АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/774/401/13 Головуючий у 1 інстанції Стуковенков В.П.
Категорія ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України Доповідач Крот С.І.
УХВАЛА
Іменем України
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Крот С.І.,
суддів Косенка Л.М., Кір'яка А.В.,
при секретарі Грищенко І.М.,
за участю прокурора Кальника А.М.,
захисника ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську 08 жовтня 2013 року кримінальне провадження № 12013040690002051 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2013 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця
м. Дніпропетровська, судимого вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2011 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки зі звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК з іспитовим строком тривалістю два роки,
засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання в виді позбавлення волі на строк два роки.
Відповідно до вимог ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2013 року та остаточно ОСОБА_2 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком ОСОБА_2визнано винним та засуджено за те, що він 05 квітня 2013 року близько 21 години 18 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні магазину «АТБ», розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Петровського 51-Д, реалізуючи намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, підійшов до торгівельних полиць вказаного магазину, де таємно викрав банку ікри «Кремлевская» масою 120 грамів вартістю 53 гривні 99 копійок, та банку ікри «Шаланда» масою 100 грамів вартістю 89 гривень 99 копійок, на загальну суму 143 гривні 98 копійок, після чого виніс вказане майно за межі торгівельних кас, де був затриманий працівниками магазину «АТБ».
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 просить вирок суду змінити та призначити ОСОБА_2 покарання, не пов'язане з позбавленням волі, оскільки вважає, що призначене судом покарання є занадто суворим та не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення і особі обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, пояснення захисника ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2, які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника, та просили її задовольнити, думку прокурора Кальника А.М., який вважав вирок законним і обґрунтованим, а тому просив залишити його без зміни, а подану апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 на вирок суду не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, за який його засуджено, за обставин, зазначених у вироку, підтверджується зібраними у встановленому законом порядку та належно перевіреними в судовому засіданні доказами, яким суд дав правильну оцінку, і в апеляції не оскаржується.
З викладеними в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_1 доводами про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, через його надмірну суворість, колегія суддів погодитися не може.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України так само є правильною і захисником обвинуваченого в апеляції також не оскаржується.
Посилання в апеляційній скарзі захисника обвинуваченого на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні господарсько-фінансові документи, які б підтверджували дійсну закупівельну вартість товару, є необґрунтованими, оскільки в матеріалах кримінального провадження мається накладна про повернення викрадених обвинуваченим продуктів ТОВ «АТБ-Маркет» з вказівкою їх вартості.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які є безумовними підставами для скасування судового рішення, по провадженню не встановлено.
Відповідно до ст. 65 КК суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд з достатньою повнотою врахував усі обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що впливають на покарання. При призначенні покарання суд врахував те, що ОСОБА_2 повністю визнав свою провину та щиро кається в скоєному, але притягається до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, яке вчинив під час невідбутого покарання, призначеного з випробуванням.
Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнав рецидив злочинів.
Посилання захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 в апеляції на те, що він повністю визнав свою вину і щиро розкаявся у вчиненому, мають місце, але при цьому вони були враховані судом першої інстанції при постановленні вироку, яким призначено обвинуваченому мінімальний строк позбавлення волі і частково приєднано 6 місяців позбавлення волі за попереднім вироком суду.
Крім того, є безпідставними доводи захисника про врахування як обставин, які пом'якшують покарання, активне сприяння обвинуваченим розкриттю кримінального правопорушення та відшкодування завданих збитків, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ним злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Посилання захисника обвинуваченого в апеляції на те, що він утримує та доглядає матір 1943 року народження також є необґрунтованими та суперечать матеріалам провадження, яке не містить офіційних відомостей про стан здоров'я та потрібність в постійному піклуванні та догляді матері обвинуваченого..
Доводи захисника обвинуваченого в апеляції про те, що на утриманні ОСОБА_2 знаходиться неповнолітня дитина, на утримання якої він сплачує аліменти, та серед продуктів, які мав намір придбати обвинувачений, немає спиртних напоїв та інших предметів, які б могли охарактеризувати його негативно, наркотиків не вживає, позитивно характеризується за місцем проживання, не є підставою для пом'якшення призначеного ОСОБА_2 покарання.
З огляду на це наведені в апеляційній скарзі захисника обвинуваченого доводи про те, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого і за своїм видом є явно несправедливим внаслідок суворості, не впливають на відповідність призначеного покарання і не містять достатніх даних про призначення йому покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, про що наполягав в своїй апеляції захисник обвинуваченого.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що не має підстав для застосування до обвинуваченого положень ст.ст 75, 76 КК України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.
Відповідно до ст. 426 КПК України на судові рішення першої та апеляційної інстанцій можуть бути подані касаційні скарги протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили - з дня проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді
