ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
18 червня 2014 року Справа № 910/21292/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянувши матеріали касаційної скарги ПАТ "Страхова компанія "Дніпроінмед"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014у справі№910/21292/13 за позовомПАТ "Страхова компанія "Дніпроінмед"доПАТ "СК "Юнівес"простягнення 2992,60 грн. страхового відшкодування в порядку регресу В С Т А Н О В И В :
У доданому до касаційної скарги клопотанні заявник просить відновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на отримання оскаржуваної постанови лише 06.03.2014р. та необхідність певного часу для усунення недоліків оформлення первісної касаційної скарги (в частині недоплати судового збору), зазначених в ухвалі Вищого господарського суду України від 18.04.2014.
Відповідно до ч.1 ст.110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Застосування цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу, в тому числі і для господарського суду.
Постанову прийнято Київським апеляційним господарським судом 24.02.2014р. та надіслано сторонам 04.03.2014р., що вбачається з відмітки апеляційного суду на звороті останньої сторінки постанови (а.с.112).
Однак, належно оформлену касаційну скаргу заявником подано лише 28.04.2014р., тобто зі значним пропуском встановленого процесуального строку, перебіг якого закінчився 17.03.2014р.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, вважає, що клопотання про відновлення пропущеного строку не підлягає задоволенню, а справа - касаційному провадженню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.
Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Згідно ч.3 ст.105 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Таким чином, з системного аналізу змісту ч.3 ст.105 та ч.1 ст.110 ГПК України вбачається, що перебіг строку подання касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду починається з наступного дня після прийняття відповідної постанови, тобто не залежить від моментів підписання її повного тексту чи отримання стороною.
Колегія відхиляє посилання заявника в обґрунтування поважності причини пропуску строку на отримання ним оскаржуваної постанови лише 06.03.2014 року, оскільки само по собі запізніле отримання постанови не дає жодних підстав заявнику на власний розсуд обчислювати процесуальний строк з моменту її одержання, так як такі дії не відповідають вимогам ст.ст.52,110 ГПК України. Адже, виходячи зі змісту ст.ст.105,110 ГПК України перебіг 20-денного строку розпочинається саме з дня прийняття постанови судом апеляційної інстанції. Крім того, касаційна інстанція вважає, що у заявника було цілком достатньо часу, а саме 12 днів (з 06.03.2014р. по 17.03.2014р.) для підготовки та подання належно оформленої касаційної скарги в межах двадцятиденного строку.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Проте, заявником не надано належних доказів на підтвердження існування поважних причин пропуску процесуального строку з обґрунтуванням їх поважності.
Таким чином, можливість своєчасного подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
Отже, заявник не довів, що був позбавлений реальної можливості подати належно оформлену касаційну скаргу в межах встановленого процесуального строку.
Крім того, наведені у клопотанні причини пропуску процесуального строку не можуть вважатися поважними в розумінні ст.53 ГПК України, оскільки пропуск строку передусім став наслідком попереднього порушення самим заявником норм процесуального закону, дотримання яких є обов'язковим для всіх учасників господарського процесу і залежить виключно від добросовісності скаржника. Підтвердженням цього є ухвала Вищого господарського суду України від 18.04.2014, якою первісну касаційну скаргу було повернуто без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України, тобто у зв'язку з допущеним заявником порушенням норм процесуального закону.
Водночас, твердження позивача про свою обмеженість у строках здійснення права на касаційне оскарження нібито з причин запізнілого отримання копії постанови спростовуються фактом подання первісної касаційної скарги в межах 20-денного строку (17.03.2014р.), що вбачається з доданого до скарги поштового конверту від 17.03.2014.
Відповідно до ч.2 ст.110 ГПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Згідно з п.5 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
За таких обставин, клопотання про відновлення пропущеного строку підлягає відхиленню, а подана касаційна скарга - поверненню заявнику у зв'язку з відсутністю підстав (поважних причин) для поновлення строку.
Разом з тим, згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
За таких обставин, підлягає поверненню заявнику судовий збір у загальній сумі 913,50 грн., сплаченій за платіжними дорученнями від 14.03.2014 №5152 та від 23.04.2014 №5564.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.44,53,86,110,1113 ГПК України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Відхилити клопотання про поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 у справі №910/21292/13.
Касаційну скаргу ПАТ "Страхова компанія "Дніпроінмед" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 повернути заявнику, а справу - до господарського суду м.Києва.
Повернути на користь ПАТ "Страхова компанія "Дніпроінмед" з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код отримувача 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача 820019) судовий збір в розмірі 913,50 грн., сплачений за платіжними дорученнями від 14.03.2014 №5152 та від 23.04.2014 №5564.
Судді: В.Овечкін
Є.Чернов
В.Цвігун
