Новий закон посилить захист риби та звірів від браконьєрів
Гори знарядь сучасного браконьєрства — сітки, капкани, петлі, пастки, отрути, «електровудки» (вбивають рибу потужним електричним розрядом) — нещодавно «прикрасили» один із залів Верховної Ради. Так автори щойно схваленого профільним комітетом Верховної Ради екологічного законопроекту № 2503 показали з чим збираються боротися.
Шестеро народних депутатів, які представляють усі фракції парламенту, пропонують надати громадським екологічним інспекторам (працюють при Держекоінспекції) право складати протоколи щодо виготовлення та збуту показаних на виставці браконьєрських знарядь.
2012-го громадським екоінспекторам уже було надано право складати протоколи щодо порушень правил рибальства. Доповнення дасть змогу активістам ефективніше боротися із продажем сіток і капканів на ринках.
Рибінспектори щороку вилучають кілометри браконьєрських сіток. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ
Сімнадцять острог і сотні протоколів
Запропоновано також розширити права і громадських рибінспекторів (працюють при Державному агентстві рибного господарства). А саме: повернути їм право складати протоколи про порушення правил риболовлі. Адже таке право в них було до 2000 року. Потім з незрозумілих причин його відібрали. Тож величезну армію екоактивістів позбавили змоги ефективно протистояти масовому розгулу рибного браконьєрства.
Щоб відновити права громадськості, Київський еколого-культурний центр та Громада рибалок України чотири рази подавали до ВР відповідні законопроекти, однак їх блокували.
Варто нагадати, що до «чорного» 2000 року громадські інспектори складали майже третину всіх протоколів щодо порушень правил полювання та риболовлі. Особливу роль у цьому відігравали студентські природоохоронні дружини. Пригадую, як в одному з рейдів річкою Стугна наш загін з Київського університету вилучив 17 острог. Коли ми прийшли їх здавати, подивитися на мішок «рибної смерті» збігся весь вільний від чергувань оперативний склад Верхньодніпровської рибінспекції.
Перший заступник голови Держрибагентства Олег Овчарук заявив, що відомство загалом підтримує відновлення прав громадськості, але виступає за чітке регулювання діяльності громадських рибінспекторів.
«Врегулювати стосунки держорганів та громадських інспекторів краще у відомчих положеннях та інструкціях. А право громадськості брати участь у збереженні природних багатств — у самому законі. Практику ж залучення громадськості до захисту природних багатств України слід поширювати», — зауважив народний депутат Микола Томенко.
Також новий закон дасть змогу ефективніше боротися з незаконною торгівлею дикими рослинами й тваринами, порушеннями правил охорони та використання заповідних територій. Буде заборонено рекламувати браконьєрське знаряддя, посилиться відповідальність за його зберігання тощо.
Ці зубці вже не скалічать ні щуку, ні коропа
Карати гривнею
Нині Кабмін має право затверджувати розмір компенсації за незаконне добування червонокнижних та мисливських тварин. А як же інші? Хіба їхнє життя нічого не варте? Тож ініціатори нового законопроекту пропонують наділити Кабмін таким самим правом і щодо немисливських і нечервонокнижних видів тварин. А їх налічується в Україні майже 42 тисячі. Водночас мисливських — лише близько 30 видів, червонокнижних — приблизно 500.
