Не дійшовши кілька десятків метрів до рідної багатоповерхівки, що розташована по вул. Нове шосе в Бучі, відразу збагнув: днями тут трапилася пожежа. Про це красномовно свідчили її наслідки: стеля почорніла від сажі, у під’їзді стояв запах диму, на сходинках залишалася вода, якою мужні вогнеборці приборкували вогонь. Відразу виникла думка: а чому б у місцевій газеті не висвітлити їхні героїчні будні і цей випадок зокрема?
Від рідних та сусідів дізнався, що пожежа виникла з вини мешканця квартири №2 Едуарда Наливайченка (з етичних міркувань прізвище змінено), який у п’яному стані заснув з недопалком. Цигарка випала з рук на диван, і вогонь швидко розповсюдився по кімнаті. Коли Наливайченко оговтався, то відразу второпав: наслідки можуть бути кепські — і з переляку в одних сімейних трусах вискочив з квартири, несамовито заволавши на всю вулицю: «Пожежа! Рятуйте мене!!!»
Пожежні прибули вчасно і не дали вогню поширитися на інші квартири. Цілком зрозумілим було бажання людей згадати добрим словом у газеті пожежників і щоб вони наклали на Наливайченка грошовий штраф, позбавивши підпалювача бажання у подальшому подібне вчиняти.
Не зволікаючи з проханням громадськості, автор цих рядків завітав до пожежної частини. За збігом обставин начальником караулу був мій знайомий, Олег.
— Пожежа?! Вперше чую… — шокував мене він.
Напевно, жартує людина, а може, важкий день у нього і відразу не може згадати — майнула думка.
— Олеже, ти нічого не плутаєш? Адже дві пожежні машини приїжджали, півгодини твої колеги ліквідовували пожежу… Свідки є… Врешті-решт, є наслідки вогню: до сих пір важко дихати у під’їзді. І після цього всього можна стверджувати, що пожежі не було?!
— Ні, не було!
— Тоді заглянемо у журнал реєстрації виїздів і все чудово з’ясується, — запропонував я.
— Без проблем!
Коли ж я побачив журнал, то чомусь відразу згадав відомого сатирика, неперевершеного майстра своєї справи Михайла Задорнова. Напевно, і він не зміг би передбачити кульмінацію цієї історії. Навпроти позначки про виїзд за вказаною адресою жирними літерами у кружечку красувалися всього дві літери — Х/В.
— Ось бачиш, я правий! ХИБНИЙ ВИКЛИК!!! — переклав мені цю абревіатуру радісний співрозмовник.
— І це ви називаєте хибним викликом?— не міг я стримати свого обурення. — Твої колеги життям ризикували... Чому все це ви називаєте Х/В?
— Зараз дещо уточню. — І Олег зателефонував, уважно вислухав того, хто був на зв’язку… — Тепер мені все зрозуміло. Справді, пожежа була, але… є таке слово СТАТИСТИКА.
— Яка знає все…
— Але це саме той випадок, коли їй не обов’язково все знати. Коли порівняти її торішню і теперішню, то вона буде не на нашу користь. Пожеж зараз побільшало, ніж рік тому. Сам розумієш, як керівництво на всіх рівнях ставиться до погіршення статистики, мовляв, не проводиться профілактична робота протипожежної безпеки… Ось і доводиться нам подібним чином вносити певні корективи.
