні справи, які до набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанції і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим кодексом.
Скарга ОСОБА_3 на дії та бездіяльність Генеральної прокуратури України та прокуратури м. Києва надійшла до суду 05.11.2012 року ( згідно з реєстраційним штампом), тобто до набрання чинності КПК України.
Положеннями КПК України (1960 року) передбачався порядок здійснення судового контролю за досудовим слідством лише стосовно постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, про порушення кримінальної справи та постанов про закриття кримінальної справи (ст.ст.236-1, 236-2,236-5, 236-6, 236-7, 236-8 КПК України).
Окрім цього, до контрольних функцій суду відносилося застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, продовження строків тримання під вартою, проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку, прослуховування телефонних та інших розмов, розкриття інформації, що містить банківську таємницю.
ОСОБА_3 в скарзі оскаржує дії та бездіяльність Генеральної прокуратури України та прокуратури м. Києва при розгляді заяв про злочин, тобто дії та бездіяльність, яка не підлягала самостійному оскарженню до суду під час дізнання чи досудового слідства.
Таким чином, суд вважає, що скарга ОСОБА_3 на дії на бездіяльність Генеральної прокуратури України та прокуратури м. Києва на даний час не є предметом розгляду суду, а тому необхідно відмовити в її розгляді та роз»яснити ОСОБА_3, що у разі наявності підстав, передбачених § 1 глави 26 КПК України, він має право звернутися з відповідною скаргою до слідчого судді.
На підставі викладеного, керуючись п.10 розділу ХІ «Перехідних положень»КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у розгляді скарги ОСОБА_3 на дії та бездіяльність Генеральної прокуратури України та прокуратури м. Києва.
Роз»яснити ОСОБА_3, що відмова у розгляді скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду зі скаргою в порядку глави 26 КПК України.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя С.І.Смик
