Досудебное следствие:

  • - обжалование постановления о возбуждении уголовного дела; защита подозреваемого течение досудебного следствия, при проведении допросов, очных ставок, следственных экспериментов и иных следственных действий;
  • - посещение подозреваемого, обвиняемого в изоляторе временного содержания и в следственном изоляторе;
  • - подготовка и заявление различных ходатайств, жалоб и заявлений;
  • - обжалование избранной меры пресечения в отношении подозреваемого, обвиняемого;
  • - выработка линии и тактики защиты на стадии предварительного следствия;
  • - сбор материала, характеризующего личность обвиняемого; ознакомление с материалами уголовного дела и др..
Защита интересов в суде:

  • - защита подсудимого в суде во время всех судебных заседаний;
  • - заявление ходатайств в суде о постановлении приговора без проведения судебного разбирательства (особый порядок);
  • - подготовка и заявление различных ходатайств, жалоб и заявлений;
  • - выработка определенной линии и тактики защиты на стадии судебного разбирательства;
  • - посещение подсудимого во время нахождения в следственном изоляторе;
  • - изучение материалов уголовного дела и др..;
  • - ознакомление с протоколом судебного заседания и подача замечаний к его содержанию.
Защита на любой стадии:

  • - защита интересов потерпевшего на стадии предварительного следствия и дознания;
  • - защита интересов потерпевшего в суде любой инстанции, подробное изучение материалов уголовного дела;
  • - подготовка и заявление ходатайств;
  • - заявления гражданского иска;
  • - составление кассационной жалобы и подача его в суд кассационной инстанции;
  • - участие в судебном заседании, назначенном по кассационной жалобе потерпевшего или представлению прокурора.

Які ж ми толерантні — навіть себе заперечуєм

    Які ж ми толерантні — навіть себе заперечуєм

    Далеко не всі люди, для яких українська мова є рідною, спілкуються нею постійно

    До кінця світу з точною датою за декаду до Новоріччя деякі українці завзято готуються в міру своєї заможності: хтось і про спеціальний бункер подбав, а хтось зносить сіль, свічки, їстівні припаси і все інше, нібито потрібне для такого випадку, до льоху чи й свіжовикопаної землянки: щоб врятувати себе для майбутнього і як представника нації.

    Але знайшлися диваки, добровольці з Руху «Простір свободи», котрі в такий відповідальний час пропонують нам подивитися в дзеркало з парадоксальною назвою «Становище української мови в Україні в 2012 році». Впізнати й себе особисто у цьому гуртовому портреті національної спільноти просто: аналітичний огляд легко знайти в Інтернеті. Як і нескладно доброчинно роздрукувати його для тих, кого Світова павутина ще не обплутала.

    «Ти зрадив легко — як дихнув…»

    Чому ж ми такі, українці, і за цим аналітичним оглядом — з неповноцінним єством навіть на рідній землі? Бо хто тільки не викорінював нашу сутність за кілька століть поневолень? Та пояснюючи найдивніше чи не для всіх народів світу — що в нас «далеко не всі люди, для яких українська мова є рідною, спілкуються нею постійно», — ще кілька століть посилатимемось на вагомі причини минувшини, додаючи до них і сьогоденні: «державний статус української мови не гарантує на практиці українцям спілкування у власній державі своєю мовою на роботі чи в навчальному закладі».

    А чи гарантує це кожен з нас сам собі, навіть попри трагічну історію предків та чималу когорту відвертих і замаскованих антипатріотів у керівних державних кріслах різних рівнів нині?

    Ніхто ж не наказує укорочувати вжиток рідної мови на роботі чи у виші, щоразу вистрибуючи, як Пилип з конопель, у російську, якщо нею тільки чхнуть начальник, деякі колеги, викладачі, однокурсники, котрі й не намагаються опанувати нашу, яка в Україні — по праву державна й законодавчо.

    Ніхто не примушує переважно зрікатися рідної мови українок, які виходять заміж за росіян чи російськомовних не десь за кордоном, а у Вітчизні, та ще й з дітьми нею не розмовляти.

    А чому треба ігнорувати свою мову, спілкуючись із такими друзями, сусідами чи знайомими, котрі в Україні живуть по кілька десятиліть чи й тут народилися? Одна моя знайома пояснює це так: ну не можуть вони опанувати українську! За кордоном, коли доглядають немічних іноземців, елементарна розмовна італійська, іспанська, грецька їм до снаги, а от українська… І продовжує дружити й приятелювати з ними російською, бо перейти на рідну українську — каже, неприродно, та й, мовляв, це ж і мовна практика, яка в пригоді, коли приїздять у гості москвичі чи петербуржці…

    Якщо не лише апелювати до століть поневолення, а й згадувати людей, котрі за українство, за національну гідність ішли на смерть, на багаторічні муки й страждання, хоч могли будувати кар’єри й жити без особливих турбот, то стає моторошно. Бо про скількох із нас із цього приводу, за безліччю буденних ситуацій, у яких про відвагу та мужність не йдеться, можна сказати словами пісні: «Ти зрадив легко — як дихнув»…

