У музеї Гугенхайма в Нью-Йорку — нова виставка під назвою «Чорно-білий Пікассо», на якій представлено картини, скульптури, малюнки художника Пабло Пікассо від 1904 до 1971 року. У Пікассо були блакитний та рожевий періоди. Чорно-білого не було ніколи. Його твори, зібрані на виставці, належать до різних років, але свідчать про його постійне захоплення монохромною палітрою.
Розповідає куратор виставки Кармен Хіменес: «Гадаю, відвідувачам було цікаво побачити все життя Пікассо у чорно-білому. Це відкриває нові виміри у його творчості. Підкреслює, що йому часто було цікаво просто малювати, а колір не завжди був для нього необхідним. Він міг писати картини без фарб».
Пікассо створив незабутні чорно-білі полотна, присвятивши їх відомій картині Дієго Веласкеса «Меніни», або «Родина Філіппа ІУ». Ця серія картин — приклад інтерпретації Пікассо шедеврів світового живопису.
Кармен Хіменес: «Пікассо колись спробував пояснити різницю між ним та Матіссом. Він казав, що якщо вилучити з картин Матісса якийсь колір, скажімо, червоний чи синій, картина розпадеться. А його картини залишаються цілісними».
Постійне вживання Пікассо чорного, білого та сірого пов’язане із його захопленням пошуком ідеальної форми, лінії та його експериментуванням із світлом та тінню. На виставці у Нью-Йорку — багато картин з музеїв та приватних колекцій Європи та Сполучених Штатів, шість із них виставляються вперше.
