Перший віце-прем’єр-міністр Валерій ХОРОШКОВСЬКИЙ
Складні і суперечливі процеси в економіці, політиці та національній свідомості відбуваються в Україні вже тривалий час. Важливою передумовою успішного подолання кризових явищ, досягнення економічного та культурного процвітання, зміцнення співпраці між державою, діловими колами і широким громадянським загалом є становлення громадянського суспільства. Нам украй потрібна демократична консолідація європейського гатунку, яка має на меті формування толерантності, поваги до прав людини, вміння долати стереотипи і знаходити компроміси. Своє бачення цих процесів у відповідях на запитання «Урядового кур’єра» виклав перший віце-прем’єр-міністр Валерій ХОРОШКОВСЬКИЙ.
— Як відомо, головне призначення уряду — стимулювати суспільний розвиток. Чи реалізує вітчизняна виконавча влада це завдання? Що, на вашу думку, істотно прискорить цей процес у нашій державі?
— Рух вперед та зміни на краще це головний закон життя, який стосується і людини, і суспільства, і всієї країни. За останні двадцять років Україна змінилася кардинально. Та поки що це проміжний результат на шляху до європейської та демократичної держави.
Суспільний розвиток у нашій країні має два підгрунтя. Ми обрали курс на європейську інтеграцію. Передусім, це вибір стандартів життя і цінностей. Визначили великий обсяг завдань з метою наближення до європейських норм. Це стосується адаптації законодавства, здійснення реформ в енергетичному, соціальному та економічному секторах, покращення інвестиційного клімату, відкритості органів державної влади тощо. Уряд працює за кожним з цих напрямків і, переконаний, така системна та цілеспрямована робота обов’язково дасть результат.
З другого боку, люди самі ініціюють зміни в державі, зокрема, через виборче право. Переконаний, що парламентські вибори, які незабаром відбудуться, будуть чесними та демократичними, і дадуть поштовх для нового етапу трансформацій у країні.
— Що ви вкладаєте в європейське поняття «держава для громадян, а не для чиновників»? Як побороти внутрішній спротив чиновництва до реформ? Чим мотивувати прихід на державну службу талановитої молоді, людей із незаплямованими мундирами?
— Україна рівняється на європейські норми та стандарти, в тому числі, і в питаннях державного управління. Адміністративна реформа, яку ми здійснили, зменшила кількість державного апарату, але функції органів державного управління фактично залишилися без змін. Тому уряд продовжить роботу в цьому напрямку. Людина повинна почуватися захищеною і впевненою. Завдання держави — дати громадянину це відчуття.
Правильним і своєчасним підходом вважаю залучення молоді до державного управління. Молоді спеціалісти мають нове, не заштамповане, мислення. Інша справа, що застосування нових ідей не повинно означати відмову від попереднього досвіду, інакше ми можемо повторити помилки, які вже колись зробили.
— Електронне урядування — візитка будь-якої європейської держави. Чому відстаємо ми?
— Електронне урядування — організація якісно нових форм спілкування громадян і влади шляхом надання доступу до державних інформаційних ресурсів. Це можливість отримання адміністративних послуг в електронній формі, звернення до посадових осіб через Інтернет у будь-який час. При цьому мова фактично йде про перехід до нового типу держави, а не про зміну наявної моделі державного управління шляхом інформатизації.
Впровадження електронного урядування — це не просто перехід від паперового документообігу до електронного, а передусім зміна організації роботи урядових структур. Безперечно, сьогодні в Україні здійснюються реальні заходи щодо формування правових, науково-технічних, технологічних умов для впровадження електронного урядування.
Водночас, ми певною мірою відстаємо від провідних країн світу. Це пов’язано із відсутністю єдиної інфраструктури між органами державної влади, за допомогою якої здійснювався б ефективний інформаційний обмін, відсутністю єдиного підходу до застосування інструментів і механізмів організації та координації діяльності державних органів у сфері інформатизації; низьким рівнем обізнаності державних службовців, представників місцевого самоврядування та громадян щодо суті та переваг електронного урядування.
Та уряд визначив цей напрямок розвитку як пріоритетний. Це означає, що крок за кроком ми будемо робити необхідні дії для того, щоб змінити філософію відносин між громадянином і владою.
— Корупція в державному управлінні — найбільший подразник суспільства. Чи позначиться запровадження електронного урядування на зменшенні корупції?
— Корупція — це своєрідна іржа, яка проникла в усі структури державної влади. Тому боротьба з нею повинна бути системною.
Перехід до електронного урядування означає отримання громадянином послуг електронним шляхом. Чиновник вже не буде зв’язуючою ланкою між громадянином та органом державної влади, тобто людині просто нікому і ні за що буде давати хабар.
Система електронного урядування не тільки сприятиме здійсненню внутрішніх трансформацій всередині країни, а й стане дієвим механізмом у боротьбі з корупцією.
— Валерію Івановичу, а коли слід очікувати реєстру державних послуг, тобто коли Україна долучиться до єдиного європейського адміністративного простору?
— За умов розвитку електронного урядування головне завдання держави — забезпечити надання громадянам та суб’єктам підприємницької діяльності адміністративних послуг в електронній формі. Створення та запровадження переліку адміністративних послуг стане значним кроком держави на шляху до удосконалення процедури надання таких послуг.
Сьогодні ми вже маємо єдиний державний довідник, де знаходиться інформація про суб’єкт надання адміністративної послуги, розмір плати за її надання (у разі надання послуги на платній основі), результат її надання, нормативно-правові акти, відповідно до яких надається послуга, визначаються порядок, умови та розмір плати за її надання, стандарт послуги.
Та такий перелік ще не відповідає визначенню реєстру як бази даних і не сприяє наданню органами державної влади адміністративних послуг в електронній формі. Мінекономрозвитку необхідно вжити заходів з метою створення повнофункціональної бази даних, зрозумілої для громадян.
Ірина НАГРЕБЕЦЬКА, «Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
