КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13227/2011/2523 Головуючий у 1-й інстанції: Хоменко Л.В. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
УХВАЛА
Іменем України
28 січня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н.П.,
суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.10.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату компенсації громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату компенсації громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення.
Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.10.2011 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішенням та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має право на перерахунок та отримання доплат відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії, зареєстрований та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 % від мінімальної зарплати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 % від мінімальної зарплати.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ "Про державний бюджет України" на відповідний рік.
Всупереч ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу вказані доплати виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача не знайшли свого підтвердження, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.10.2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