    Так само легко зрадила українців і держава: так званим «толерантним» Законом «Про засади державної мовної політики», породженим багатоповерховим беззаконням. «Уже за лічені місяці, що минули з часу ухвалення законопроекту, — резюмує аналітичний огляд волонтерів «Простору свободи» «Становище української мови в Україні в 2012 році», — відчуваються його згубні наслідки — створення мовної мішанини в навчальних закладах, стрімка русифікація українських шкіл та садочків у деяких регіонах, скасування в ліцензіях телерадіоорганізацій графи «мова, якою здійснюється мовлення», поява теле- та радіореклами російською мовою і стрімке зростання її частки в ефірі, переслідування виробників товарів та послуг за те, що вони використовують в роботі державну мову, але не використовують «регіональну» російську тощо.

    Ці негативні процеси надалі лише наростатимуть і поглиблюватимуться. Єдиний шанс захистити не лише український мовно-культурний простір, а й цілісність Української держави — в законодавчому чи судовому порядку якнайшвидше визнати Закон «Про засади державної мовної політики» нечинним».

    От би так: раз на рік написати диктант з української мови, а розмовляти нею — постійно. Фото Володимира ЗAЇКИ

    Кожен сам собі волонтер

    За власними спостереженнями про наслідки цього антиукраїнського закону. Десь за кілька тижнів після його прийняття я розмовляла, зовсім з іншого приводу, з уродженцем Москви, який вже досить давно став киянином: цікавилася в нього про дещо українською мовою, він розповідав на мій диктофон російською. І раптом чоловік зауважив: «Двадцять років тому я дуже сперечався щодо державності лише української, а тепер за це обома руками. У Білорусі, де мені теж доводилося жити, державною має бути лише білоруська, в Україні — українська, а російську в обох цих країнах не ображає ніхто». І він не єдиний з-поміж наших росіян, хто вважає саме так.

    Та інакше надихнув цей закон одного зі столичних чиновників. Він, український держслужбовець, не лише давав інтерв’ю журналістці недержавною мовою, а ще й нею запропонував формулювати йому запитання, бо українською, мовляв, не розуміє.

    «Зачем вы политизируете этот вопрос? Это же искусство, и неважно, на каком языке о нем рассуждать», — «дала відсіч» молода методистка столичного закладу двом киянам, коли ті запитали, чому вона веде засідання музичного клубу російською мовою, і залишили його, почувши таке пояснення.

    На передгастрольній прес-конференції в Полтаві, яку представники хорошого українського театру з Білої Церкви чомусь теж проводили російською, а місцеві журналісти цією самою мовою їх розпитували, на єдине запитання українською про те, якою мовою їхні вистави, журналістка найперше почула: «Мы не разделяем людей по языковому принципу».

    Доктора історичних наук Ладу Рослицьку, українку з Канади, у столичному ресторані «Танукі» обізвали расисткою через те, що просила його працівників розмовляти з нею українською, бо російську знає погано. Директорка Руху «Не будь байдужим!» Оксана Левкова, від якої ми дізналися про цей випадок, прокоментувала, що він — один із багатьох «порушень, які вже три роки поспіль фіксує наша громадська організація. На жаль, тепер, коли російськомовні громадяни (в цьому разі — обслуговуючий персонал) знають про існування нового мовного закону, вони своїми діями демонструють давнє українське правило: «Клієнт завжди має рацію. Лише якщо він російськомовний». Раніше ми боролися з цим адміністративними методами: «руками» управлінь у справах захисту прав споживачів стягували штрафи з таких кафе-барів-ресторанів. А тепер доводиться лише соромити заклади за нетолерантність».

    А це — наше люстро

    «Шкільна освіта залишається одним із найпотужніших чинників утвердження української мови в нашій державі. Однак у 2011/12 навчальному році вперше за роки незалежності України зафіксовано зменшення кількості учнів, що здобували освіту українською мовою. Досі вона невпинно зростала, попри політичні та кадрові ротації в органах влади чи зміни в законодавстві».

    «Якщо до кінця 2012 року нічого не зміниться, то може вперше скластися ситуація, коли навіть серед виданих в Україні книжок (без урахування значно більших обсягів імпорту) українською мовою буде надруковано менш ніж половина».

    «Із загальної кількості пісень, що лунали в прайм-тайм на провідних радіостанціях, пісні українською мовою становили 3,4% (торік — 4,6%). Водночас пісні російською мовою становили 59,6% загальної кількості (торік — 55,5%)».

    «У закладах харчування та торгівлі моніторинг здійснювався за трьома критеріями: наявність вивіски українською мовою, наявність меню українською мовою, а також фіксація, якою мовою спілкуються працівники з українськомовними клієнтами. Волонтери під час відвідування зазначених закладів спілкувалися з персоналом виключно українською мовою.

    Ситуація з правом громадян України на отримання послуг рідною й при цьому державною мовою залишається дуже поганою».

