Наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо їхнього попередження
Україна входить до країн-лідерів, де травмованим можна стати, як-то кажуть, не відходячи від робочого місця. За статистикою, близько 17 тисяч українських робітників щороку стають на роботі інвалідами. П’ята частина працівників, що отримали в Україні групу інвалідності, мають працездатний вік 45—50 років. До 30 відсотків українських робітників працюють у небезпечних умовах.
Здавалося б, ці невтішні цифри давно вже мають спонукати урядовців до створення загальнонаціональної програми порятунку нації від наслідків виробничого травматизму. Але поки що держава розглядає це під кутом ще однієї статті витрат, а не з точки зору необхідності підвищення культури виробництва. В той же час фахівці підрахували, що наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче , ніж вартість заходів щодо їхнього попередження.
Здоров’я людини передовсім
Першими шляхом вдосконалення системи безпеки праці пішли представники великого бізнесу. Вже другий рік поспіль найбільший український гірничо-металургійний холдинг «Метінвест» проводить у Донецьку Міжнародну конференцію з промислової безпеки. По суті, це є перший в Україні міжнародний майданчик з обговорення актуальних питань з промислової безпеки, охорони праці, здоров’я та навколишнього середовища з метою обміну досвідом та впровадження сучасних підходів на підприємствах.
Протягом двох днів кращі спеціалісти в області охорони праці, керівники підрозділів підприємств з України, СНД, Європи, урядовці, представники громадськості ділилися досвідом, аналізували поточний стан справ, обговорювали передові напрацювання у цій галузі. На це зібрання приїхало близько 300 учасників з понад 90 компаній з різних країн — з Росії, України, Молдови, Казахстану, Англії, з країн Східної та Центральної Європи. На запрошення виступити на конференції відгукнулося багато представників державних органів влади та провідних світових експертів.
— Я впевнений, що в питаннях охорони праці та екології ми з вами не конкуренти, в нас у цих питаннях одне від одного не може бути секретів, — сказав на відкритті форуму з безпеки праці гендиректор ТОВ «Метінвест Холдинг» Ігор Сирий.
Безцінний досвід
Проблема дотримання правил охорони праці та зменшення кількості нещасних випадків на виробництві — це загальносвітова проблема. Наприклад, німецькі шахти змогли вийти на нульові показники смертності тільки в цьому році, хоча програма модернізації підприємств була запущена ще в 1960 році. Гинуть люди в Європі і в США. Однак на тих підприємствах, де проводиться системна робота над підвищенням відповідальності за їх дотриманням, смертність нижча. При цьому в кожній країні фахівці шукають свої підходи, щоб донести до робітників необхідність якісних змін у підходах до питань безпеки. Та одне, що їх об’єднує, — тристороннє поглиблення в процес: бізнес, держава, працівники.
— При впровадженні будь-якої програми на підприємстві потрібно враховувати культурну складову тієї чи іншої країни, — розповів член Наглядової ради і голова Комітету з охорони праці та навколишнього середовища при Спостережній раді компанії ДТЕК Роберт Шепард.
Більшість промовців ділилися своїм досвідом щодо того, як їм вдалося донести працівникам ідеї безпечної праці.
На сьогоднішній день досягнення нульового травматизму в роботі — це ідеологія бізнесу «Метінвесту», заявив Ігор Сирий.
Сергій Теслюк з компанії «Алселор Міттал Кривий Ріг» розповів, що на цьому підприємстві працюють оперативні мобільні бригади, які контролюють безпеку праці. Завдяки цьому вдалося знизити рівень виробничого травматизму з 150 випадків у минулому році до 36 — у цьому.
Але превентивні методи насамперед повинні стосуватися засобів психологічного впливу на працівників, виховання відповідального ставлення до життя і здоров’я, свого і своїх колег. Адже, по суті, у виробничому травматизмі домінуючим є людський чинник.
— Ніколи обладнання саме не завдає шкоди людині, — прокоментував гендиректор ТОВ «Метінвест Холдинг» Ігор Сирий. — За будь-якою аварією стоїть людський чинник.
Тому дуже багато компаній намагаються працювати над психологією людей, пояснюючи їм, що кожен їхній крок має свої наслідки. Аксіомою є і те, що в цей процес мають бути залучені всі працівники підприємства.
Спільна справа
Робота над зниженням виробничого травматизму, на думку учасників конференції, має бути спільною справою всіх суспільних інституцій. Тільки тоді Україна матиме шанс вийти з числа лідерів за кількістю нещасних випадків на виробництві в Європі. На цьому наголошували учасники конференції.
Ще раніше про це сказала Національний координатор проекту ЄС-МБП (МБП — штаб-квартира Міжнародної організації праці (МОП), розташована в Женеві) «Поліпшення стану безпеки праці та здоров’я на робочих місцях в контексті гідної праці» в Україні Ольга Литвинюк. Вона погодилася з тим, що безпека праці робітника починається із самого робітника. Але відповідальність має бути поділена між державою, профспілками та роботодавцями.
— Будь-яка програма, будь-яка стратегія не повинна і не може бути розроблена без три?сторонньої основи: організації профспілок, організації роботодавців і державних установ, — підкреслила Ольга Литвинюк. Голова Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки (Держгірпромнагляду) Олександр Хохотва висловив готовність співпрацювати із представниками бізнесу. Він зазначив, що держава має зацікавити роботодавця, щоб він створював нормальні умови праці і назвав сфери, де найбільше трапляється травм на виробництві.
— Вугільна галузь, агропромисловий комплекс, соціально-культурна сфера дають більшість травмованих людей на виробництві. Наразі розробляються стратегії щодо покращення охорони праці. Задіяні профспілки, роботодавці, ми, Академія наук. І на базі цієї стратегії буде відпрацьована програма до 2014 року, — поділився Олександр Хохотва планами на майбутнє.
— У минулому році було 685 смертельних випадків на виробництві, в цьому році на 60 менше. Але щоб їх не допускати, потрібна профілактика, і дуже добре, що проводяться такі конференції, — сказав Хохотва.
У даному контексті Міжнародна конференція з промислової безпеки у Донецьку — це початок діалогу між бізнесом, державою та суспільними групами, яких об’єднує життєво важлива зацікавленість у підвищенні безпеки праці.
ДОВІДКА «УК»
