Справа № 2-а-6863/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.12.2012 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого –судді Калініченко Л.В.
при секретарі – Голобородової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси
про визнання відмови у виплаті державної соціальної допомоги за період з 2 травня 2011 року по день постановлення рішення - протиправною, зобов’язання нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу за вказані періоди, -
ВСТАНОВИВ:
2 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, в якому просила визнати відмову у виплаті державної соціальної допомоги протиправною, зобов’язати нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу, мотивуючи це тим, що вона є дитиною війни і отримує пенсію через Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси.
З посиланням в позовній заяві на приписи ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачка вважала, що має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком. Позивачка стверджує, що відповідач не виконує вимоги ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що порушує її законні права на належний соціальний захист. Законами України «Про державний бюджет України»на відповідні роки положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»були обмежені виплати соціальної допомоги дітям війни. Однак рішенням Конституційного Суду України № 6-рп2007 від 09.07.2007 року відповідні положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнано неконституційними. Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року відповідні положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»також визнано неконституційними.
У 2009-2010 роках Законами України про державний бюджет на відповідні роки не обмежувався розмір виплат державної соціальної допомоги дітям війни. Тому позивач стверджує, що їй не доплачено за шість місяців по день постановлення рішення суду допомогу у розмірі 1381,20 грн. Позивачка вказує, що вона своєчасно не звернулася до суду з адміністративним позовом, оскільки вважає, що державну соціальну допомогу їй не виплачено з вини органу, що повинен був їй виплачувати, тому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»державна соціальна допомога дітям війни повинна їй бути сплачена за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, та розглянути справу у її відсутності.
Представник відповідача –Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, надав суду заперечення проти позову, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та розглянути справу за його відсутності в судовому засіданні.
Суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності належним чином повідомленого представника відповідача - суб’єкта владних повноважень.
Суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни і знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду у Київському районі м. Одеси.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 99 ч. 1 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими Законами України.
Згідно ст. 99 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.
Суд приймає до уваги, що позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів щодо невиплати чи неповноти виплати державної соціальної допомоги дитини війни 2 листопада 2011 року.
Суд приймає до уваги відсутність законодавчого обмеження щодо виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, при цьому суд не вважає, що відсутність у Державному бюджеті України видатків на виплату державної соціальної допомоги дітям війни є підставою для невиконання вимог Закону з боку відповідача щодо виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни.
Також суд вважає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 22.08.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачені виплати державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 10% щомісячно не відповідає вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до ст. 9 ч.4 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що позивач має право на перерахунок підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком, з урахуванням сплаченої ОСОБА_1 додаткової виплати у 2008-2010роках у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, і тому орган державної влади, до якого відноситься адміністративний відповідач –Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, тому суд вважає протиправною відмову Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси від 27.10.2011 року у нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком з 2.05.2011 року з урахуванням виплачених сум.
Суд також вважає, що слід зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, як дитині війни виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 2.05.2011 року з урахуванням виплачених сум.
Разом з тим, 19 червня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 р.»відповідно до якого у 2011 році норми та положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Постановою Кабінету Міністрів України № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 06.07.2011 року, яка набрала чинності 23.07.2011 року встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн.
Таким чином, позовні вимоги про зобов’язання відповідача здійснити нарахування підвищення невиплаченої державної соціальної допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 23 липня 2011 року задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 46, 55, 58 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, ст.ст. 7, 11, 13, 41, 94, 128, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання відмови у виплаті державної соціальної допомоги протиправною, зобов’язання нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу –задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси щодо виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги дитини війни за період з 2 травня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 2 травня 2011 року по 22 липня 2011 року включно з урахуванням виплачених сум за даний період.
В іншій частині адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову може бути оскаржено шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках і порядку передбачених ч. 2 п. 2 ст. 167 КАС України було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Калініченко Л. В.
