14.05.2014 Справа № 756/6309/14-к
Провадження № 1-кп/756/347/14
Справа № 756/6309/14
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарі Іванові В.О.,
за участю прокурора - Нікітенка Р.С.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, працює маляром в СК "Юко", зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 05.10.2000 року Старокиївським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 222 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік із застосуванням ст. 46-1 КК України, а саме відстроченням виконання вироку на 2 роки із накладенням штрафу у розмірі 170 грн.;
- 13.04.2006 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді накладення штрафу у розмірі 510 грн.;
- 17.10.2007 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, згідно з ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання із випробувальним терміном строком на 2 роки;
- 06.10.2009 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71, ч. 4 ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців. Вироком Апеляційного суду м. Києва від 01.02.2010 року вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 06.10.2009 року скасовано в частині призначення покарання та засуджено до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, звільненому 06.11.2012 року по відбуттю строку покарання,
що обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України -
в с т а н о в и в:
16.04.2014 року о 16 год. 30 хв. у ОСОБА_1, який, маючи незняту чи погашену у встановленому законом порядку судимість за ст. 185 КК України, перебував у магазині «Adidas», що знаходиться ТРЦ «Плазма» по пр-ту Московському, 20-Б у м. Києві, виник умисел спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме шортів чорного кольору ТМ «Adidas», вартістю 272 грн. (без ПДВ), які належать ДП «Адідас- Україна».
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1 впевнившись у тому, що за ним ніхто не спостерігає та ніхто його не бачить, зірвав з шортів ТМ «Adidas» антикрадіжну наліпку та поклав шорти до сумку, яка була при ньому.
Продовжуючи свої дії ОСОБА_1 направився до виходу із торгового приміщення магазину «Adidas» пройшовши лінію касового контролю, разом з вказаним товаром, не сплативши за нього.
Однак виконавши всі дії які ОСОБА_1 вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, кримінальне правопорушення не завершив з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками магазину «Adidas» .
У разі доведення кримінального правопорушення до кінця, ДП «Адідас-Україна» могло бути завдано матеріальної шкоди на суму 272 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України визнав, покаявся та повністю підтвердив викладені вище фактичні обставини.
Зокрема ОСОБА_1 підтвердив, що 16.04.2014 року близько 16 год. 30 хв. він приїхав до магазину «Adidas» у ТРЦ «Плазма» та зайшовши до магазину «Adidas» у відділ з продажу шортів де з метою викрадення за для власного збагачення впевнившись у тому, що за ним ніхто не спостерігає та ніхто його не бачить, взяв з прилавка шорти чорного кольору ТМ «Adidas», зірвав з них антикрадіжну наліпку, поклав їх до своєї сумки та направився до виходу з магазину. Пройшовши лінію контролю кас магазину не розрахувавшись він був затриманий працівниками магазину.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їхньої позиції немає; останнім роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.
Дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились у закінченому замаху на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставину, що пом'якшує покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений щиро покаявся.
Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.
Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, та те що обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, тому, що це покарання необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. Підстав для застосування до ОСОБА_1 ст. 69 КК України суд не вбачає, але з урахуванням характеризуючих матеріалів та відношення ОСОБА_1 до вчиненого, суд вважає за доцільне призначити останньому покарання не у максимальних межах санкції інкримінованої йому статті.
Також з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без відбування покарання в умовах ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою, тому вважає за доцільне призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України, суд -
з а с у д и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю в два роки.
Зобов'язати ОСОБА_1:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання;
- періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Речові докази по справі, а саме чоловічі шорти чорного кольору ТМ «Adidas» залишити за належністю ДП «Адідас-Україна».
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені не понесені.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя