Справа № 2-3110/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2012 року
Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого - судді Чайка И.В.,
за участю секретаря - Дегтярьової Н.О.
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічно Акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія», Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування майнової та моральної шкоди ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, Публічно Акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія»( далі - ПАТ «ХМСК»), Моторне (транспортне) страхове бюро України ( далі - МТСБУ) про відшкодування майнової та моральної шкоди.
У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали заявлений позов та пояснили, що 03.12.2010 року батько позивачки ОСОБА_3,керуючи автомобілем ДЭО ЛАНОС держ. № НОМЕР_1, який належить позивачці на праві власності, рухаючись по вул. Гв. Широнінців в м. Харкові зіткнувся з автомобілем ВАЗ 21061 держ. № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 Винним у ДТП визнаний ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність автомобіля якого була застрахована в ПАТ «ХМСК». Позивачка 06.12.2010 року звернулася до ПАТ «ХМСК»з заявою про отримання страхового відшкодування, надавши всі необхідні документи, але не отримала ні відповіді на своє звернення, ні відшкодування збитків. Вона зверталася з відповідними заявами і 17.03.2011 року, але не отримавши відповіді вимушена була звернутися 13.04.2011 зі скаргою до МТСБУ. 20.05.2011 року МТСБУ повідомило позивачці, що не має повноважень що до перевірки бездіяльності страхової компанії. Позивачка вимушена була звертатися до прокуратури Комінтернівського району, та тільки після цього отримала відповідь з ПАТ «ХМСК»про те, що виплатити їй страхове відшкодування вони не мають можливості у звязку з тим, що між ними та ОСОБА_2 не укладений страховий поліс, а на тому полісі що він надав у страхову компанію підпис не уповноваженої на укладення полисів особи, та крім того не була здійснена сплата страхового платежу. Позивачка знов звернулася до МТБСУ, але 16.08.2011 року їй повідомили, що скарга прийнята до розгляду. Позивачка зазначила, що після ДТП ОСОБА_2 сплатив їй в рахунок відшкодування спричинення матеріальної шкоди франшизу 510 грн.,але своєю протиправною повед1нкою- порушенням ПДР України, завдав їй моральної и матеріальної шкоди, але, оскільки відповідальність по матеріальний шкоді несе страхова компанія, позивачка вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 спричинену їй моральну шкоду в розмірі 2000 грн. Позивачка також просить суд стягнути з ПАТ «ХМСК»спричинену їй матеріальну шкоду в розмірі 10301,88 грн. та 1030 грн. пені. Позивачка просить стягнути з МТБСУ спричинену їх бездіяльністю їй моральну шкоду в розмірі 3000 грн.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що дійсно 03.12.2010 року сталося ДТП між автомобілем під його керуванням та автомобілем позивачки. Постановою суду він визнаний винним у скоєнні ДТП. Але після ДТП він звернувся своєчасно до ПАТ «ХМСК», з яким у нього укладено страховий поліс, та сплатив позивачці франшизу-510 грн. Відповідач вважає, що моральну шкоду позивачці він не спричиняв, а матеріальну шкоду повинна відшкодовувати ПАТ «ХМСК». Відповідач також зазначив, що не може надати суду квитанцію про сплату страхової премії, так як укладав поліс та сплачував кошти не він особисто, а його батько. Але ні у нього, ні у батька квитанції не збереглося.
Представник відповідача ПАТ «ХМСК»позов не визнав та пояснив, що 06.12.2010 року до них звернувся ОСОБА_3, під керуванням якого сталося ДТП за участю ОСОБА_2 відповідальність якого начебто була застрахована в ПАТ «ХМСК». ОСОБА_2 звернувся до компанії 26.01.2011 року та надав поліс НОМЕР_5 від 02.06.2010 року на якому був відсутній підпис представника Страховика та відмітка про сплату страхового платежу за цим полісом. Крім того, ОСОБА_2 повідомив, що у нього на руках обидва екземпляра полісу, то б то екземпляр Страховика чомусь у нього в наявності. На вимогу пояснити яким чином у нього опинилися обидва екземпляра ОСОБА_2 пояснив , що страховий поліс укладав його батько. Таким чином, відповідач вважає , що страховий поліс не набув чинності. Представник вважає, що у даному випадку не було правових підстав для здійснення страхового відшкодування, про що і було проінформовано позивачку листом від 07.04.2011 року.
