Голова Державної пенітенціарної служби України Олександр ЛІСІЦКОВ
Два роки тому Президент Віктор Янукович підписав Указ «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», який передбачав реорганізацію Державного департаменту України з питань виконання покарань у Державну пенітенціарну службу України (ДПтС України). Про результати реформування, досягнення, проблеми та нові завдання кримінально-виконавчої системи розповідає голова Державної пенітенціарної служби України Олександр ЛІСІЦКОВ:
— Олександре Володимировичу що, власне, означає, реорганізація вашого відомства?
— Ми завершили процедуру перетворення територіальних органів ДПтС України, розробили і затвердили структури та штати усіх установ виконання покарань та їх підприємств, слідчих ізоляторів та підрозділів кримінально-виконавчої інспекції, провели необхідні кадрові призначення. Відповідно до встановленої процедури за погодженням з Мін’юстом здійснено призначення на посади керівного складу апарату ДПтС України та її територіальних органів.
Фактично зміни відбуваються в усіх напрямках нашої діяльності і стосуються усіх сфер життя тих, хто опинився в місцях позбавлення волі, й тих, хто там працює. Всі вони спрямовані на реалізацію програмних завдань, визначених главою держави, урядом, галузевими та регіональними програмами, і є пріоритетами в нашій діяльності. Наприклад, проведено низку організаційно-практичних та навчальних заходів, спрямованих на впровадження в практичну роботу органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів положень нового Кримінального процесуального кодексу України.
— Сьогодні можна говорити про які-небудь реальні зрушення на краще, коли відомо, що не вирішувані десятиліттями проблеми за рік-два усунути неможливо?
— Одним із першочергових наших завдань є поліпшення умов утримання засуджених і взятих під варту осіб в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах. Тільки торік нам вдалося зробити ремонт близько 600 кімнат тривалих побачень, 65 їдалень, 15 крамниць, 10 лазне-пральних комплексів. Коштом спеціального фонду було закуплено технологічне обладнання продовольчої та речової служби на загальну суму 1,5 мільйона гривень.
Згідно з розпорядженням уряду на будівництво, реконструкцію та ремонти об’єктів Державної пенітенціарної служби виділено 3,5 мільйона гривень, що дало змогу завершити газифікацію котельні Микитинської виправної колонії та капітальний ремонт котельні Єнакіївської ВК, реконструювати очисні споруди Петрівської ВК, а також розробити проектно-кошторисну документацію на перепрофілювання першої черги Ірпінського виправного центру у слідчий ізолятор Київської області, відкоригувати проектно-кошторисну документацію на перепрофілювання першої черги слідчого ізолятора у Керчі, будівництво режимного корпусу слідчого ізолятора в Харкові, реконструювати будинок дитини при Чернігівській ВК, капітально відремонтували корпус і систему теплопостачання Сокальської ВК, напірний каналізаційний колектор Жданівської ВК № 3, два гуртожитки в Єнакіївській та Дрогобицькій ВК. Загалом на ці цілі зі спеціального фонду держбюджету було виділено 0,7 мільйона гривень.
Аби зменшити втрати тепла в житлових і службових приміщеннях, торік замінено 4,2 тисячі віконних блоків на сучасні металопластикові зі склопакетом загальною вартістю 3,0 мільйона гривень. Уперше за останні 20 років були розроблені нові норми продовольчого забезпечення засуджених та осіб, узятих під варту. Для впровадження нової системи дистанційного обслуговування споживачів через мережу Інтернет розроблено Інструкцію з торговельного обслуговування. Розроблено єдині вимоги щодо обладнання камер слідчих ізоляторів та секторів максимального рівня безпеки з робочим та черговим освітленням.
— Правозахисники не раз дорікали, що умови утримання в місцях позбавлення волі не відповідають європейським стандартам…
— У всіх наших установах запроваджуються нові технології, підвищується рівень технічної оснащеності системи охорони та безпеки. Лише торік ми встановили 107 відеореєстраторів та 861 відеокамеру, 90 сповіщувачів і 32 металодетектори, 32 системи санкціонованого доступу у слідчих ізоляторах та 30 систем в установах виконання покарань. Реалізація цільової програми реформування кримінально-виконавчої служби на 2012—2017 роки в частині модернізації інженерно-технічних засобів охорони і нагляду.
