Щодо надання роз'яснень
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі — Комісія), у межах своїх повноважень повідомляє.
Постановою НКРЕ від 13.07.2010 № 813( v0813227-10 ) затверджено граничний рівень ціни на природний газ для суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих, виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води, на рівні 1309,20 грн. за 1000 м-3 з урахуванням податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом.
Вказана ціна природного газу є максимально допустимою при розрахунках із зазначеною категорією споживачів природного газу та повинна застосовуватися на всі обсяги природного газу, у тому числі й на обсяги природного газу, які використовуються на виробничо-технологічні та власні потреби (включаючи втрати теплової енергії в мережах) підприємств теплоенергетики.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869( 869-2011-п ) "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", затверджено, зокрема, Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, відповідно до якого при формуванні тарифів на теплову енергію до складу планованої виробничої собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування, постачання включаються витрати на придбання палива (газу, мазуту, вугілля, торфу, інших видів технологічного палива) та електричної енергії для технологічних потреб, що визначаються виходячи з планованого обсягу виробництва теплової енергії, норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, установлених відповідно до міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів з нормування витрат і втрат ресурсів, у яких враховуються основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва, діючих цін (тарифів) на паливно-енергетичні ресурси. Діюча ціна природного газу для виробництва теплової енергії на потреби населення затверджена вказаною вище постановою НКРЕ від 13.07.2010 № 813 ( v0813227-10 ).
Таким чином, затверджена наказом Мінпаливенерго від 15.07.2010 № 288( z0671-10 ) Методика не узгоджується з постановою НКРЕ від 13.07.2010 № 813( v0813227-10 ) та нормами постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869( 869-2011-п ), оскільки зазначена Методика передбачає, що підприємства теплоенергетики визначають обсяги природного газу за ціною 1091 грн./тис. м куб. без ПДВ для виробництва теплової енергії на потреби населення тільки з урахуванням корисного відпуску теплової енергії (на стіну будинку), а не виробництва теплової енергії для потреб населення усього з урахуванням технологічних втрат теплової енергії в мережах. Тому підприємства теплоенергетики змушені закуповувати природний газ для виробництва частини теплової енергії на потреби населення, яка втрачається у процесі транспортування тепловими мережами, за ціною 3885 грн./тис. м куб. без ПДВ, як для виробництва теплової енергії на потреби бюджетних та інших споживачів, без відповідного джерела фінансування.
З метою врегулювання проблемних питань, пов'язаних із застосуванням окремих норм Методики( z0671-10 ), Мінрегіоном України було розроблено проект наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України "Про внесення змін до Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів", положення якого обговорювались на нараді у Мінрегіоні за участі представників зацікавлених органів державної влади.
Згідно зі статтею 16 Закону України "Про теплопостачання" ( 2633-15 ) та статтями 5, 6 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг"( 2479-17 ) Комісія не має повноважень та засобів регуляторного впливу щодо укладання договорів на постачання природного газу для підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії.
Також відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України( 435-15 ) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, акти цивільного законодавства та рішення суду. Процедуру укладення, зміни і розірвання договору врегульовано нормами глави 53 цього Кодексу.
Слід зазначити, що відповідно до положень статті 12 Господарського процесуального кодексу України( 1798-12 ) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, підвідомчі господарським судам.
Директор департаменту
С. В. Кремена
