Справа № 1805/11978/2012 Провадження № 2-а/591/15/13
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2013 рокум. СумиЗарічний районний суд м. Суми в складі
головуючого судді Сидоренко А.П.
з участю секретаря Світличної Т.І.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Корнієнко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання рішення нечинним та його скасування,
в с т а н о в и в :
Позивач свої вимоги мотивує тим, що рішенням Cумської міської ради від 29 вересня 2010 року №4434-МР «Про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1» на підставі письмового звернення, йому був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,1000 га за рахунок земель Сумської міської ради. Листом 07 грудня 2012 року за № 324/10.01.28 управління земельних ресурсів Сумської міської ради повідомило позивача про те, що депутатська комісія з питань архітектури, будівництва, регулювання земельних відносин відповідно до протоколу №36 від 03 листопада 2011 року рекомендувала управлінню земельних ресурсів Сумської міської ради підготувати відповідний проект рішення з урахуванням положень рішень Сумської міської ради від 23 лютого 2011 року № 266 «Про заходи щодо впорядкування роботи деяких управлінь міської ради в період коригування генерального плану міста Суми та розробки плану зонування територій» та від 24 березня 2011 року №340- МР «Про впорядкування роботи деяких управлінь міської ради в період коригування генерального плану міста суми та розробки плану зонування територій», відповідно до яких управлінню земельних ресурсів до моменту впровадження плану зонування території міста призупинити підготовку проектів рішень надання у власність (оренду) земельних ділянок комунальної власності, метою використання яких є будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд.
Постановою Зарічного райсуду м. Суми, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року, визнано незаконною бездіяльність Сумської міської ради; визнано нечинним та скасовано п.п.1.2 пункту 1 та п.2 рішення Сумської міської ради від 23 лютого 2011 року №266-МР, та пункту 1 рішення Сумської міської ради від 24 березня 2011 року №340-МР та зобов'язано винести на розгляд на найближчому пленарному засіданні чергової сесії проект рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність.
Згодом з інтернет сайту - муніципального інформаційного портал - http:www.meria.sumy.ua, позивачу стало відомо, що на сесії Сумської міської ради від 30 травня 2012 року було прийнято рішення №1499-МР «Про затвердження Правил регулювання земельних відносин, пов'язаних з наданням громадянам у користування або у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів в м. Суми» (Правила).
Позивач вважає, що дане рішення порушує можливість реалізації його права на отримання у власність земельної ділянки, оскільки містить положення, які суперечать вимогам чинного законодавства та вводять ряд перешкод для вільного отримання позивачем земельної ділянки із земель комунальної власності, а тому вважає, що воно підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Пунктами 2.3-2.6., 2.21, 2.22, 2.24 -2.26, 2.40-2.42, 2.46-2.48, 3.10-3.14 та додатком до Правил передбачається обов'язковою умовою для громадян укладати договори про обмеження права на земельну ділянку для отримання земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації.
У відповідності до ст. 11, ч. 2 ст.111 Земельного кодексу України визначений вичерпний перелік обмежень у використанні земель, які можуть бути встановлені законом, прийнятим відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду. Позивач вважає, що передбачені у Правилах обмеження не відповідають вказаному переліку.
Аналогічні обмеження були передбачені в рішенні Сумської міської ради №72 -МР від 27 червня 2007 року «Про тимчасовий порядок надання земельних ділянок із земель Сумської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва, індивідуальних гаражів». Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року по справі № 2-а-8333/10/1870 за позовом прокурора м. Суми до Сумської міської ради про скасування рішення, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року, визнано незаконним вказане рішення Сумської міської ради №72-МР від 27 червня 2007 року в частині затвердження п.п.1.3, 1.4, 1.5, 3.3, 4.7 Порядку стосовно зобов'язання громадян укладати договори про обмеження права на земельну ділянку.
Однак, незважаючи на зазначені обставини, Сумською міською радою приймається нове рішення, яке практично повністю дублює вже скасоване незаконне рішення Сумської міської ради №72-МР від 27 червня 2007 року «Про тимчасовий порядок надання земельних ділянок» із земель Сумської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів» в судовому порядку.
Позивач також зазначає, що розділом 4 та пунктами 2.10-2.13,3.3 Правил затверджено проведення продажу земельних ділянок на конкурентних засадах, незважаючи на те, що відповідно до ст. 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки при передачі їх громадянам для цілей, визначених Правилами.
Пунктом 2.8. Правил визначено уповноважений орган, як виконавчий орган Сумської міської ради, до компетенції якого віднесено повноваження, передбачені п.п. 1 п «а» ч.1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якого не існує у структурі виконавчого комітету Сумської міської ради.