Прагнемо поліпшити медико-санітарне забезпечення засуджених та осіб, узятих під варту, підвищення ефективності соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими, максимально охопити людей зазначеної категорії освітніми послугами та залучити їх до праці. Завдяки співпраці зі спостережними комісіями створено 305 додаткових робочих місць для засуджених у Донецькій, Кіровоградській, Луганській та Харківській областях, покращено медико-санітарне забезпечення засуджених на суму 128,4 тисячі гривень, матеріальну базу навчальних закладів при установах виконання покарань оновлено та поповнено на суму 19,8 тисячі гривень.
По той бік дротяної огорожі, але не життя... Фото з сайту severinfo.ru
— Говорячи про систему ДПтСУ, найчастіше переймаються умовами утримання ув’язнених, залишаючи поза увагою проблеми і потреби самих пенітенціаріїв…
— Недаремно кажуть, що кадри вирішують все. Головним чинником успішної реалізації перетворень, які відбуваються в системі, є наш персонал. Тому нині дуже важливими є підготовка кадрів та соціальний захист наших працівників. У 2012 році за сприяння уряду з держбюджету виділено 30,6 мільйона гривень на поліпшення житлово-побутових умов пенітенціаріїв. Це дало змогу придбати 51 квартиру для осіб рядового і начальницького складу ДПтСУ. Крім того, зводяться 20-квартирний житловий будинок у Сокирянах та 70-квартирний у Подвірках на Харківщині. В Чернігові здано в експлуатацію другу чергу 108-квартирного житлового будинку для персоналу служби. В березні минулого року став до ладу гуртожиток Чернігівського юридичного коледжу, в якому створено належні умови для проживання і навчання 153 наших майбутніх колег.
Переймаємося й питаннями підготовки кадрів та підвищення їх кваліфікації. Зокрема розроблено «Перспективний план розвитку навчальних закладів Державної пенітенціарної служби України на 2013—2022 роки», згідно з яким на базі Інституту кримінально-виконавчої служби плануємо створити академію, юридичний коледж у Чернігові реорганізувати у вищий навчальний заклад III рівня акредитації, а Білоцерківське училище професійної підготовки персоналу — в коледж. Не забуваємо і про духовні потреби та змістовне дозвілля для своїх працівників та їхніх сімей. Одне слово, робота й завдання у нас важливі та різнопланові.
— Які перспективи та плани подальшого реформування Служби?
— Стратегія діяльності органів та установ виконання покарань і слідчих ізоляторів є невід’ємною складовою Програми економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Свою роботу також координуємо з проектом Ради Європи «Підтримка в’язничної реформи в Україні». До речі, з метою приведення пенітенціарної системи до міжнародних стандартів, що було однією з умов прийняття України до Ради Європи, починаючи з 1990-х років було кілька спроб її реформування шляхом прийняття відповідних програмних документів (усього прийнято шість програм). Утім, всі вони залишилися переважно деклараціями, бо не мали належного фінансово-економічного об∂рунтування, дублювали попередні і не враховували реальних можливостей бюджету.
Нинішня влада з перших днів взялася не за лозунги, а за конкретну роботу в ім’я конкретної людини — громадянина, який позбавлений волі, але має право на захист своїх прав та гідне поводження, і працівників пенітенціарної системи, від яких залежить стан дотримання прав засуджених та ув’язнених, а також потерпілих від злочинів. Тому реформування кримінально-виконавчої служби грунтується на принципах законності, гуманізму, дотримання прав людини і громадянина, міжнародних стандартах поводження із засудженими та особами, взятими під варту. Ці ключові позиції і лягли в основу нової Концепції державної політики у сфері реформування кримінально-виконавчої служби, схваленої Указом Президента в листопаді минулого року. Цей документ є нашим дороговказом на подальшу роботу, включно до 2017 року.
Олександр БІТТНЕР, «Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