    «Незважаючи на внесення в українське законодавство в 2011—2012 роках змін, спрямованих на заохочення прокату в Україні іноземних фільмів російською мовою замість української, в легальному кінопрокаті домінують фільми, озвучені, дубльовані чи субтитровані українською мовою».

    Та «стійкість національного кіноринку до русифікаторських ініціатив влади пояснюється одразу кількома чинниками. Головними серед них є позиція провідних світових компаній, що розглядають Україну як окремий кіноринок із власною мовою, зацікавленість української кіноіндустрії в українськомовному дубляжі, гостра реакція громадськості, культурної еліти та медіа на будь-які атаки на українську мову в кінопрокаті, окремі положення податкового та митного законодавства, а також поміркована позиція Мінкультури і Держкіно в цьому питанні.

    Однак загроза русифікації кіноринку залишається дуже серйозною, особливо з огляду на вилучення в 2012 році із Закону «Про кінематографію» норм, які надійно захищали кінопрокат від цієї загрози».

    Є кому стати на прю

    Але є кому, дякувати Богові, стати на прю проти цих загроз: портал «Гуртом», запущений на Різдво 2007 року, об’єднав ентузіастів, котрі, зокрема, озвучують українською найкращі кінострічки світу, оцифровують українськомовні видання та українізують комп’ютерні ігри. «Команда користувачів «Гуртом» акумулювала у вільному доступі найбільшу в світі колекцію аудіодоріжок до фільмів українською. Станом на серпень 2012 року щоденна відвідуваність сайту — майже 11 000 осіб. Мова інтерфейсу порталу — українська».

    «Мало лише ходити і казати «Я українець!», кожен може і має щось зробити корисне для інших, — вважає гуртомівець Василь Мартюк. — Коли держава і приватні компанії нічого не роблять, щось робити мають люди».

    Але перш ніж планувати свої конкретні справи для України і в інших сферах, щоб вони були результативними, як і в гуртомівців у кіногалузі, декому пора відчути себе українцем. Не проковтувати щоразу, коли нехтують твоєю українською мовою в Україні. А ще важливіше — нарешті збагнути, наскільки це патологічно: не розмовляти рідною мовою з власної волі. А в кращому разі покладатися на молодь, від якої дедалі частіше чути вишукану українську на вулицях. Може, щось змінить на краще вона…

    Урядовий Кур'єр

    Рейтинг: 4.8/5, основан на 25 голосах.
    Консультации Адвоката
    Рекомендовано адвокатом

    Это Вас точно заинтересует

    Про анулювання, визнання недійсними та видачу ліцензій на провадження митної брокерської діяльності, Державна митна служба України

    Про анулювання, визнання недійсними та видачу ліцензій на провадження митної брокерської діяльності Відповідно до статті 405 Митного кодексу України( 4495д-17 ), Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"( 1775-14 ) та Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера( z0469-09 ), затверджених наказом Держкомпідприємництва, Держмитслужби України від 13.05.2009 № 89/445, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.05.2009 за № 469/16485, НАКАЗУЮ:

    Про затвердження таблиць стандартних довідкових даних, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

    Про затвердження таблиць стандартних довідкових даних З метою здійснення заходів з виконання Державної програми розвитку еталонної бази на 2011 — 2015 роки( 1165-2010-п ), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1165, НАКАЗУЮ:

    На Дніпропетровщині до дитячого табору завітали правоохоронці

    Днями, працівники Державтоінспекції спільно із іншими службами ГУМВС в Дніпропетровській області завітали до дитячого табору. Більше ніж 200 дітлахів мали змогу подивитися виступи правоохоронців, ...

    Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

    Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2013 р. за № 246/22778 Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України

    Адвокат по уголовным делам
    Об адвокате
    Спасибо его создателям и тем, от кого зависит продвижение интернет проекта.

    Огромное спасибо творцам этого интернет сайта!!! Это на самом деле - находка! Так держать!!! Удачи!
    Статьи по уголовному праву
    Как выжить в тюремных условиях

    Как выжить в тюремных условиях В каждой тюрьме прописка индивидуальна, и организовывается по-своему. Зачастую старшины тюремных бараков задают вопросы с ...

    Сайт для заключённых

    Сайт для заключённых Что можно, а чего нельзя на сайтах для заключённых?!

    Новости Адвоката
    Как уберечься от рейдеров

    Как уберечься от рейдеров Потенциальный захватчик обращается в суд для истребования задолженности. А суд отсылает уведомления по юридическому адресу, с которого ему никто не подает признаков жизни ...

    Мошенники воруют деньги на свадьбах

    Мошенники воруют деньги на свадьбах На одной из вечеринок поймали группу мошенников, которые под видом гостей шмонали сумки и куртки сидящих в зале. ...

    Свидание с интернета закончилось похищением...

    Свидание с интернета закончилось похищением Сотрудниками отдела полиции был задержали молодой человек в возрасте 26 лет в подозрении на похищение девушки. .

    41ebf10dce7534d25f6b070acb6e9de0