ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
15 липня 2014 року № 826/8741/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації (надалі - відповідач) про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Оболонської РДА м. Києва неправомірними щодо не надання ОСОБА_1 статусу інваліда війни, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Оболонської РДА м. Києва визнати ОСОБА_1 інвалідом війни та видати посвідчення відповідного зразка.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2014 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позов вмотивовано безпідставною відмовою відповідача в установленні позивачу статусу інваліда війни та видачі йому посвідчення інваліда війни на підставі поданих ним документів, які, на думку позивача, належним чином підтверджують його участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони.
09 липня 2014 року позивачем подана позовна заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд у першій позовній вимозі зазначити: визнати дії управління праці та соціального захисту населення Оболонської РДА м. Києва неправомірними щодо не надання ОСОБА_1 статусу інваліда війни.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову, а тому заява про уточнення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.
Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідач явку своїх представників у судове засідання 09 липня 2014 року не забезпечив, натомість подав до канцелярії суду заперечення, у яких просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі та у разі не прибуття в судове засідання представника відповідача, розгляд справи проводити без його участі з урахуванням чого адміністративна справа відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1 категорія) інвалідом ІІІ групи, захворювання якого пов'язане з наслідками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідно посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії серії НОМЕР_1 виданим держадміністрацією в м. Києві 20 лютого2009 року; довідкою до акта огляду МСЕК серії КА -1 №003964 від 20 листопада 2008 року, довідкою про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 20.11.2008 р. серії КА-1 №003964.
25 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою, в якій просив надати йому статус інваліда війни та видати йому посвідчення, як людині, що приймала участь у формуванні загону цивільної оборони та з 02 травея 1986 року по 04.05.1986 року приймала безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Разом із заявою позивач надав наступні документи:копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, копію посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1, вкладка НОМЕР_2, видане Держадміністрацією в м. Києві 20.02.2009 р., копію довідки МСЕК серія КА-1 №003964 від 20.11.2008 року, копія довідки про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 20.11.2008 р. серії КА-1 №003964, експертний висновок Київської регіональної міжвідомчої експертної комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 04.11.2008 р. №34, копія наказу про формування автоколони для виконання спеціального завдання від 02.05.1986 р. № 385, копія маршрутного листа, копія довідки Головного управління з питань надзвичайних ситуацій КМДА від 15.12.2011 року № 177.
Листом від 07 березня 2014 року за № 16-17-2787 Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для надання йому статусу інваліда війни, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видачі посвідчення , оскільки не надано документального підтвердження факту залучення ОСОБА_1 до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон).
Згідно пункту 9 частини другої статті 7 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 3551-ХІІ) до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до вимог пункту 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, "Посвідчення інваліда війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Інвалідам війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності.
Відповідно до пункту 1 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.
Як встановлено під час розгляду справи та підтверджується маршрутним листом ОСОБА_1 в період з 02 по 04 травня 1986 по року працював на посаді водія на автотранспортному підприємстві Чорнобильської АЕС.
Робота позивача в складі невоєнізованого формування цивільної оборони Чорнобильського району також підтверджується відповідною довідкою Головного управління з питань надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради від 15.12.2011 року № 177.
Крім того, згідно довідки до акта огляду МСЕК № 003964 від 20.11.2008 року ОСОБА_1 має ІІІ групу (довічно) інвалідності в зв'язку з захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
20 лютого 2009 року видано посвідчення НОМЕР_1 с особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорія) та віднесено позивача до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (вкладка до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи НОМЕР_1).
Як вбачається з листа Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 07 березня 2014 року № 16-17-2787, позивачу відмовлено у встановленні статусу інваліда війни в зв'язку з необхідністю надання доказів на підтвердження залучення ОСОБА_1 до складу формувань Цивільної оборони.
Суд зазначає, що відповідно до Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженим 18 березня 1976 року постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 1111, та Положенняя про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженим наказом начальника ЦО СРСР від 6 червня 1975 року № 90, в кожному міністерстві, відомстві, іншому центральному органі виконавчої влади, а також на підприємствах, установах, організаціях створювались невоєнізовані формування ЦО. Облік та ведення списків особового складу невоєнізованих формувань було покладено на начальників Цивільної оборони підприємств, установ, організацій.
З кінця 2005 року до Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації, як до правонаступника Штабу ЦО Київської області та органу МНС України, повноваження якого визначені постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 року № 361 "Про затвердження типових положень про Головне управління з питань надзвичайних ситуацій, управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, управління та відділи (сектори) з питань надзвичайних ситуацій", з метою підтвердження факту участі під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань ЦО, звертаються учасники ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, які приймали участь в зазначених роботах від організацій, підприємств та установ Київської області.
Управління при проведенні зазначеної роботи керується Конституцією України, Законом № 3551-ХІІ, вимогами Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302.
Іншого порядку підтвердження факту участі в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків у складі невоєнізованих формувань ЦО на теперішній час не визначено.
Крім того, відповідно до існуючих на той час правил з діловодства (Інструкція Головного архівного управління при Раді Міністрів СРСР), так само як і сучасних, розпорядчі документи з питань Цивільної оборони підприємств, установ та організацій не відносились до документів з їх основної діяльності, тому термін їх зберігання складав 3-5 років, після чого вони повинні знищуватись. Отже, на об'єктах всіх форм господарювання Київської області зазначені документи з питань Цивільної оборони за 1986 та попередні роки залишались за умови, коли вимоги зазначеної Інструкції на них з різних причин не розповсюджено, тобто збереження таких документів до теперішнього часу є більше виключенням, ніж правилом.
Діюче на момент аварії на Чорнобильській АЕС законодавство колишнього СРСР обов'язкової вимоги щодо видання розпорядчого документу про зарахування працівника до складу невоєнізованого формування ЦО підприємства, установи або організації, так само і щодо залучення кожної окремої особи до дій у складі цих формувань не передбачало. Натомість, обов'язок створення формувань Цивільної оборони на всіх без виключення об'єктах народного господарства і зарахування до їх складу максимальної кількості персоналу встановлювало саме Положення про Цивільну оборону СРСР. Відповідно до вимог керівних документів з питань Цивільної оборони до складу зазначених формувань зараховувались всі працівники починаючи з 16-річного віку, за виключенням незначної категорії осіб (вагітні жінки, жінки, які мають малолітніх дітей, особи, які мають мобілізаційні приписи та деякі інші). Облік особового складу цих формувань здійснювався в їх штатно-посадових списках.
Таким чином, копія маршрутного листа, надана позивачем, підтверджує характер роботи позивача у визначений період.
Також суд звертає увагу на ту обставину, що факт участі позивача в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків на час звернення позивача до відповідача вже підтверджений органами соціального захисту населення шляхом видачі посвідчення встановленого зразку.
З урахуванням наведеного суд зазначає про наявність права у позивача на встановлення йому статусу інваліда війни та отримання відповідного посвідчення.
Враховуючи вищевикладене, з урахування наявності у матеріалах справи доказів, які підтверджують право ОСОБА_1 на отримання статусу інваліда війни, суд прийшов до висновку, щодо протиправності дій Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації щодо відмови у наданні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації неправомірними щодо не надання ОСОБА_1 статусу інваліда війни.
3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації визнати ОСОБА_1 інвалідом війни та видати посвідчення встановленого зразка.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Г. Вєкуа
