Справа №2-1372/13
760/1274/13-ц
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 березня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Зінченко С.В.
при секретарі Шевчук Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: головне управління юстиції у м. Києві, про визнання заповіту недійсним, -
в с т а н о в и в :
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа, в якому позивач просить визнати недійсним заповіт ОСОБА_3, складений на користь відповідача у справі, посилаючись на те, що ОСОБА_3 за станом свого здоров'я не міг укладати правочин такого роду.
До судового засідання представником позивача подано заяву про забезпечення доказів шляхом витребування з Київської міської клінічної лікарні №4 історії хвороби, ОСОБА_3 оскільки, як зазначає позивач, йому в отриманні таких даних лікарнею було відмовлено.
Представник позивача в судовому засіданні подану заяву підтримав.
Представник відповідача проти витребовування медичної документації не заперечував.
Заслухавши пояснення представників, дослідивши подану заяву, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України особи, які беруть участь у розгляді справи і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або в них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.
Способом забезпечення судом доказів є, зокрема, витребовування доказів.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України докази, які вимагає суд, направляються до суду безпосередньо.
Таким чином, суд вважає, що подане клопотання про витребовування доказів слід задовольнити, оскільки докази, про які зазначено в клопотанні, знаходяться в розпорядженні Київської міської клінічної лікарні №4, проте остання обмежує представника позивача у праві доступу до них, в той час як такі докази мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті.
Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» в ухвалі підлягає зазначенню найменування стягувача і боржника, їх адреси, дата і місце народження боржника та його місце роботи (для громадян), номери рахунків у кредитних установах (для юридичних осіб): стягувач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1; боржник - Київська міська клінічна лікарня №4, місце знаходження: м. Київ, вул. Солом'янська 17.
На підставі викладеного та керуючись статтями 133-135, 137, 208-209, 210 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
у х в а л и в :
Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення доказів - задовольнити.
Витребувати з Київської клінічної лікарні №4 історію хвороби ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Докази направити на адресу Солом'янського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. П.Шутова, 1) до 12 березня 2013 року.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення або у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя:
