Провадження № 2609/29779/13
Справа № 2-1009/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2013 року Солом`янський районний суд м.Києва в складі:
головуючого-судді- Лозинської М.І.,
за участі секретаря- Панченко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства « СК«АХА Страхування» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Приватне акціонерне товариство «СК«АХА Страхування» звернулось з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1, в якій просить стягнути з останньої суму страхового відшкодування у розмірі 22 979,56 грн.
В обґрунтування позову послалось на те, що 29.03.2010 року між ПАТ «СК«АХА Страхування» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №3021358/05 АВ від 29.03.2010р, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.
Позивач вказує, що 17.09.2010 року в м. Києві на перехресті б-ру. І.Лепсе - вул.Донця сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу «Шкода» , дн НОМЕР_4, та ТЗ «Шевроле» д/н НОМЕР_1, яким керувала відповідач ОСОБА_1, яка згідно з постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 19.10.2010 року визнана винною у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди власнику застрахованого транспортного засобу - ОСОБА_2 завдано матеріальні збитки, розмір яких згідно із звітом № 1108 про оцінку майна від 20.09.2010 року становить 68 225,54 грн.
Позивач посилається на те, що виконуючи свої обов`язки по укладеному договору страхуванню, позивач виплатив страхове відшкодування страхувальнику у розмірі 47 969,56 грн.
Позивач, посилаючись на те, що відповідно до ст.993 та ст.1191 ЦК України внаслідок сплати страхового відшкодування у зазначеному розмірі, має право вимоги до відповідача, звернувся до суду з даним позовом про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.
При цьому позивач вказав на те, що оскільки цивільно-правова відповідальність водіїв, які на законних підставах керують транспортним засобом «Шевроле» , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована СК «Добробут» згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8663526 з лімітом відповідальності страховика 25000,00 грн., франшиза -510,00 грн. то, 05.07.2011 року страхова компанія звернулась до СК «Добробут» з претензією про відшкодування збитків в порядку регресу в розмірі 24990,00 в межах ліміту відповідальністю страховика відповідача.
Різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) обрахована позивачем наступним чином: 47 969,56 грн.( фактично сплачене страхове відшкодування) -24990грн. (ліміт відповідальності СК «Добробут» ) = 22 979,56 (різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням), розмір якого позивач просить стягнути на користь відповідача.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задоволення.
Відповідач в ході судового розгляду позовні вимоги не визнала, заперечуючи проти обраного позивачем захисту свого порушеного права, вказавши на те, що спірні відносини, регулюються положеннями ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.933 ЦК України, оскільки перехід до страховика, який виплатив страхове відшкодування, права вимоги страхувальника, яке він має до особи, відповідальній за збитки є правом на суброгацію та не є за своїм юридичним змістом регресом. Крім того, відповідач заперечила проти підстав страхової виплати, оскільки в платіжних документах вказаний отримувач страхового відшкодування надавач послуг з ремонту авто АТ «Райффайзен Банк Аваль», так як вказаним повинен бути Вигодонабувач, або страхувальник.
Також, відповідач вказала, що платіжні доручення та відомість про виплату коштів є суперечливими та недостовірними, оскільки платіжне доручення зазначає, що до суми, що за ним перераховується, не включено ПДВ. Проте, як у відомості виплат, вказана сума, що розрахована як відновлювальний ремонт пошкодженого авто з урахуванням ПДВ. Крім того, відповідач заперечила проти отримання ОСОБА_2 суми страхового відшкодування.
Крім того, відповідач вказала на відсутність доказів щодо передачі повноважень на отримання страхових виплат за Договором № 3021348 від Вигодонабувача ( ПАТ «УкрСиббанк») до іншої особи, а тому вважає, що страхові виплати позивачу будь-якій іншій особі за Договором слід вважати неправомірними та такими, що порушують умови Договору, а також відповідач послалась на відсутність доказів в підтвердження того, що отримувач коштів, який здійснював ремонт автомобіля є платником податку на додану вартість.
