КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2449/11-1012 Головуючий у 1-й інстанції: Тетервак Н.А.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
УХВАЛА
Іменем України
"11" вересня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: - Степанюка А.Г.,
суддів: - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційними скаргами Управління праці та соціального захисту населення Іванівської районної державної адміністрації Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 14.07.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Іванівської районної державної адміністрації Київської області про здійснення доплат, передбачених ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач 01.03.2011 року звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату грошової допомоги відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою суду від 14.07.2011 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Відповідача та зобов'язано останнього провести Позивачу перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги у відповідності до ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 23.05.2010 року з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи та отримує у Відповідача виплати та доплати, передбачені ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі - Закон). Вказані обставини сторонами не оспорюються.
Згідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення має право на щомісячну грошову допомогу у розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати, в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.
Розрахунок зазначеної грошової допомоги, здійснено не згідно ст. 37 Закону № 796, а згідно постанов КМ України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 26.07.1996 № 836 та від 03.01.2002 № 1, в зв'язку з чим Позивачу вони були виплачені у менших розмірах.
У 2009-2010 роках дія положень статті 37 Закону № 796 не зупинялась, а тому враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розмірів спірних доплати та грошової допомоги, передбачених зазначеним Законом, суд першої інстанції вірно виходив із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, Відповідач неправомірно виплачував додаткову виплату в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 37 зазначеного Закону.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Іванівської районної державної адміністрації Київської області -залишити без задоволення.
Постанову Іванківського районного суду Київської області від 14.07.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Іванівської районної державної адміністрації Київської області про здійснення доплат, передбачених ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
