ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОДАННЯ БЕЗ РУХУ
03 лютого 2014 року Справа № 808/809/14 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Недашківська К.М., перевіривши матеріали подання Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства «Золоті ворота Каспію» про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, та перевіривши на предмет відповідності подання вимогам статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України,
ВСТАНОВИВ:
31 січня 2014 року о 16 год. 20 хв. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшло подання Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі іменується - заявник) до Приватного підприємства «Золоті ворота Каспію» (далі іменується - відповідач), в якому просить суд зупинити видаткові операції платника податків на рахунках ПП «Золоті ворота Каспію».
Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначені статтею 183-3 КАС України, пунктом 1 частини 1 якої встановлено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.
За результатами перевірки матеріалів подання, судом встановлено, що останнє не відповідає вимогам, встановленим частиною 3 статті 183-3 КАС України, за наступних підстав.
Зі змісту пункту 4 частини 3 статті 183-3 КАС України слідує, що подання повинно містити підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника.
За приписами підпункту 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується - ПК України), контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.
Натомість, на обґрунтування обставин, що зумовили звернення контролюючого органу до суду з поданням, останній посилається на норми підпункту 20.1.16 пункту 20.1 статті 20 ПК України, яка визначає право контролюючого органу користуватися у службових справах засобами зв'язку, що належать платникам податків, з їх дозволу або з дозволу посадових осіб таких платників.
Також заявник посилається на приписи пункту 91.3 статті 93 ПК України, відповідно до якого податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.
При чому, суд зазначає, що стаття 91 ПК України є загальною нормою права, яка визначає обсяг повноважень податкового керуючого, та не визначає конкретних порядку та процедури здійснення податковим керуючим кожної окремої дії.
Відповідно до пункту 89.4 статті 89 ПК України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Посилаючись на дані норми ПК України, заявник вказує, що податковим керуючим складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого від 30.01.2014, що є підставою для звернення до суду з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків.
З аналізу вказаних вище норм ПК України вбачається, що податковим органам надано право звертатись до суду з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків лише у випадку недопущення посадових осіб органів доходів і зборів до обстеження територій та приміщень платника для здійснення опису майна у податкову заставу, оскільки зупинення видаткових операцій платника податків є крайнім заходом реагування, який застосовується внаслідок неможливості складення акту опису майна з причин, незалежних від контролюючого органу. Натомість, зі змісту акту про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого від 30.01.2014 вбачається, що підставою для його складення було ненадання необхідних документів та недопущення на територію платника для проведення перевірки стану збереження заставного майна згідно акту опису від 19.09.2013 №44.
Суд погоджується з тим, що податковий керуючий має право здійснювати перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проте підставою для звернення до суду з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків, визначене статтею 89 ПК України, може бути недопуск податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або ненадання документів, необхідних для такого опису. З матеріалів адміністративного позову вбачається, що опис майна у податкову заставу був здійснений, про що складено акт опису майна від 19.09.2014 №44.
Зважаючи на вказане, суд зобов'язує заявника надати суду нормативно обґрунтовані пояснення щодо підстав звернення до суду з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків та обґрунтування обставин, що зумовили звернення контролюючого органу до суду з поданням.
Крім того, пунктом 6 частини 3 статті 183-3 КАС України встановлено, що подання повинно містити підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою. Проте, заявник не дотримався вимог вказаної норми, оскільки подання контролюючого органу містить лише підпис начальника - ОСОБА_1, без скріплення такого підпису печаткою.
Суд зазначає, що до загального порядку звернення контролюючого органу з поданням до суду застосовується також норма статті 106 КАС України про зобов'язання суб'єкта владних повноважень додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Правову позицію щодо дотримання суб'єктом владних повноважень порядку направлення копії адміністративного позову та доданих до нього документів на адресу відповідача, викладено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 №2091/11/13-11, в якому визначено, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом з оригіналом розрахункового документа.
При зверненні контролюючого органу до суду з поданням, останнім надано оригінал фіскального чеку від 31.01.2014, як доказ направлення відповідачу копії подання, проте суду не надано опису вкладення в поштове відправлення з чітким описом та переліком документів.
Крім того, у прохальній частині подання заявником не зазначено конкретних реквізитів рахунків платника податків у банківських установах, на яких він просить зупинити видаткові операції.
Заявником також не надано суду зворотній бік облікової картки платника податків за період з серпня місяця 2013 року по дату звернення до суду з поданням, для підтвердження факту того, що податкова вимога є невідкликаною; акт опису майна від 19.09.2013 №44; рішення керівника контролюючого органу про призначення податкового керуючого; документи, що підтверджують факт перебування платника податків на обліку у Мелітопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на дату звернення до суду з поданням; що є недотриманням приписів частини 3 статті 183-3 КАС України.
Відповідно до частини 4 статті 183-3 КАС України у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 107, 160, 165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Подання Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства «Золоті ворота Каспію» про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків подання до 03 лютого 2014 року до 16 год. 00 хв., шляхом надання суду належним чином оформленого подання з урахуванням встановлених недоліків, описаних в ухвалі суду.
Копію даної ухвали направити заявнику.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.М. Недашківська