ОСОБА_2, - третя особа по справі, який був залучений судом в якості третьої особи по справі, будучи повідомлений належним чином про місце, день та час судового розгляду, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим судом ухвалено про розгляд справи у його відсутність.
Вислухавши пояснення представник позивача, відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 17.09.2010 року приблизно о 08.год.00 год відбулась дорожньо-транспортна пригода на перехресті б-ру. І .Лепсе-вул. Донця за участю автомобілів НОМЕР_2 під керуванням відповідачки ОСОБА_1, автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля « Шкода», д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 - третьої особи по справі.
Відповідно до постанови Солом`янського районного суду м.Києва від 19 жовтня 2010 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди, яка керуючи транспортним засобом марки «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_5 на перехресті б-ру. І.Лепсе-вул.Донця, при виїзді з другорядної на головну дорогу, не переконалась, що це буде безпечно та не створить перешкод для інших учасників дорожнього руху, не надала перевагу у русі автомобілю автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, що рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснила зіткнення з цим автомобілем та трапилось зіткнення з припаркованим автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 - третьої особи по справі.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, власнику автомобіля «Шкода» д.н.з. НОМЕР_4 - ОСОБА_2 завдано матеріальних збитків.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту № 3021348 від 29.03.2010 року є застрахованою в ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування». ( а.с.10-18).
Відповідно до ст.20 Закону України « Про страхування», страховик зобов'язаний ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Судом встановлено, що позивачем на підставі проведеного оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежно експертно-асистуюча компанія», ОСОБА_7, який має вищу технічну освіту, кваліфікацію експерта-товарознавця відповідно до кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, виданого Фондом державного майна України МФ № 639 від 01 листопада 2003 року, звіту № 1108 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу , проведений розрахунок страхового відшкодування, сума якого становить 47 969,56 грн.(а.с.35-58).
Судом встановлено, що на підставі страхового акту № 13069/10/05/11 ПрАТ СК» АХА Страхування» прийнято рішення про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування в розмірі 47 969,56 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем відповідно до Наказу № 14960 від 29.10.2010 р. виплата страхового відшкодування ОСОБА_2 здійснена на підставі вказаного вище страхового акту за системою платежів «Аваль-Експрес». ( а.с.134).
В ході розгляду справи відповідачем розрахунок страхового відшкодування та страховий акт, складений позивачем, не оспорювався, від клопотання про забезпечення доказів у спосіб призначення по справі судової- автотоварознавчої експертизи з метою визначення розміру завданої шкоди потерпілій особі, відповідач відмовилась, що підтверджується журналом судового засідання, а також технічним звукозаписом судового засідання.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність відповідачки застрахована СК «Добробут» відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8663526 з лімітом відповідальності страховика у 25 000грн., з франшизою 510 грн.
Судом встановлено, що в межах ліміту відповідальності СК «Добробут» позивачу було відшкодовано 24990,00 грн., у зв`язку з чим різниця між фактичним розміром шкоди , спричиненої страхувальнику та виплаченою шкодою СК « Добробут» становить 22 979,56грн, яку позивач просить стягнути з відповідачки.
Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
При цьому, відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою страховим відшкодуванням).
Таким чином, враховуючи що позивачем повністю відшкодовано розмір завданих збитків страхувальнику в силу ст.993 та ст.1194 ЦК України, в межах фактичних витрат до ПрАТ «СК «Аха-Страхування» переходить право вимоги до відповідача про стягнення різниці між фактичним розміром заподіяної шкоди та страховою виплатою.
З урахуванням наведеного, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 22 797,56 грн, що є різницею між виплаченою сумою страхового відшкодування у розмірі 47969,56грн. та відшкодованими збитками у розмірі 24990,00 грн. страховою компанією відповідачки згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
При цьому суд вважає необгрунтованими посилання відповідача на те, що оскільки заявлені позивачем вимоги виникли із підстав суброгації, а не регресу, позивачу слід відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи із того, що відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, крім способів, що вказані у частині 2 зазначеної норми, що встановлений договором або законом.
