ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02.10.12р. Справа № 42/5005/6737/2012
За позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго»,
м. Дніпропетровськ
в особі Структурної одиниці "Дніпропетровсські міські електричні мережі", м. Дніпропетровськ
до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 22, м. Дніпропетровськ
про внесення змін до договору про постачання електричної енергії
Суддя Колісник І.І.
Представники:
від позивача: Швидкий Євген Петрович, дов. б/н від 27 червня 2012 р.
від відповідача: Беляєва Олена Миколаївна, дов. №236 від 10.09.2012 р.,Василевска Олена Олександрівна, розпорядження №200-пл від 01.06.05 р.
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО»в особі Структурної одиниці «Дніпропетровські міські електричні мережі»звернулось до господарського суду з позовом до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 22 у якому просить:
«Визнати внесеними зміни до договору про постачання електричної енергії від 01.09.2006 р. № 045152 між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО»та Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством № 22 відповідно до додаткової угоди від 13.03.2012 р. № 4/45-152, а саме:
- приєднати до договору об'єкт енергоспоживання за адресою вул. Ближня, 33;
- розділ 1 Договору «Предмет Договору»збільшити величини приєднаної потужності на «148 кВт»;
- використання електричної енергії здійснюється відповідно до вимог що додаються до додаткової угоди від 13.03.2012 № 4/45-152: додаток 1 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу»; додаток 2 «Акт розмежування балансової належності…»та «Відомості про величину приєднаної потужності…»; додаток 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; додаток 5 «Акт прийняття-передавання товарної продукції»; додаток 8 «Розрахунок втрат електроенергії в мережі споживача»; додаток 10 «Однолінійна схема електропостачання»; додаток 11 «Перелік об'єктів Споживача;
- в пункті 9.4 до Договору про постачання електричної енергії Додаток 1А «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності Споживачем»;
- додаткова угода набирає чинності з 13.03.2012».
Позовні вимоги вмотивовані необхідністю збільшення величини енергоспоживання у зв'язку з передачею за рішенням Дніпропетровської міської ради від 23.01.2012 р. № 13 на баланс відповідача житлового будинку по вул. Ближній, 33.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що відповідачу були направлені для оформлення два примірники проекту додаткової угоди від 13.03.2012 №4/45-152 (далі за текстом -Додаткова угода) до укладеного між ними договору про постачання електричної енергії від 01.09.2006 р. № 045152, але відповідач на отриману пропозицію у відповідності до чинного законодавства не відреагував.
Збільшення величини приєднаної потужності на 148 кВт обґрунтовує Технічними умовами на енергозабезпечення об'єкта замовника для юридичних та фізичних осіб (крім населення) № 938/1-Р-08 (далі за текстом -Технічні умови) /а.с. 54 -56/.
Посилаючись на статтю 188 Господарського кодексу України і статтю 654 Цивільного кодексу України, вважає, що за вказаних обставин відповідач зобов'язаний внести зміни до договору.
Відповідач надав відзив на позов у якому позовні вимоги не визнає з огляду на завищення запропонованої до збільшення величини приєднаної потужності на 148 кВт та невідповідність цієї величини потребам відповідача для виконання його зобов'язань з надання послуг щодо освітлення лише місць загального користування, підкачування води і енергопостачання ліфтів. Вважає, що за рахунок збільшення величини приєднаної потужності для відповідача на 148 кВт позивач намагається вирішити власну проблему з обліком енергоспоживання мешканцями житлового будинку. Зокрема, пов'язану з технічною перевіркою квартирних приладів обліку електроенергії, їх опломбуванням та укладанням прямих договорів із мешканцями будинку по вул. Ближній, 33 (а.с. 44-45).
У судовому засіданні представники відповідача надали пояснення аналогічні відзиву на позов.
У судовому засіданні 02.10.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»та Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством № 22 був укладений договір № 5720 від 01.09.2006 р. про постачання електричної енергії (далі за текстом -Договір) /а.с. 12 -17/.
