АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/10749/13 Справа № 2/191/978/13 Головуючий у 1 й інстанції - Прижигалінська Т.В. Доповідач - Єлізаренко І.А. Категорія 21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Єлізаренко І.А.
суддів - Дерев»янка О.Г., Чубукова О.П.
при секретарі - Сінченко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2013 року по справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування,-
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2013 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що 02 квітня 2008 року за нотаріально посвідченим договором дарування, вона передала в дар своїй дочці - ОСОБА_4, житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який є єдиним для неї житлом. Договір укладено на вкрай невигідних для неї умовах, під впливом тяжкої для неї обставини (хвороби), внаслідок психологічного тиску на неї з боку доньки. Відповідач, яка знаючи про те, що психо-емоційні навантаження є для неї нестерпними, систематично, впродовж тривалого часу, провокувала істерики та скандали, шантажувала її безпомічним станом та вимагала подарувати будинок, тому просила визнати недійсним договір дарування житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 та зареєстрованим в реєстрі за № 409 між нею та ОСОБА_4
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2013 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволені позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору дарування жилого будинку від 02 квітня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №409, ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_4 прийняла в дар жилий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 (а.с.7).
Звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами, позивач посилалася на те, що договір дарування було укладено на вкрай невигідних для неї умовах, під впливом тяжкої для неї обставини (хвороби) та внаслідок психологічного тиску на неї з боку доньки- Крапива В.І. (а.с.2-4).
Слід зазначити, в оскаржуваному договорі є підписи сторін та вказано, що дарування вчинено за доброю волею, без будь-яких погроз, примусу чи насильства. Договір підписано в присутності нотаріуса, дієздатність сторін перевірена. Також в договорі зазначено, що сторони уклали договір добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пом»яті та попередньо ознайомлені нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений ними правочин (зокрема з вимогами щодо недійсності правочину).
За таких обставин, враховуючи, що позивач не надала жодних належних доказів щодо укладення договору дарування на вкрай невигідних умовах, під впливом тяжкої обставини та внаслідок психологічного тиску, суд правильно у відповідності до ст.ст. 215, 231 ЦК України відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що договір дарування було укладено внаслідок психологічного тиску є безпідставними.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 була визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною на час укладення договору дарування.
В матеріалах справи відсутні належні докази щодо застосування до ОСОБА_3 примусових дій чи погроз з боку відповідача.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, переоцінки висновків рішення суду і не спростовують їх правильність.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду апелянтом не наведено, тому рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді
