Справа № 755/4966/13-ц
Провадження № 6/755/8692/2013
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.10.2013 року Дніпровський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Галагана В.І.,
при секретарі Нестеровському Б.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву ОСОБА_1 про виправлення описки, -
в с т а н о в и в:
19 квітня 2013 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих невиконанням договору, повернуто позивачу та повернуто ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 2 753,08 грн., сплачену відповідно до квитанції № 70 від 01.03.2013 року до ГУДК України у м. Києві, Дніпровська РДА м. Києва, р/р 31413537700005, ЄДРПОУ 26077906, МФО 820019, банк УДК м. Києва.
14.10.2013 року позивачем ОСОБА_1 до суду надіслано письмову заяву про виправлення описки в ухвалі Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року, в якій допущено описку щодо реквізитів сплати позивачем судового збору, що підлягає до повернення.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 4 статті 219 Цивільного процесуального кодексу України, неявка осіб, які беруть участь у справі не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 статті 219 Цивільного процесуального кодексу України, суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Рішення суду першої інстанції має властивість незмінності, тобто суд, який постановив рішення, за загальним правилом не може сам скасовувати або змінювати своє рішення. Чіткість - це одна з вимог, якій має задовольняти рішення суду першої інстанції. На відміну від ясності, що є вимогою до форми викладу, чіткість є вимогою до змісту рішення. Відповідно до цієї вимоги рішення має бути викладене чітко, грамотно, не повинно містити помилок, описок, явних арифметичних помилок. Невиконання цієї вимоги може бути усунуто шляхом їх виправлення.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.
Вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд виявив описку у резолютивній частині ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2013, яку допущено у банківських реквізитах сплати позивачем судового збору, що підлягає до повернення вказаною ухвалою суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 209, 210, 219, 293 Цивільного процесуального кодексу України, -
у х в а л и в:
Виправити описку у резолютивній частині ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2013 по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих невиконанням договору.
Резолютивну частину ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року викласти у наступній редакції:
„Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих невиконанням договору повернути позивачу.
Роз'яснюю, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 2 753,08 грн., сплачену відповідно квитанції № 70 від 01.03.2013 року до ГУДКСУ у Дніпровському районі м. Києва, р/р 31216206700005, ЄДРПОУ 38012871, МФО 820019, Банк ГУДКС України у м. Києві."
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
С у д д я:
