ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
16 січня 2013 р. Справа № 5004/1563/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Луцькавтодор - Сервіс ", м. Луцьк
до відповідача: Державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство", м. Ківерці
про стягнення 101473,98 грн.
Суддя Вороняк А.С.
при секретарі с/з Чорному С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Козак А.Ю. довіреність №б/н від 01.08.11р.;
від відповідача: Сидорук Р.В довіреність №505 від 10.12.12р..
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представнів сторін не поступало.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Луцькавтодор-Сервіс " звернулося до господарського суду з позовом до державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство" про стягнення 101473,98 грн., з них 97081,46 грн. основної заборгованості, 3660,44 грн. пені, 732,08 грн. - 3% річних та судових витрат по справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір підряду з державним підприємством "Ківерцівське лісове господарство" № 72 від 02.07.2012 р., акт приймання виконаних будівельних робіт від 29.08.2012 р., довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 29.08.2012 р., претензію про оплату вартості виконаних підрядних робіт вих..№420 від 13.11.2012р..
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 07.12.2012р. було порушено провадження у справі № 5004/1563/12 та призначено її до розгляду на 19.12.2012р..
В судовому засіданні 19.12.2012р. судом було оголошено перерву до 16.01.2013р., для надання додаткових доказів по справі та можливості укладення мирової угоди між сторонами, проте, як було встановлено судом, мирного врегулювання спору не було досягнуто.
В судовому засіданні 16.01.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
У судовому засіданні 16.01.2013р. представник відповідача не заперечував щодо основного боргу, в іншій частині позовних вимог просив відмовити, пояснював не сплату боргу, скрутним матеріальним становищем підприємства.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши уповноважених представників сторін, суд, -
встановив:
02.07.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луцькавтодор-Сервіс " (далі Підрядник) та Державним підприємством "Ківерцівське лісове господарство" (далі Замовник) було укладено договір підряду №72.
Згідно п.п 1.1, 1.2 даного договору Підрядник зобов'язується своїми чи залученими силами і засобами за завданням Замовника виконати роботи з капітального ремонту лісовозної автодороги в Муравищенському лісництві (кв. №27, 15, 16) ДП "Ківерцівське лісове господарство", а Замовник зобов'язується прийняти результати роботи і повністю оплатити вартість виконаних підрядником робіт згідно умов даного договору.
ТзОВ "Луцькавтодор-Сервіс "(позивач, підрядник), керуючись умовами договору, своєчасно виконало передбачені договором роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт від 29.08.2012 р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 29.08.2012 р., які підписані представниками обох сторін та засвідчені їх печатками.
Загальна вартість виконаних підрядником робіт за договором №72 від 02.07.2012р. склала 97081,46 грн.
Відповідно до п.п.2.10, 2.11, 2.12 договору підряду №72 від 02.07.2012р. Замовник зобов'язується оплатити вартість виконаних робіт протягом 5 (п'яти) днів з дня підписання Замовником акта приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт по даному договору.
Виходячи із вимог даних пунктів договору відповідач зобов'язаний був повністю оплатити вартість виконаних позивачем робіт до 03.09.2012р. до 24:00 год..
В порушення умов договору Відповідач в наведений строк проплати не зробив, у зв'язку з чим виник борг в сумі 97081,46 грн.
Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено дим Кодексом.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Стаття 854 Цивільного кодексу України передбачає, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору підряду, підписання обома сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт по даному договору, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення суми основної заборгованості 97081,46 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3660,44 грн. пені, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у строк (термін) визначений у зобов'язанні (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Також у відповідності до п. 10.4 договору підряду №72 від 02.07.2012р. відповідач (Замовник) зобов'язаний сплатити на користь позивача(Підрядник) пеню за весь час прострочення платежу, яка обчислюється від суми заборгованості , в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу.
Період прострочення платежу визначений з 04.09.2012р по 04.12.2012р., пеня нарахована за цей період на суму заборгованості 97081,46 грн. становить суму 3660,44грн.
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення в сумі 3660,44грн., перевіривши методику та період нарахувань, господарський суд вважає, що остання підставна, пеня визначена у відповідності до положень чинного законодавства, відповідає фактичним обставинам справи та підлягає до задоволення в повному об'ємі.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 732,08 грн.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 04.09.2012р по 04.12.2012р. на суму заборгованості 97081,46 грн., що становить 732,08 грн., перевіривши методику та період нарахувань, суд вважає, що останні підставні та підлягають до задоволення.
Пояснення представника відповідача, щодо відсутності коштів через складне матеріальне становище ДП "Ківерцівське лісове господарство", судом не приймається, оскільки відсутність фінансування не є підставою для звільнення Державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство" від виконання зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Луцькавтодор-Сервіс ", оскільки відповідно до приписів статті 617 ЦК України та частини другої статті 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.
В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та письмові пояснення сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість пред'явленого позивачем до відповідача позову, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 101 473,98 грн., з них 97081,46 грн. - основна сума заборгованості, 3 660,44 грн. - пеня, 732,08 грн. - 3% річних.
Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судовий збір в сумі 2029,47 грн. слід покласти на нього.
Господарський суд, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство" (Волинська область, м. Ківерці, вул. Кузнєцова, 4, код ЄДРПОУ 00991551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькавтодор-Сервіс " (Волинська область, м. Луцьк, вул. Дубнівська, 66, код ЄДРПОУ 23251561) 101473,98 ( сто одну тисячу чотириста сімдесят три гривні дев'яносто вісім копійок) грн., з них 97081,46 грн. -основна сума заборгованості, 3660,44грн пеня, 732,08 грн. - 3% річних та 2029,47(дві тисячі двадцять дев`ять гривень сорок сім копійок) грн. сплаченого судового збору.
Повний текст рішення складено
21.01.13
Суддя А. С. Вороняк
