Справа № 0308/16409/12
Провадження № 2/0308/5648/12
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2012 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого -судді Філюк Т.М.
при секретарі Коритнюк А.П.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Свій позов мотивує тим, що постановою Луцького міськрайонного суду від 30 березня 2012 року відповідач звільнений від кримінальної відповідальності на підставі акту про амністію за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, який мав місце 12 березня 2010 року на сінокосі, що розташований неподалік меліоративної канави в с. Зміїнець Луцького району, під час вчинення чого, умисно наніс ОСОБА_3 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, у вигляді закритої черепно-мозкової травми -забою головного мозку із правобічною хронічною субдуральною півкулевою гематомою, ускладеною ліковрно-гіпертензивним та атактичними синдромами, забою огруддя зліва, зламу 3-го ребра по середньо-перепеловій лінії та 5-6-го ребер попередньо пахвовій лінії зліва, першого ребра по середньо-переперепеловій та 6-го, 8-го по передньо-пахвовій справа. В результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 тривалий час лікувався, на що було витрачено коштів на суму 4792 гривні 72 копійки.
В ході досудового слідства по кримінальній справі, потерпілий ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим 20 жовтня 2011 року постановою начальника СВ Луцького РВ УМВС України у Волинській області позивача ОСОБА_1 визнано потерпілим по кримінальній справі про обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КК України.
Позивач вказує, що внаслідок злочинних дій відповідача йому заподіяно матеріальну шкоду пов'язану з лікуванням батька на суму 4792 гривні 71 копійки, а також моральну шкоду, розмір якої він оцінює в сумі 15000 гривень.
Враховуючи наведене, просить стягнути з відповідача завдану злочином матеріальну шкоду в сумі 4792 гривні 71 копійки та моральну шкоду в сумі 15000 гривень.
В судовому засіданні позивач підтримав позов повністю з підстав, викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення, вказуючи, що жодної матеріальної та моральної шкоди позивачу не заподіяв.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що стверджується матеріалами дослідженої судом кримінальної справи № 0308/4409/2012, 12 березня 2010 року близько 12 години відповідач, знаходячись на сінокосі, що розташований неподалік меліоративної канави с. Зміїнець Луцького району, під час сварки з ОСОБА_3, яка виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс батькові ОСОБА_1 удар кулаком в обличчя, внаслідок чого останній впав на землю. Після того, продовжуючи свої протиправні дії, відповідач, умисно наніс численні удари ногами по голові та тулубу ОСОБА_3 Внаслідок таких дій відповідача, ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми -забою головного мозку із правобічною хронічною субдуральною півкулевою гематомою, ускладеною лікорно-гіпертензивним та атактичними синдромами, забою огруддя зліва, зламу 3-го ребра по середньо-перепеловій лінії та 5-6-го ребер попередньо пахвовій лінії зліва, першого ребра по середньо-переперепеловій та 6-го, 8-го по передньо-пахвовій справа. Дані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які не небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але такі, що спричинили довготривалий розлад здоров»я.
Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за № 6, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від вини.
Постановою Луцького міськрайонного суду від 30 березня 2012 року, яка набрала законної сили, встановлені обставини спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_4 Відповідач звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України на підставі ст.1 Закону України «Про амністію»від 08 липня 2011 року.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про амністію»від 12.12.2008 року № 660-VI, амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладений на винну особу вироком або рішенням суду
Фізична або юридична особа, як це передбачає стаття 1195 ЦК України, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Судом також встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим 20 жовтня 2011 року постановою начальника СВ Луцького РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_1 визнано потерпілим по кримінальній справі про обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КК України.
Таким чином, відповідач, який заподіяв ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду, завдану ушкодженням здоров'я ОСОБА_3 Стягненню підлягає майнова шкода, яка складається із витрат, понесених на лікування ОСОБА_3
Зокрема, як вбачається з матеріалів дослідженої судом кримінальної справи, в зв»язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Волинської обласної клінічної лікарні в період з 12.05.2010 року по 21.05.2010 року. А тому, відшкодуванню підлягають підтверджені документально витрати на купівлю лікарських препаратів саме в цей період на загальну суму 3039 гривень 60 копійок ( а.с. ).
Статтями 23, 1167, 1168 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав винними діями іншої особи. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, і може відшкодовуватися грішми одноразово. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Із роз'яснень, даних в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 ''Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди'', вбачається, що розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що в даному випадку наявні передбачені законом підстави для відшкодування моральної шкоди, оскільки шкода завдана здоров'ю батька позивача в результаті винних неправомірних дій саме відповідача ОСОБА_2, який вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, і вина якого встановлена у визначеному законом порядку постановою суду, яка набрала законної сили.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Виходячи з принципів розумності та справедливості, з врахуванням дійсних обставин справи і вимог законодавства, суд вважає за необхідне визначити розмір морального відшкодування в сумі 5000 гривень.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності його вини у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, оскільки дані твердження спростовуються постановою Луцького міськрайонного суду від 30 березня 2011 року, якою було ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію».
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в дохід держави 214 гривень 60 копійок судового збору.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 59, 60, 88, 213, 214, 215, 218, ЦПК України, на підставі ст.1166, 1167, 1168, 1195 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 3039 (три тисячі тридцять дев'ять) гривень 60 копійок матеріальної шкоди та 5000 (п'ять тисяч) гривень моральної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в розмірі 214 гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.
