Справа № 1490/5039/12 03.12.2012 05.12.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц/1490/3321/12 Головуючий у 1-ї інстанції Спінчевська Н.А.
Категорія 46 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.
РІШЕННЯ
Іменем України
4 грудня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Кутової Т.З.,
суддів: Галущенка О.І., Ямкової О.О.,
при секретарі: Орельській Н.М.,
за участю: позивачки - ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_3,
відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 жовтня 2012 року
за її позовом
до ОСОБА_4
про поділ майна
і зустрічним позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_2
про поділ майна подружжя,
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2011 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.
Позивач зазначала, що під час шлюбу сторонами було придбано: автомобіль OPEL KADETT, 1986 року випуску, вартістю 8 000 грн.00 коп., причіп «Асканія-2», 1995 року випуску, вартістю 1 200 грн. 00 коп., бензопила MADO, вартістю 800грн. 00 коп., кутова шліфувальна машинка STERN модель AG 125B, вартістю 350 грн. 00 коп., акумуляторний шурупокрут Інтерскол ДА-14,4ЕР, вартістю 428 грн. 00 коп., електричний насос «Водолій», вартістю 1 300 грн. 00 коп., електричний камін, вартістю 300 грн. 00 коп., павільйон металевий розміром 1,75мх1,75мх1,75м, сірого кольору з подвійним дахом, вартістю 3 000 грн. 00 коп., зварювальний трансформатор KENDE, вартістю 900 грн. 00 коп., електрична дриль МСУ3-13-РЕ, вартістю 150 грн. 00 коп.. Спірне майно знаходиться у володінні відповідача.
Посилаючись на викладене та на порядок користування майном, який склався до його примусового вилучення відповідачем, позивачка просила розділити спірне майно шляхом виділення їй спірного автомобілю з причепом, а все інше - виділити відповідачу, відступив від рівності часток.
23 вересня 2011 року ОСОБА_4 звернувся із зустрічним позовом, де зазначив, що у період спільного життя сторонами було придбано майно на загальну суму 173 300 грн. 00 коп. у вигляді побутового майна, меблів, металоконструкцій, інструментів, освітлення, дачного будинку, проведення ремонтних робіт у будинку, автомобіля та причепу, але вважав, що підлягає розділу майно на суму в 113 300 грн. 00 коп., крім дачного будинку та земельної ділянки, на які право власності не оформлено.
Враховуючи інтереси дитини, порядок користування, який склався між сторонами, і цільове призначення майна, просив поділити майно наступним чином: виділити йому з визнанням права власності - автомобіль OPEL KADETT, 1986 року випуску, вартістю 16 000 грн.00 коп., причіп «Асканія-2», 1995 року випуску, вартістю 2 300 грн. 00 коп., бензопилу MADO, вартістю 800грн. 00 коп. та циркулярну пилу, модель 43.406.50/TRS 15/250UV, вартістю 900 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 20 000 грн. 00 коп., залишив усе інше майно у власності позивачки.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 жовтня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, а зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено. Ухвалено про поділ спільного сумісного майна подружжя наступним чином: ОСОБА_2 виділено: напільне килимове покриття, вартістю 1 200 грн. 00 коп., кондиціонер «Веко», вартістю 3 000 грн. 00коп., пральна машина «Whirlpool», вартістю 2 500 грн. 00 коп., холодильник «Веко», вартістю 6 400 грн. 00 коп., а всього на суму 13 100 грн. 00 коп.. ОСОБА_4 виділено: автомобіль OPEL KADETT, 1986 року випуску, вартістю 8 000 грн.00 коп., причіп «Асканія-2», 1995 року випуску, вартістю 1 200 грн. 00 коп., бензопила MADO, вартістю 800грн. 00 коп., кутова шліфувальна машинка STERN модель AG 125B, вартістю 350 грн. 00 коп., акумуляторний шурупокрут Інтерскол ДА-14,4ЕР, вартістю 428 грн. 00 коп., зварювальний трансформатор KENDE, вартістю 900 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 11 678 грн. 00 коп.. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто грошову компенсацію в розмірі 1 422 грн. 00 коп..
Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2012 року за ОСОБА_4 визнано право власності на автомобіль OPEL KADETT та причіп «Асканія-2», та з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто 24 грн. 78 коп. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставам справи та порушення ним норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким її вимоги задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.
На думку апелянта, суд невірно присудив одному із подружжя автомобіль без згоди іншого подружжя та попереднього внесення компенсації на депозитний рахунок. Також не з'ясував наявність кондиціонера і холодильника, не вирішив питання про виділ у власність спільного майна у вигляді електричного насосу, та вийшов за межі вимог виділив їй пральну машину та напільне килимове покриття, про поділ якого сторони не просили.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 частково, а зустрічні вимоги ОСОБА_4 повністю, суд керувався тим, що підстав для відступлення від рівності часток в праві спільної власності подружжя не має, а тому слід провести поділ майна, наявність та вартість якого сторонами не оспорюється, в тому числі виділивши в одноособову власність ОСОБА_4 автомобіль та причіп без згоди іншого подружжя.
Проте з такими висновками суду повністю погодитися не можна.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 60, ч. 1 ст. 70, ч. ч. 1, 4, 5 ст. 71 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. У разі його поділу, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою та за умовою попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
За роз'ясненнями, викладеними у пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року, за відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у спільній частковій власності.
Отже, виділивши відповідачу ОСОБА_4 у власність автомобіль OPEL KADETT та причіп «Асканія-2», які належать подружжю на праві спільної сумісної власності, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, оскільки помилково вважав можливим провести поділ неділимих речей таким шляхом, а саме: без попереднього внесення сторонами грошової компенсації на депозитний рахунок суду, замінив її виділом у власність позивачці ОСОБА_2 інших речей побутового вжитку, відповідної грошової вартістю.
Тому, за відсутністю згоди подружжя на виділ автомобіля та причепа одному з них, та не внесення жодним з них грошової компенсації на депозитний рахунок суду, вказані неподільні речі не можуть бути поділені між ними у натурі, а повинні залишитися у спільній частковій власності з визначенням ідеальних часток подружжя в цьому майні.
При вирішенні справи судом встановлено, що у період шлюбу сторонами придбано різне майно, але перелік того, що є у наявності, добровільно не розділено, не передано іншим особам та про поділ якого просили позивачка, або відповідач, є наступне майно: електричний насос «Водолій», вартістю 1 300 грн. 00 коп., напільне килимове покриття, вартістю 1 200 грн. 00 коп., кондиціонер «Веко», вартістю 3 000 грн. 00коп., пральна машина «Whirlpool», вартістю 2 500 грн. 00 коп., холодильник «Веко», вартістю 6 400 грн. 00 коп., бензопила MADO, вартістю 800грн. 00 коп., кутова шліфувальна машинка STERN модель AG 125B, вартістю 350 грн. 00 коп., акумуляторний шурупокрут Інтерскол ДА-14,4ЕР, вартістю 428 грн. 00 коп., зварювальний трансформатор KENDE, вартістю 900 грн. 00 коп..
Тому доводи позивачки про вихід суду за межі позовних вимог, при поділі майна у вигляді напільного килимового покриття та пральної машини, є безпідставними, так як про їх поділ шляхом виділу цього майна на користь колишньої дружини заявляв відповідач, пред'явив відповідного змісту зустрічну позовну заяву. Такими є і доводи ОСОБА_2 стосовно холодильника і кондиціонера, тому що їх наявність підтверджена частково як письмовими доказами по справі, так і відсутністю заперечень з боку позивачки та її представника під час слухання справи у суді першої інстанції. Щодо надання нею копій товарних чеків на придбання 14 липня 2011 року і 8 травня 2012 року кондиціонера і холодильника, то в них не зазначена особа, яка придбала вказаний товар, ці документи як письмові докази не надані позивачкою в суді першій інстанції в якості заперечень проти зустрічних позовних вимог, та не виключають наявність аналогічного майна, що було придбано в період спільного проживання подружжя та підлягає поділу за зустрічним позовом ОСОБА_4.
