ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
04.02.13р. Справа № 44/5005/8806/2012
За позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький суріковий завод", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 30 704,76 грн.
Головуючий колегії Мілєва І.В.
Судді - Татарчук В.О., Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: Шокол О.С., довіреність № б/н від 01.11.2012р., представник
Від відповідача: ОСОБА_1, НОМЕР_1 виданий 18.10.1996р.
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "Криворізький суріковий завод" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 30 704,76грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №157 від 25.04.2006р. в частині своєчасних розрахунків за поставлений товар. Позивач зазначає, що виконуючи свої договірні зобов'язання станом на 08.10.2012р. поставив і передав у власність відповідача товар на суму 29747,54грн, відповідач весь товар прийняв, про що свідчать виписані рахунки та накладні від 02.08.2011р, 18.08.2011р, 21-22.09.2011р. Відповідач свої зобов'язання по оплаті не виконує, таким чином станом на 08.10.2012р. борг відповідача перед позивачем складає 29747,54грн. Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 29 747,54 грн., пеню у розмірі 74,57грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 882,65грн. та витрати по сплаті судового збору.
26.10.2012р. відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволення позову, оскільки вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Так, позивач не надає: первинні документи, на підставі яких здійснюється відвантаження продукції продавцем, обґрунтовані розрахунки стягуваної чи оспорюваної суми поставки та оплати товару. Претензії про існування заборгованості позивач до моменту звернення до суду не усно, не письмово відповідачу не виставляв, чим порушив умови договору та лишив можливості вирішити цей спір в досудовому розгляді. Відповідач категорично заперечує факт існування заборгованості, тому що загальна сума відвантаженого товару 29750,13грн, сплачено за товар 30800,00 грн., переплата на користь відповідача склала 1049,87грн. (т.1 а.с. 23-24).
30.11.2012р. до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач зазначає, що з 2006року станом на 20.11.2012р. він поставив товар відповідачу на суму 174 415,13грн., відповідачем погашена заборгованість лише на суму 167 004,60грн.. таким чином станом на 20.11.2012р. борг відповідача перед позивачем складає 29747,54грн. Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 29 747,54 грн., пеню у розмірі 74,57грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 882,65грн., на загальну суму 30 704,76грн. та витрати по сплаті судового збору (т.1 а.с. 51-53).
17.12.2012р. позивач подав до суду письмове клопотання (т.3 а.с.40), в якому просить при вирішенні справи не враховувати розрахунок пені (74,57грн.) та не стягувати пеню з відповідача.
21.12.2012р. позивач подав до суду письмові пояснення, зазначивши, що у поданій уточненій позовній заяві позивачем помилково вказано суму вартості поставленого та оплаченого товару лише за період 2011-2012р. За весь період договірних відносин (2006-2012р.) позивачем поставлено товар на суму 1 531 377,23грн., а відповідачем сплачено товар на суму 1 501 629,69грн. Проте заборгованість відповідача лишається незмінною 29 747,54грн.. Відповідач при сплаті за товар не завжди посилався на рахунок, накладну чи період поставки товару, тому позивач відносив вказані кошти в першу чергу на сплату за раніше поставлений товар (т.3 а.с.42).
Ухвалою від 15.10.2012р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 05.11.2012р. Розгляд справи відкладався з 05.11.2012р. на 19.11.2012р., з 19.11.2012р. на 03.12.2012р., з 03.12.2012р. на 10.12.2012р., з 10.12.2012р. на 17.12.2012р.
Ухвалою суду від17.12.2012р. задоволено клопотання представника позивача про продовження строків розгляду справи, розгляд справи відкладено на 24.12.2012р. 24.12.2012р. у судовому засіданні оголошено перерву до 02.01.2013р.
Ухвалою від 02.01.2013р. призначено розгляд справи № 44/5005/8806/2012 колегіально.
Ухвалою від 02.01.2013р.справу прийнято до провадження колегією: головуючий колегії Мілєва І.В, судді - Татарчук В.О., Євстигнеєва Н.М., судове засідання призначено на 15.01.2013р.
15.01.2013р. відповідач подав клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.
З 15.01.2013р. судовий процес фіксується технічними засобами відповідно до вимог ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.
15.01.2013р. судом запропоновано сторонам надати питання, які необхідно поставити на вирішення судового експерта, у судовому засіданні оголошено перерву до 04.02.2013р.
04.02.2013р. у судове засідання з'явились представник позивача та відповідач.
Ст. 43 Господарського процесуального кодексу України містить вимогу щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". (ст.41 Господарського процесуального кодексу України).
Позивач та відповідач не заперечували проти призначення експертизи, окремо перелік питань на вирішення експерта не подавали.
З урахуванням того, що для всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх обставин справи необхідно з'ясування питань, які потребують спеціальних знань, суд вважає за необхідне за своєю ініціативою призначити у справі експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 17, к. 361), та зупинити провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 41, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України суд, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Призначити у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 17, к. 361).
На вирішення експерта поставити наступне питання:
Чи підтверджується документально борг відповідача (Приватного підприємця ОСОБА_1) перед позивачем у розмірі 29747,54грн. (Публічним акціонерним товариством "Криворізький суріковий завод") за договором поставки №157 від 25.04.2006р.?
Зобов'язати сторони на вимогу експерта надати документи, необхідні для проведення судової експертизи (через господарський суд).
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Криворізький суріковий завод" (50055, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, буд. 201, ідентифікаційний код 00204607) сплатити на підставі відповідної вимоги Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз попередню вартість експертизи із подальшим розподілом судових витрат відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Попередити особу (чи осіб), яка безпосередньо проводитиме судову експертизу про відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправильного висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Провадження у справі -зупинити.
Суддя І.В. Мілєва
