Кажучи про Захід, пам’ятай, що є ще й Схід

Експерти називають великі ризики приєднання України до ЗВТ з ЄС, проте вони чималі й у випадку із Митним союзом

В українському суспільстві триває жваве обговорення майбутнього підписання Україною договору про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС. І слід зазначити, що противників такого акту серед політиків та економістів наразі набагато більше, ніж прибічників.

Приміром, екс-міністр фінансів Віктор Суслов вважає, що українські парламентарії, які нещодавно більш ніж 300 голосами висловилися за європейський шлях розвитку нашої країни, вчинили неправильно.

«ЄС має дуже багато своїх внутрішніх проблем. Середній рівень безробіття там сягає вже 12%, а в Іспанії — 26%. Стають більш жорсткими фіскальна та бюджетна політика країн Євросоюзу. Розглянемо обсяги експорту українських товарів до країн СНД та ЄС в 2012 році. Так, у перші з них ми ввезли товарів та послуг на суму 31,3 млрд доларів, а в Європу — на суму 20,9 млрд доларів. Отже країни СНД та Митного союзу для нас є ближчими і основними торговельними партнерами», — наголошує він.

Як вважає директор Інституту політичного аналізу та міжнародних досліджень Сергій Толстов, приєднання нашої країни до ЗВТ може «поховати» високотехнологічні галузі України, такі як космічну та авіаційну. «Крім того, ми ризикуємо втратити наше машинобудування, примі ром атомне, верстатобудування тощо. Звісно, що ця наша продукція буде зовсім не потрібна країнам ЄС. Єдина галузь, яка не потребує великої зайнятості та не пов’язана з виробництвом, — IT, — буде конкурентоздатною. Проте врахуйте, що на український ринок підуть європейські товари, що створить неабияку конкуренцію нашим», — додає він.

Директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко також упевнений у тому, що велика кількість імпорту, яку ми і нині отримуємо з Європи, негативно впливає на розширення торговельного дефіциту, проте ці товари та послуги — високотехнологічна продукція, яка нам просто необхідна для середньострокової та довгострокової перспективи для модернізації виробництва.

Перший заступник Інституту стратегічних досліджень НАНУ Ярослав Жаліло згоден з великими ризиками, які можуть спіткати Україну після приєднання до ЗВТ. «Проте, зауважте, все залежить від того, як ми скористаємося перевагами такого кроку. Так, безперечно, це відкриє нашим товарам та послугам дуже великий європейський ринок (де мешкають більше 500 млн людей), і не матимемо митних бар’єрів для «заходу» в Україну високотехнологічної продукції. Це сприятиме поліпшенню привабливості нашої економіки для закордонних інвестицій, причому я впевнений, що не лише європейських, а й з країн СНД, Китаю тощо», — зазначає він.