Разом з тим, місцевий суд при поділі спільного майна помилково залишив поза увагою і не включив до поділу електричний насос «Водолій», вартістю 1 300 грн. 00 коп., наявність якого підтверджена відповідним документам та не спростована жодної із сторін. Це майно знаходилося на дачній ділянці, яка передана позивачкою в користування своєї матері, а тому при поділі майна, слід врахувати, що воно знаходиться у володінні ОСОБА_2, яка просить про його поділ, незважаючи на те, що за власним бажанням передала насос у тимчасове користування своєї родичці, та у випадку його неправомірного вилучення буде мати право на відповідну компенсацію у порядку кримінального провадження.
Водночас, вирішуючи спір по суті, суд першій інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відступлення від рівності часток подружжя при поділі спільного сумісного майна. Цей висновок суду в апеляційної скарзі позивачкою не спростований належними доводами, та не підтверджений відповідними доказами.
Отже, вартість спільного сумісного майна подружжя, яке підлягає реальному поділу, складає 16 878 грн. 00 коп., а вартість Ѕ частки у праві спільної власності кожного із подружжя складає 8 439 грн. 00 коп..
За такого, виходячи із меж апеляційної скарги та у відповідності до п. п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першій інстанції, а також додаткове рішення суду, яке є його невід'ємною частиною, підлягають скасуванню з постановлення нового. Позов та зустрічний позов слід задовольнити частково. Провести поділ спільного майна подружжя. Визнати за кожній із сторін право власності на Ѕ частину автомобіля OPEL KADETT і причепу «Асканія-2». Також виділити позивачці ОСОБА_2: кондиціонер «Веко», вартістю 3 000 грн. 00 коп., напільне килимове покриття, вартістю 1 200 грн. 00 коп., пральну машину «Whirlpool», вартістю 2 500 грн. 00 коп., , електричний насос «Водолій», вартістю 1 300 грн. 00 коп., акумуляторний шурупокрут Інтерскол ДА-14,4ЕР, вартістю 428 грн. 00 коп., а всього майна на суму 8 428 грн. 00 коп.. Відповідачу ОСОБА_4 виділити: холодильник «Веко», вартістю 6 400 грн. 00 коп., бензопилу MADO, вартістю 800грн. 00 коп., кутову шліфувальну машинку STERN модель AG 125B, вартістю 350 грн. 00 коп., зварювальний трансформатор KENDE, вартістю 900 грн. 00 коп., а всього майна на суму 8 450 грн. 00 коп.. З відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 слід стягнути грошову компенсацію в розмірі 11 грн. 00 коп..
Підстав для перерозподілу судових витрат між сторонами у відповідності до статті 88 ЦПК України не має.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 жовтня 2012 року та додаткове рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна - задовольнити частково.
Провести поділ спільного сумісного майна подружжя:
Визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину автомобіля OPEL KADETT, 1986 року випуску, д/н НОМЕР_1 та Ѕ частину причепу «Асканія-2», 1995 року випуску, д/н НОМЕР_2.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину автомобіля OPEL KADETT, 1986 року випуску, д/н НОМЕР_1 та Ѕ частину причепу «Асканія-2», 1995 року випуску, д/н НОМЕР_2.
Виділити у власність ОСОБА_2 кондиціонер «Веко», вартістю 3 000 грн. 00 коп., напільне килимове покриття, вартістю 1 200 грн. 00 коп., пральну машину «Whirlpool», вартістю 2 500 грн. 00 коп., електричний насос «Водолій», вартістю 1 300 грн. 00 коп., акумуляторний шурупокрут Інтерскол ДА-14,4ЕР, вартістю 428 грн. 00 коп., а всього майна на суму 8 428 грн. 00 коп..
Виділити у власність ОСОБА_4 холодильник «Веко», вартістю 6 400 грн. 00 коп., бензопилу MADO, вартістю 800грн. 00 коп., кутову шліфувальну машинку STERN модель AG 125B, вартістю 350 грн. 00 коп., зварювальний трансформатор KENDE, вартістю 900 грн. 00 коп., а всього майна на суму 8 450 грн. 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 11 грн. 00 коп. грошової компенсації.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуюча
Судді
