Інвестори-фізособи та компанії-забудовники працюватимуть над створенням механізму щодо захисту прав претендентів на житло
Нарешті за всі роки незалежності та ринкових відносин у нашій країні представники компаній-забудовників та ошуканих інвесторів-фізосіб, які свого часу вклали свої кревні у зведення житла та багато років поспіль не можуть його отримати або бодай повернути гроші, зустрілися разом. І хоч як дивно це було б ще кілька років тому — для того, щоб напрацювати план спільних дій у такому болючому питанні.
З боку забудовників була представлена Конфедерація будівельників України (КБУ) в особі її президента Льва Парцхаладзе. Ошуканих фізичних осіб захищав президент Асоціації допомоги постраждалим інвесторам, керуючий партнер юридичної фірми Constructive Lawyers Олексій Гончарук.
Афери почалися ще 2003 року
Лев Парцхаладзе чітко окреслив завдання спільних обговорень: як вирішити проблему недобудованих об’єктів; як не потрапити в чергову аферу; що зробити для того, щоб таких прецедентів не було взагалі.
«З цією проблемою ми почали стикатися в 2008 році. А коли в країні «спалахнули» економічні проблеми, питання з недобудовами отримало ще більшого звучання. На сьогодні в Україні налічується 800 недобудованих житлових об’єктів, з яких понад 50 — у столиці», — зазначив він.
Голова КБУ також переконаний у тому, що серед компаній, де існують недобудови, є й чесні, і вони ніяк не пов’язані з аферами.
Втім, так не вважають активісти громадських об’єднань, які представляють проблемні будинки. Одна з керівників ошуканих інвесторів «Дніпровських веж» нагадала, що подібні приклади почали з’являтися в Україні навіть не 2006 року, коли стався скандал з «Еліта-Центр», а 2003-го. «Саме цей рік став початком великої афери з «Дніпровськими вежами». Нас тоді заспокоювали, що засновник будівельної компанії — державна установа — управління Внутрішніх військ України. Але навіть це не допомогло», — зазначила активістка.
За досвідом — до Росії
Що ж робити? Хто може поділитися з Україною власним досвідом?
Лев Парцхаладзе навів приклад сусідньої Росії, яка протягом кількох років поспіль досягла певних зрушень у цьому питанні, проте були і хибні шляхи. Так, спочатку було заборонено продавати житло в будинках, які ще не ввели в експлуатацію. Однак у Москві одразу збільшилася ціна за квадратний метр на 60%, і від такого обмеження довелося відмовитися.
«Певним позитивом можна вважати добудови помешкань за договорами переуступання (збанкрутілий забудовник передає свої об’єкти іншій компанії, яка продовжує будівництво), а також продаж таких об’єктів іншій компанії через торги. В РФ створено житлово-будівельні кооперативи. Однак відповідного напрацьованого законодавства в Україні з цих питань немає. Врешті-решт, у Росії ухвалили закон про захист прав вкладників та пайовиків, основний наголос якого — страхування ризиків будівництва», — вважає фахівець.
Ідею страхування ризиків будівництва підтримує віце-президент КБУ Юрій Сербін, який вважає, що такий вид послуг повинен покривати до 2,5% всіх ризиків і що нашим страховим компаніям треба організовувати пул. Тоді відомі фірми з Німеччини перестраховуватимуть українські договори.
З думкою щодо відсотку покриття ризиків різко не погоджується «адвокат» інвесторів Олексій Гончарук. «2,5—3% невигідні страховим компаніям. Я часто зустрічаюся з їхніми керівниками, які кажуть, що в будівництві ця цифра становить 15—20%. Загалом я — за добровільне страхування. А ось думка щодо пулу слушна, і наша асоціація також це цілком підтримує», — наголосив він.
Максимум інформації, але мінімум сторінок
Однак Олексій Гончарук представив на розсуд усіх сторін вимоги (по суті, програмні документи) його асоціації. «Ми наполягаємо, щоб сам договір між інвестором та компанією був простим та чітким. Бажано, щоб його підписала фірма, яка володіє земельною ділянкою, на якій зводять дім. Щоб у документі було прописано орієнтовні терміни здачі житла в експлуатацію. Також будівельна компанія повинна надавати про об’єкт та ведення будівництва на ньому якомога більше інформації, а страхування повинно бути добровільним», — сказав він.
Усі сторони погодилися з тим, що спільними зусиллями за участі юристів потрібно розробити законопроект, який значною мірою захищав би права інвесторів-фізосіб та більш жорстко контролював обов’язки забудовників.
Деякі учасники зустрічі були скептично налаштовані щодо того, що навіть у разі напрацювання спільного законопроекту за нього проголосують у Верховній Раді. Приміром, це було твердою позицією народного депутата, юриста за фахом, Ігоря Швайки.
А голова одного з комітетів ошуканих інвесторів нагадала присутнім, що найяскравіше свідчення того, що влада не має бажання обговорювати ці питання з громадськістю, — те, що ніхто із запрошених представників міністерств на цю подію так і не з’явився.
