Справа № 1019/897/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2013 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Реви О.І.,
при секретарі Хоменко Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вищеназваним позовом і просить визнати заповіт його матері ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 12 червня 2008 року на ім'я ОСОБА_2, що посвідчений секретарем Горбанівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області Ярмак О.Л., реєстр № 70 недійсним, посилаючись на те, що під час укладення даного правочину ОСОБА_3 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, оскільки хворіла на церебральний атеросклероз, хронічне порушення мозкового кровообігу ІІ стадії, дисциркулярну енцефалопію ІІ стадії, гостре порушення мозкового кровообігу по типу ішемії з лівостороннім геміпарезом і вона втратила можливість адекватно сприймати та оцінювати реальні події.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі і просять позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник позову не визнали повністю, заперечуючи викладені позивачем обставини.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін по справі, покази свідків та перевіривши їх наявними доказами щодо їх належності та допустимості, суд встановив наступне.
Позивач є сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року у селі Горбані Переяслав-Хмельницького району.
За свого життя ОСОБА_3 склала заповіт на ім'я відповідача, котрий був посвідчений 12.06.08 р. секретарем виконавчого комітету Горбанівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Ярмак О.Л., реєстр № 70.
Із показів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вбачається, що вони знали ОСОБА_3, яка після перенесеної у 2006 році хвороби почала забувати певні факти та події; не впізнавала людей; могла не привітатися із знайомими; могла йти з дому без причини, пояснюючи такі дії певною необхідністю; робити хатню роботу, яка була невиправданою; інколи була знервованою.
Зокрема, свідки ОСОБА_10, як невістка покійної, та ОСОБА_11, як фельдшер сільського ФАПу зазначають, що ОСОБА_3 після інсульту, котрий перенесла у 2006 році могла забалакуватися, не впізнавати людей, вчиняти невиправдані дії, втрачала пам'ять, була знервованою.
Решта зазначених вище свідків, що допитані в судовому засіданні вказують на найбільш поширені ознаки поведінки ОСОБА_3 після хвороби у 2006 році, такі як: прояв любові до свого сина і одночасно складення заповіту на частину майна на користь свого племінника; переселення в інше житло без достатніх на те підстав (зазначала, що не бажає заважати жити сину з невісткою). Хоча, з показів свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11 вбачається, що ОСОБА_3 говорила їм, що переходить проживати у батьківську хату на вимогу її рідних сестер: матері та тітки відповідача, і не надовго.
Окрім того, із показів свідків вбачається, що ОСОБА_3 інколи, не втрачаючи свідомість, могла лежати на землі поблизу двору і не могла самостійно дійти до хати.
Із Акту посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи № 223ц від 14 грудня 2012 року вбачається, що ОСОБА_3 під час підписання заповіту, 12.06.2006 року страждала на органічне ураження головного мозку (внаслідок гіпертонічної хвороби, церебрального атеросклерозу, гострого порушення мозкового кровообігу) із вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням і не могла розуміти характер та значення своїх дій та керувати ними.
Допущена експертами технічна помилка (описка) у даному акті підтверджується письмовими поясненнями експерта-доповідача О.М. Ктітарєва, котра відображена у його письмових поясненнях від 14.01.13 р. № 12. Експерт зазначає, що висновок експертизи слід читати в такій редакції: «ОСОБА_3 під час підписання заповіту, 12.6.2008 року страждала на органічне ураження головного мозку (внаслідок гіпертонічної хвороби, церебрального атеросклерозу, гострого порушення мозкового кровообігу) із вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням і не могла розуміти характер та значення своїх дій та керувати ними».
За таких обставин суд критично відноситься до пояснень позивача та його представника, їх заперечень проти такого висновку експерта і не приймає їх як допустимий доказ.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
За змістом цих норм, з врахуванням положення статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами.
Посилання відповідача на зміст інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 648/0/4-12 від 15.05.12 р. є безпідставним. З огляду на зміст цього листа слід вважати, що якщо на час вчинення правочину на учасника правочину існуючі в той час порушення його психічної діяльності істотно впливали на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, то вони не є підставою для визнання складеного у такому стані заповіту недійсним, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 225 ЦК України. У тому разі, якщо у висновку експертизи вказана абсолютна, тобто безспірна, неспроможність учасника правочину в момент складення заповіту розуміти значення своїх дій та керувати ними -це є підставою для визнання такого заповіту недійсним, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 225 ЦК України.
Як встановлено судом, експерти встановили абсолютну нездатність ОСОБА_3 розуміти характер та значення своїх дій та керувати ними. Експерти у висновку не роблять припущення про існування у ОСОБА_3 на момент вчинення правочину порушення її психічної діяльності, що істотно впливали на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а категорично про це стверджують.
Питання судових витрат вирішується відповідно до ст. 88 ЦПК України і понесені позивачем судові витрати в розмірі 2 950 грн. 69 коп. (судовий збір та витрати за проведення експертизи) повинні були відшкодовані йому відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 203, 215 та 225 ЦК України, згідно ст. ст. 10,60,88,212,215,217 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним задовольнити.
Заповіт ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, від 12 червня 2008 року на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, що посвідчений секретарем виконавчого комітету Горбанівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Ярмак О.Л., реєстр № 70, визнати недійсним.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 950 грн. 69 коп. судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Виготовлення повного тексту рішення вчинено 30.01.2013 року.
Суддя О. І. Рева
