Любашівський районний суд Одеської області
Справа № 1518/168/2011
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.12.2012 смт. Любашівка Любашівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Дармакука Т. П.
при секретаріКопищик М.С.
з участю прокурораНікіфорова О.В.
захисника підсудного адвоката ОСОБА_3
підсудного ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Любашівка кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця
с.Лабушне Кодимського району Одеської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина
України, з освітою неповною середньою, не одруженого,
не працюючого раніше не судимий ,
в скоєні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
27 липня 2011 року біля 01 години ОСОБА_4, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна з корисного мотиву, шляхом вільного доступу, проник на огороджену парканом територію домоволодіння ОСОБА_5, розташованого в АДРЕСА_2, звідки здійснив крадіжку саморобної металевої наковальні, б/к, вагою 70 кілограмів вартістю 175 гривень, заподіявши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4, вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та розповів, що дійсно 27 липня 2011 р. вночі він проник у двір ОСОБА_5, звідки здійснив крадіжку саморобної металевої наковальні.
Крім того, вина підсудного підтверджується матеріалами справи:
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_5 про викрадення в неї металевої наковальні /а.с.3/;
- протоколом огляду місця події від 27.07.2011 р. /а.с.4-6/,
- довідкою про вартість Любашівської РПС /а.с.11/
- явкою з повинною ОСОБА_4, в якій він зізнався про вчинення крадіжки металевої наковальні, яка належить ОСОБА_5 /а.с.12/,
- протоколом огляду речового доказу із фототаблицею від 07 вересня 2011 р. /а.с.18-19/;
- постановою про приєднання до кримінальної справи речового доказу металевої ковальні /а.с.20/,
- розписка ОСОБА_5 про отримання на зберігання металевої ковальні /а.с.21/,
- протоколом відтворення обстановки і обставин події із фототаблицею від 07.09.2011 року, з якого видно, що ОСОБА_4 добровільно розповів та показав, як він викрав наковальню /а.с.31-34/.
Підсудний вважає, що досліджувати інші докази не має необхідності, зміст та значення ст. 299 КПК України йому зрозуміло.
Вина підсудного встановлена згідно ст.299 КПК України.
Дії ОСОБА_4 підлягають кваліфікації за ч.3 ст.185 КК України, за ознакою таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у сховище.
При обранні покарання відповідно до ст.65 КК України суд враховує те, що ОСОБА_4 вчинив злочин, який відповідно до ст..12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів , дані про особу підсудного його задовільну характеристику, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться, також суд враховує помякшуючі вину обставини, якими суд визнає - активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, відшкодування шкоди, обтяжуючі обставини відсутні. За таких обставин, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без відбування покарання, тобто суд вважає можливим застосувати відносно нього ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України, суд
З А С У Д И В :
Визнати винним ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобовязати засудженого з»являтися до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.
Запобіжний захід тримання під вартою засудженому змінити на підписку про невиїзд.
Звільнити ОСОБА_4 з під варти в залі судового засідання.
Речовий доказ металеву ковальню, що зберігається у ОСОБА_5 залишити її за належністю.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Любашівський районний суд Одеської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою у той же строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя Т. П. Дармакука
