ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
11 вересня 2014 року м. Київ К/800/39580/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2014
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014
у справі № 2а-129/12/2670
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 у справі № 2а-129/12/2670.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.08.2014 касаційну скаргу позивача було залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.08.2014 позивачем надано заяву від 05.09.2014, в якій зазначено, зокрема, про те, що позивачем виконано свій обов'язок щодо сплати сплату судового збору у встановленому розмірі, а саме - 73,08 грн., як за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру на підставі Закону України «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями), а тому, вважаючи вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.08.2014 про залишення касаційної скарги без руху безпідставними, просить прийняти касаційну скаргу до розгляду.
Як встановлено суддею-доповідачем з наявних матеріалів, позивачем заявлені вимоги про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, тобто, суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України № 165/11/13-12 від 18.01.2012, окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
За таких обставин, заявлений позов носить майновий характер та, з врахуванням вимог Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору, що підлягає сплаті скаржником за подання даної скарги, складає 3 410,40 грн.
Проте, заявником судовий збір сплачений не у повному розмірі (а саме - не доплачено 3 337,32 грн.).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
При цьому, повернення касаційної скарги не позбавляє сторону права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, після усунення недоліків касаційної скарги.
Виходячи з викладеного та в зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 04.08.2014, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення названої касаційної скарги.
Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повернути скаржнику.
2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного І.В. Борисенко
суду України
