КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-3052/11 Головуючий у 1-й інстанції: Томашевський В.М.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Жашківському районі Черкаської області на постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 05.08.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Жашківському районі Черкаської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
28.07.2011 позивач звернулася до Жашківського районного суду Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Жашківському районі Черкаської області про визнання відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 05.08.2011 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01 січня 2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування підвищення до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 ч. 1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Вирішуючи питання яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій із них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI.
На виконання вимог зазначеного Закону, 06 липня 2011 року Кабміном України прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені, зокрема, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745 від 06.07.2011 року.
За таких обставин, до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 745 від 06 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Виходячи з вищезазначеного, колегія суду дійшла до висновку, що позивач має право на нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте судом першої інстанції неправомірно зазначений період за який відповідач повинен нарахувати зазначені виплати.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з постановленням нового рішення.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія прийшла до висновку про допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що стало підставою для постановлення неправильного рішення.
Керуючись ст.ст. 1,11 ,60, 99,100,195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
постановив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Жашківському районі Черкаської області - задовольнити частково.
Постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 05.08.2011 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Жашківському районі Черкаської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Жашківському районі Черкаської області щодо невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру встановленому ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Жашківському районі Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру встановленому ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 05.02.2011 по 22.07.2011, включно, з урахуванням проведених виплат.
В решті позовні вимоги - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Ю. Кучма
Судді В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Аліменко В.О.
Безименна Н.В.