ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
16.12.14
№ 910/27891/14.
Суддя Пукшин Л.Г., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НВ "Долина"
до Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк"
про присудження до виконання обов'язку в натурі
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «НВ «Долина» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» про присудження до виконання обов’язку в натурі.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 2. 1), ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Згідно прохальної частини позовної заяви № б/н та б/д, позивач просить зобов'язати відповідача виконати в натурі ряд платіжних доручень, шляхом перерахування з розрахункового рахунку позивача на користь отримувачів грошові кошти у загальному розмірі 3188002 грн., а також стягнути з відповідача нараховану на підставі п.6.1 Договору суму пені у розмірі 16873,36 грн. та нараховану на підставі п.32.2 Закону України від 05.04.2001р. №2346-ІІІ суму пені у розмірі 24635,11 грн.
Ціна позову становить 3252667,47 грн., відповідно 2 відсотки від ціни позову обчислюється в розмірі 65053,35 грн.
Проте, до позовної заяви додано платіжне доручення № 394 від 07.11.1204 р., відповідно до якого, позивач сплатив судовий збір в розмірі лише 1827 грн.
Отже, позивачем не в повному обсязі сплачена сума судового збору, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Стосовно клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі, суд зазначає наступне.
Згідно статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до пункту 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року, клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Таким чином суд зауважує, що підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування майнового стану заявника, який унеможливлює сплату судового збору при зверненні з позовом, при цьому на заінтересовану сторону покладається обґрунтування та доведення обставин, котрі свідчать, зокрема, про утруднення здійснення сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
При цьому суд зауважує, що ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, відтак обставини, пов’язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, підлягають доведенню на загальних підставах.
Враховуючи викладене, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким останній користується за наявності виключних обставин, які у даному випадку позивачем не доведено, тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Факт перебування під дією форс-мажорних обставин, не звільняє його від обов'язку сплати судового збору при поданні позову до господарського суду, оскільки єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування майнового стану сторони.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ «Долина» про відстрочення сплати судового збору.
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.
За наведених обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Керуючись статтями 44, п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, статтею 8 Закону України "Про судовий збір", господарський суд міста Києва, –
УХВАЛИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «НВ «Долина» у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору за подання до господарського суду міста Києва позовної заяви до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» про присудження до виконання обов’язку в натурі.
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду міста Києва з позовом.
Суддя Л.Г.Пукщин