Представник відповідача - МТБСУ позов не визнала та пояснила, що їх дії відповідали діючому законодавству, оскільки МТБСУ не є органом який має застосовувати заходи впливу на страховика.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 03.12.2010 року о 16.20 годині по вул. Гв.Широнінців в м. Харкові сталося ДТП між автомобілями ВАЗ 21061 держ. № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем ДЭУ держ. № НОМЕР_3, в наслідок якого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Московського районного суду м. Харкова винним у скоєнні вищезазначеного ДТП визнаний ОСОБА_2 ( а.с.10)
Згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 автомобіль НОМЕР_4 належить ОСОБА_5 з правом керування ОСОБА_2.
Згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 автомоб1ль ДЕО Ланос держ.НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 ( а.с.90)
Типовою Інструкцією про заповнення бланку полісу обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зразка,затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 17.12.2004 року № 3103 ( сторінка 5) встановлено, що в графі «Сплачена»до відповідних клітинок записується день, місяць,рік,година,хвилини сплати премії та номер і вид платіжного документу ( квитанція, прибутковий ордер, тощо).В розділі «9. Підписи сторін»: В графі «Страховик»зазначаються відомості про особу, що уклала договір від імені Страховика ( для працівників П.1.Б. та займана посада; для агентів П.І.Б. та код агента) та місце видачі поліса. Скріплюється печаткою Страховика»( а.с. 57-63).
Суду наданий у якості доказу поліс № НОМЕР_5 від 02.06.2010 року укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «ХМСК», в якому не зазначені наступні відомості-номер і вид платіжного документу по сплаті страхового платежу ( квитанція, прибутковий ордер, тощо)та не зазначено місце видачі полісу та відсутній підпис Страхувальника. ( а.с. 11)
Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України « Про страхування»та ст. 983 ЦК України Договір страхування набуває чинності з моменту внесення страхового платежу ( оплати страхового полісу)
У відповідності до ст. 60 ЦПК України сторони зобов*язані довесті ті обставини , на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або запечерень.
Відповідачем ОСОБА_2 будь який платіжний документ, або інший доказ сплати страхового платежу суду не наданий, більш того, відповідач повідомив, що такий документ у нього взагалі в1дсутній.
ПАТ «ХМСК»надана довідка з відділення № 19 ПАТ «АТ «АКБ Базис»згідно якої за період з 01.06. по 31.12. 2010 року на рахунок ПАТ «ХМСК» платіж в сумі 298,02 за полісом НОМЕР_5 від ОСОБА_2 не надходив.
Відповідно до п.8 Пленуму Верховного суду України в1д 06.11.2099 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними »зазначено, що не є укладеними правочини ( договори), у яких відсутні встановленні законодавством умови, необхідні для їх укладення.
У відповідності до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, договір оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Оскільки ОСОБА_2 не надав суд доказів сплати страхового платежу ,суд приходить до висновку, що договір страхування між ОСОБА_2 та ПАТ «ХМСК»не набрав чинност1, а тому страховик - ПАТ «ХМСК»не зобовязаний здійснювати страхову виплату позивачці і відповідальність за заподіяну майнову шкоду, повязану з пошкодженням транспортного засобу позивачки, має нести особа, яку визнано винною у вчиненні ДТП.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, яки беруть участь у справі. Позивачка не висуває вимог про стягнення матеріальної шкоди з особи, винної у скоєнні ДТП, тому суд не розглядає зазначене питання.
Таким чином, суд приходить до висновку , що позовні вимоги що до стягнення з ПАТ «ХМСК»матеріально шкоди та пені,спричиненої ДТП за участю ОСОБА_2, задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст. 1167 ЦК України, а саме, наявність вини особи, яка завдала таку шкоду.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичної особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до розяснень, даних в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 “ Про судову практику у справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди ”, обовязковому зясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.
У звязку з тим, що ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні ДТП в наслідок якої було пошкоджено автомобіль позивачки, суд вважає необхідним стягнути з нього моральну шкоду, спричинену позивачці в розмірі 2000 грн.
Між тим суд вважає, що не має правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з МТБСУ на користь позивачки моральної шкоди, так як у судовому засіданні не було доведено спричинення такої шкоди позивачці з боку МТБСУ.
Згідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно з п.1.ч.1 ст. 7 Закону України « Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом Позивачкою сплачено судовий збір по сплаті позовної вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 250 , замість 17 грн., таким чином поверненню підлягають зайво сплачені 233 грн.
Керуючись ст.ст.10,11,60, 88,212-216 ЦПК України,
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди 2000 гривни.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати судовий збір 17 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120 грн., а всього 137 грн.
Зобовязати УДК у Комінтернівському районні м. Харкова повернути ОСОБА_1 надлишок сплачений нею по квитанції № 102КП136 від 20.10.2011 року у судовій збір в сумі 233 грн.
В інший частині позовних вимог відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення .
Мотивоване рішення виготовлено 11 січня 2012 року .
Суддя:І. В. Чайка
