печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7295/13-к
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2013 року Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Фаркош Ю.А., при секретарі Павлишин В.І., за участю прокурорів Шмельової О.В., Олексюк Т.К., особи, яка звернулась до суду зі скаргою ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України та прокуратури м. Києва, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся зі скаргою, в якій порушує питання про визнання факту невиконання працівниками Генеральної прокуратури України та прокуратури м. Києва постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2012, встановлення конкретних осіб винних у її невиконанні, також просить кваліфікувати дії винних осіб за ч.2 ст. 382 КК України. Одночасно в скарзі ОСОБА_1 порушує питання про визнання протизаконними дій Генеральної прокуратури України по порушенню підслідності та просить зобов»язати Генеральну прокуратуру України виконати постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2012.
В судовому засіданні ОСОБА_1 доводи скарги підтримав з підстав, викладених в скарзі, просив її задовольнити, вказував на наявність ознак кримінально караного діяння в діях винних осіб органів прокуратури, у зв»язку з невиконанням судового рішення - постанови Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2012.
Прокурор Генеральної прокуратури України в судовому засіданні доводи скарги не визнала, просила у задоволенні скарги відмовити, оскільки вважала їх такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві. Заперечення на скаргу надала в письмовому виді.
Прокурор прокуратури м. Києва в судовому засіданні доводи скарги також не визнала, просила у задоволенні скарги відмовити.
Суд, вислухавши думку прокурорів, особи, яка звернулась до суду зі скаргою, дослідивши матеріали з розгляду скарги, матеріали наглядового провадження № 06/1-1255-03 Генеральної прокуратури України за зверненнями ОСОБА_1, приходить до наступних висновків.
При розгляді справи судом у відповідності до ст. 399 КПК України ( 1960 року) враховувались вказівки касаційної інстанції в ухвалі від 25.07.2013 року ( а.с.182-183).
Положеннями ст. 55 Конституції України встановлено право особи на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Наряду з цим, положеннями ст. 124 Конституції України закріплено принцип обо»язковості судового рішення до виконання на всій території України.
ОСОБА_1, реалізуючи право, надане ст. 55 Конституції України, звернувся до суду зі скаргою, вважаючи, що невиконання постанови судді про прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України за його заявами про злочин, являється бездіяльністю органів прокуратури, внаслідок якої порушуються його права.
Зі змісту скарги ОСОБА_1 до суду вбачається, що органами прокуратури не виконується постанова судді Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2012. Наряду з цим, судом встановлено, що службові особи Генеральної прокуратури України ігнорують положення закону щодо обов»язковості судового рішення, не виконуються його, та, у спосіб, не передбачений законом намагаються фактично переглянути висновки суду, зазначені в ньому, що є неприпустимим.
Разом з тим, у зв»язку з невиконанням даної постанови заявник в скарзі висуває вимогу про притягнення винних осіб органів прокуратури до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України.
Таким чином, подана ОСОБА_1 скарга за своєю суттю є заявою про злочин.
У відповідності до ч.2 ст. 97 КПК України ( 1960 року) заяву або повідомлення про злочин суддя зобов»язаний направити за належністю.
Враховуючи викладене, законним способом для вирішити питань, постановлених в скарзі ОСОБА_1, яка за своїм змістом є заявою про злочин, являється направлення її за належністю до Генеральної прокуратури України, у відповідності до ч. 2 ст. 97 КПК України.
Керуючись ст.ст.94, 95, 97, 236 КПК України (1960 року), суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 про злочин, передбачений ч.2 ст. 382 КК України, вчинений винними особами органів прокуратури, направити до Генеральної прокуратури України, за належністю.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.А. Фаркош