За таких обставин, враховуючи, що заявлені позовні вимоги узгоджують із приписами законодавства, зокрема зі ст.27 Закону України «Про страхування», ст.993 ЦК України та підтверджуються належними та допустимими доказами, вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно посилань відповідачки про відсутність доказів щодо передачі повноважень на отримання страхових виплат за Договором № 3021348 від Вигодонабувача ( ПАТ «УкрСиббанк») до іншої особи, то суд такі посилання до уваги не приймає, виходячи із наступного.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем ПрАТ «СК «Аха-Страхування» та вигодонабувачем по укладеному Договору Страхуванню з ОСОБА_2 ПАТ «УкрСиббанк» укладений договір доручення від 22.05.2008 року стосовно врегулювання збитків при настанні страхових випадків за договорами страхування майна та транспорту, що є забезпеченими за кредитними договорами клієнтів ПАТ «СК «Аха Страхування».
Відповідно до ст.3.3.1 Довіритель , в даному випадку позивач у справі у всіх випадках направляє Повіреному - вигодонабувачу запит стосовно класифікації Клієнта позичальника для подальшого ходу врегулювання збитку, складеного за формою Реєстру попередніх запитів. Відповідно до пункту 3.3.3 після отримання відповіді Повіреного за формою Реєстру рішень на попередні запити із зазначенням в графі «Клієнт є надійним Позичальником банку за зобов`язаннями, що забезпечені застрахованим майном»-ТАК-проводить виплату страхового відшкодування шляхом перерахування на рахунок СТО.
Представником позивача в ході судового розгляду надано підтвердження ПАТ «УкрСиббанк» надійності Позичальника, яким є ОСОБА_2, що підтверджується Реєстром рішень Банку щодо визначення порядку сплати страхового відшкодування. ( а.с.133).
Відповідно до поданої заяви ОСОБА_2, обраною формою оплати страхового відшкодування є виплата за системою «Аваль-Експресс». З матеріалів справи вбачається , що у відповідності до наказу № 14960 від 29.10.2010 року та платіжного доручення № 2173 від 01.11.2010 року, відомості № 203 від 01.11.2010 року перераховані кошти за системою «Аваль-Експресс». ( а.с.а.с.30,31,134).
При цьому перерахування коштів безпосередньо Клієнту, в даному випадку ОСОБА_2 узгоджується з пунктом 3.3.6 Порядку взаємодії Повіреного та Довірителя при здійсненні Довірителем страхових виплат при настанні стразового випадку, що є додатком до Договору доручення , укладеного між позивачем та ПАТ «УкрСиббанк», та проведення страхового відшкодування у такій формі, не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як на правомірність їх заявлення до відповідача не впливає.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що рахунок наданий ТОВ « Атлант-М Лепсе»№ 2310014938-6 від 12.10.2010 року позивачу для проведення виплати страхового відшкодування на суму 47969,56 грн. проведений товариством, яке у встановленому порядку зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_6 серії НОМЕР_7, тому посилання відповідача на неправомірність включення до вартості робіт з ремонту пошкодженого транспортного засобу податку на додану вартість, судом до уваги не приймається.
З урахуванням наведеного вище, оцінюючи докази у їх сукупності та кожний доказ окремо, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В силу ст.88 ЦПК України в порядку розподілу судових витрат з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 214 ,60 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16 ,993,1194 ЦПК України, ст.ст.10,60,88,209,212-215,294 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов Приватного акціонерного товариства «СК «АХА Страхування» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «СК «АХА Страхування» суму страхового відшкодування у розмірі 22979, 56грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «СК «АХА Страхування» судовий збір у розмірі 214,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