За розділом 1 Договору «Предмет Договору»постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 28,7 кВт, а Споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з підпунктом 4 підпункту 2.2.2 пункту 2 розділу 2 Договору постачальник зобов'язується постачати Споживачу електроенергію як різновид товару, забезпечити отримання Споживачем електричної енергії в межах дозволеної потужності на 28,7 кВт.
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 23.01.2012 р. № 13 «Про передачу об'єкта «Багатоповерховий двосекційний житловий будинок по вул. Ближній у районі буд. №33/3, м. Дніпропетровськ -будівництво (поштова адреса: вул. Ближня, 33) до комунальної власності територіальної громади міста»зазначений житловий будинок переданий на баланс Комунальному житлово-експлуатаційному підприємству № 22 (а.с. 29 -31).
30 березня 2012 р. до відповідача у відповідь на його заяву про приєднання об'єкта по вул. Ближній, 33 надійшов лист №00215/674 від 30.03.2012 р. ПАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»в особі Дніпропетровських електричних мереж із пропозицією укласти додаткову угоду до Договору. При цьому відповідачу було надіслано два примірники Додаткової угоди з додатками до Договору на 11-ти арк. і пропонувалося підписати їх, скріпити печаткою та повернути один примірник у строк, встановлений статтею 181 Господарського кодексу України (а.с. 10 -11).
За частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до частин 3, 4 статті 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Відповідач, отримавши проекти Додаткової угоди до Договору, не оформив їх, не повернув один із примірників позивачу, відмовляється від оформлення на запропонованих у ньому умовах, через необґрунтованість збільшення величини приєднаної потужності на 148 кВт, що і є причиною виникнення спору між сторонами.
Вимоги суду за ухвалою від 20.09.2012 р. (а.с. 59 -60) надати документальне та правове обґрунтування на підтвердження чи спростування необхідності збільшення спірної величини приєднаної потужності на 148 кВт сторони не виконали.
Надані при цьому відповідачем в обґрунтування Технічні умови мають строк чинності тільки до 16.12.2010 р. (а.с. 54), а тому як на час надіслання відповідачем пропозиції укласти Додаткову угоду, так і на час розгляду спору в суді вони не діяли і не діють.
Будь-яких інших доказів сторонами надано не було, клопотань щодо їх витребування не заявлялось.
За таких обставин позивач не довів належними і допустимими доказами обґрунтованість збільшення величини приєднаної потужності на 148 кВт.
Що ж до позовних вимог, зокрема обраного позивачем способу захисту у спірних правовідносинах, суд зазначає таке.
Із змісту статті 20 Господарського кодексу України вбачається, що одним із способів захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання може бути установлення, зміна і припинення господарських правовідносин.
Стаття 16 Цивільного кодексу України серед інших способів захисту передбачає зміну правовідношення.
За імперативними приписами частини 3 статті 84 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір -умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Згідно з підпунктом 9.9 пункту 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 «Про судове рішення»господарські суди повинні зазначати у рішенні про спонукання укласти договір -умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: «Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору», а в разі необхідності -з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.
Позивач, заявляючи позовну вимогу, просить визнати внесеними зміни до договору. Тобто, фактично просить не спонукати відповідача до зміни правовідношення шляхом внесення змін до договору, а встановити юридичний факт -визнати внесеними зміни до договору, хоча з цього приводу між сторонами існує спір.
Слід також зазначити, що за змістом частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України звернення до господарського суду здійснюється з метою захисту своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, а не для встановлення юридичного факту.
Що ж до самого моменту зміни правовідношення (зміни договору) частиною третьою статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договором законної сили.
Отже, за наявності спору між сторонами та за відсутності судового рішення, яке б набрало законної сили, договір зміненим вважати не можна.
Системний аналіз указаних нормативних положень та судового інтерпретаційного акту дозволяє дійти висновку про невідповідність обраного позивачем способу захисту.
Згідно з підпунктом 4.3 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 (із змін. і доп.) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати у справі покладаються на позивача згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити в позові повністю.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.І. Колісник Повне рішення складено 05.10.2012 р.
