Голова ради Нацбанку, міністр економічного розвитку і торгівлі Ігор ПРАСОЛОВ
Нацбанк України завжди перебуває у фарватері не лише фінансово-банківського, а й загалом економічного розвитку країни. Найголовніше, що він неабияк впливає й на життя пересічних людей. Саме тому «УК» напередодні нового 2013 року вирішив поспілкуватися з головою Ради регулятора Ігорем ПРАСОЛОВИМ, наблизивши запитання та відповіді саме до інтересів громадян. Адже вони турбуються за долю своїх заощаджень, курс національної валюти, порядність банків, яким люди довірили свої кошти.
— Ігоре Миколайовичу, незабаром закінчиться і цей складний високосний 2012 рік. Для фінансового ринку загалом та банківської системи країни зокрема він також видався непростим. Чи можна короткими тезами охарактеризувати позитивні здобутки Нацбанку як фінансового регулятора і те, що йому не вдалося зробити цього року?
— Я впевнений, що найголовніше надбання — збереження цінової стабільності у країні. Регулятор достатньо ефективно працює на валютному ринку в боротьбі зі спекулятивними настроями. Ви, певно, знаєте, які були прогнози деяких експертів курсу гривні щодо долара протягом року: і 10, і 12. Однак цей показник наприкінці року, як бачимо, повернуся на позначку, яка була на початку весни.
До здобутків можна також зарахувати ухвалення законодавства щодо платіжних систем. Позитив і те, що регулятор у 2012 році брав активну участь у розбудові реальної й ефективної депозитарної системи. Звісно, є й інші досягнення, про які можна говорити чимало.
— Пересічних українців сьогодні дуже непокоїть питання коливання курсу української гривні щодо долара США (хоч вони поки що незначні). Багато точиться розмов про так званий перехід на плаваючий курс, що в підсумку начебто стане корисним для експортерів, імпортерів та звичайних людей. Проте люди переймаються тим, що скачки будуть значними. Чи означає, як заявляв ще 4 вересня цього року тодішній голова Нацбанку Сергій Арбузов, що регулятор таки спробує перейти до такої політики, вже початком таких дій?
— Звертаю увагу, що поступовий перехід до гнучкого курсоутворення передбачено у програмних документах з МВФ. І Нацбанк неухильно дотримується такого свого зобов’язання. Упродовж трьох останніх років щоденні відхилення офіційного курсу гривні від ринкового залишаються в межах, визначених програмою стенд-бай, а саме ±2 %.
НБУ не може миттєво перейти до абсолютно гнучкого курсоутворення, адже економіка України доларизована. Хоч нині Нацбанк щодня не втручається на міжбанківський валютний ринок.
Водночас зазначу, що є дуже погані приклади того, коли економіки, що розвиваються, вводили плаваючий курс і це було згубно для них. Приміром, таке практикували Бразилія, Аргентина та Індонезія. Коли національна валюта протягом тижня знецінюється на 30%, а наступного — навпаки «твердіє» на 15—20%, то це нічого доброго не дає ані для економік, ані для пересічних громадян.
— Цього року Президент підписав закон про обов’язковий продаж 50% валютної виручки експортерами. Його вітає більшість експертів і політиків. Як це впливає на економічні процеси в Україні?
— Позитивний ефект від чинності такого закону беззаперечний: на ринок постійно і регулярно почала надходити валюта. Цей нормативний акт посприяв і зміні настроїв населення. Так, воно перестало боятися, що валюти в країні буде мало, і стало значно менше її купувати. Так, якщо в жовтні громадяни викупили 2,2 млрд доларів США, то в листопаді — лише 1,5 млрд доларів США.
До того ж, Нацбанк завжди, коли треба підняти ліквідність на ринку, збільшує грошову пропозицію і залишки на коррахунках банків зростають.
Україна не підніматиме ціни на газ для населення і веде роботу щодо створення ефективного енергетичного ринку. Фото з сайту radikal.ru
— Україна погасила поточні борги перед МВФ у сумі 3,5 мільярда доларів, про що офіційно повідомив сам Нацбанк. Чи стоїть гостро питання отримання нових позик від фонду? Чи домагається ця організація, як було і раніше, виконання всіх умов надання грошей (приміром, 100% сплати населенням за користування природним газом)?
— На наш погляд, співпраця України з МВФ дуже важлива насамперед тому, що це дає позитивні сигнали для інвесторів та кредиторів. Другий аспект — гроші цієї установи залучає наша держава за однією із найнижчих ставок.
Чергові переговори України з МВФ заплановано на січень 2013 року.
Коли у всьому світі панує криза і незрозумілими лишаються перспективи діяльності Євросоюзу, нам вкрай важливо, щоб Україна отримала позитивні сигнали. Тому з нетерпінням чекатимемо січня наступного року.
Із приводу газу зазначу, що українська сторона неодноразово наголошувала, що підняття цін на блакитне паливо для населення може призвести до масових неплатежів. І ми думаємо, що МВФ також це починає розуміти. Адже Україна намагається вирішувати ці питання інакше: веде роботу щодо створення ефективного енергетичного ринку. Крім того, ми не втрачаємо віри в те, що домовимося щодо зниження цін на російський газ.
Але ми впевнені, що Україна успішно проведе перемовини з МВФ і підпише з ним відповідні документи.
— Фінансовий аналіз банків України, який постійно проводить регулятор, корисний для ухвалення рішення, кому довірити свої кошти для відкриття депозиту або ж відкрити поточний рахунок для ведення господарчої діяльності. Де фізичні і юридичні особи можуть отримати таку інформацію, особливо щодо ризиків, на які їх чекатимуть, якщо вони довіряться тому чи іншому банку? Чи є відкриті моніторинги від Нацбанку?
— Регулятор відкрито публікує інформацію, пов’язану з фінансово-господарською діяльністю фінустанов. Із цими даними можна ознайомитися на нашому сайті та зробити відповідні висновки.
— Але що громадянам скаже, приміром, такий показник, як прибуток банків після оподаткування? Вони ж фінансово не обізнані в цих питаннях…
— Саме тому цього року Нац банк розпочав упровадження Програми з підвищення фінансової грамотності населення. Зокрема разом з Міносвіти було впроваджено пілотний курс з фінансової грамотності у низці українських шкіл, підготовлено вчителів і відповідні підручники для школярів, а також проведено багато інших заходів. Зараз Нацбанк працює над відповідним планом на наступний рік і стратегією на найближчі кілька років.
Олег ГРОМОВ, «Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Ігор ПРАСОЛОВ. Народився 1962 року в місті Пісчаний, Мурманська обл. У 1987 р. закінчив Ростовський держуніверситет за спеціальністю «політекономія». У 1987—1992 рр. викладав у Донецькому держуніверситеті. У 1993—2000 рр. — гендиректор інвесткомпанії «Керамет Інвест», у 2000—2005 рр. — гендиректор ЗАТ «СКМ». Із 2002 р. — голова спостережної ради «Азовсталі», а з 2005-го — голова спостережної ради ВАТ «Харцизький трубний завод». У 2006—2007 рр. — народний депутат України V скликання, у 2007 р. — заступник голови ради Нацбанку. У 2007—2012 рр. — народний депутат VІ скликання.
26 квітня 2012 р. обраний головою ради Нацбанку. 12 грудня 2012 набув повноваження народного депутата VІІ скликання. 24 грудня Президент України призначив його міністром економічного розвитку і торгівлі.