Частинами 1-2 ст. 118 ЗК України передбачено право приватизації громадянами земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні, а частинами 6-9 вказаної статті - одержання безоплатно у власність земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Пунктами 2.17 Правил визначено, що громадяни, які бажають безоплатно отримати земельну ділянку в межах норми приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, мають право звернутися з відповідним клопотанням протягом десяти днів з дня оприлюднення рішення Сумської міської ради Про затвердження переліку земельних ділянок, що підлягають безоплатному наданню в межах норм приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів. Позивач вказує на те, що право громадян на отримання безоплатно у власність земельної ділянки прямо передбачено, зокрема ст. 14 Конституції України, ст.ст. 116, 118 ЗК України, відповідно до яких строк звернення громадян, зацікавлених в одержанні безоплатно земельної ділянки із земель державної або комунальної власності з відповідним клопотанням до органів місцевого самоврядування не обмежено будь-яким строком. При цьому відповідно до ч.7 ст. 118 ЗК України відповідна міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову. Передбачені п.3.5. Правил умови не відповідають тим, що визначені законом. Окрім того, у правилах відсутні положення, що передбачають надання в користування земельних ділянок відповідно до технічної документації із землеустрою.
Позивач вважає, що прийняте рішення відповідача порушує його права як громадянина України, який має право на отримання земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації. Посилаючись на зазначені обставини, просить визнати нечинним та скасувати пункти 2.3-2.6, 2.8, 2.10 - 2.13, 2.17, 2.18, 2.19, 2.21, 2.22, 2.24 -2.26, 2.40 -2.42,2.46 -2.48, Розділ 4 повністю рішення Сумської міської ради від 30 травня 2012 року № 1499-МР «Про затвердження Правил регулювання земельних відносин, пов'язаних з наданням громадянам у користування або у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів в м. Суми».
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача Сумської міської ради в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що відповідно до ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Позивач в адміністративному позові посилається на те, що йому був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки рішенням Сумської міської ради від 29 вересня 2010 року, в той же час оспорюваний нормативний акт був затверджений рішенням Сумської міської ради 30 травня 2012 року, а тому права позивача не могли бути порушені застосуванням до нього зазначеного нормативно-правового акту. 30 січня 2013 року на пленарному засіданні Сумської міської ради був розглянутий проект рішення про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів в м. Суми, затверджених Рішенням Сумської міської ради від 30 травня 2012 року до позивача не застосовувались, отже порушити його права не могли. На підставі викладеного просив суд у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За положеннями ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.
З ч. 1 ст. 6 КАС України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси .
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом встановлено, що постановою Зарічного районного суду м. Суми від 25 червня 2012 року, яка набрала законної сили, встановлено, що рішенням Сумської міської ради від 29 вересня 2010 року № 4434-МР ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,1 га за рахунок земель Сумської міської ради. На підставі цього рішення позивачем розроблено та погоджено проектну документацію. Погоджений з відповідними органами та службами проект землеустрою було подано позивачем до постійної комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Висновком комісії проект був погоджений та комісією вирішено надати даний висновок Сумській міській раді для розгляду і прийняття рішення. 07 грудня 2011 року управлінням земельних ресурсів СМР позивачеві повідомлено, що комісія рекомендувала управлінню підготувати проект рішення з урахуванням положень рішення СМР №266-МР від 23 лютого 2011 року, відповідно до якого призупинено підготовку управлінням проектів рішень щодо надання у власність земельних ділянок до впровадження плану зонування території міста.
23 лютого 2011 року Сумська міська рада прийняла рішення №266-МР від 23 лютого 2011 року «Про заходи щодо впорядкування роботи деяких управлінь міської ради в період коригування генерального плану міста Суми та розробки плану зонування територій» та рішення від 24 березня 2011 року № 340-МР «Про впорядкування роботи деяких управлінь міської ради в період коригування генерального плану міста Суми та розробки плану зонування територій», згідно з якими суб'єктам нормотворчої ініціативи до моменту впровадження плану зонування території міста необхідно призупинити внесення на розгляд Сумської міської ради проектів рішень про надання земельних ділянок у власність. Згідно з юридичними висновками, що надавалися правовим управлінням СМР до проектів зазначених рішень, було встановлено невідповідність окремих пунктів проектів рішення № 266-МР та №340-МР вимогам чинного законодавства та запропоновано привести їх у відповідність до зазначених вимог.
Вказаною постановою Зарічного районного суду м. Суми від 25 червня 2012 року визнано незаконною бездіяльність Сумської міської ради щодо не розгляду проекту рішення про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,1 га за рахунок земель Сумської міської ради; визнано нечинними та скасовано п.п.1.2 пункту 1 та п. 2 рішення Сумської міської ради від 23 лютого 2011 року № 266-МР «Про заходи щодо впорядкування роботи деяких управлінь міської ради в період коригування генерального плану міста Суми та розробки плану зонування територій», та п.п.1.3 пункту 1 рішення Сумської міської ради від 24 березня 2011 року № 340-МР «Про впорядкування роботи деяких управлінь міської ради в період коригування генерального плану міста Суми та розробки плану зонування територій»; зобов'язано Сумську міську раду винести на розгляд на найближчому пленарному засіданні чергової сесії проект рішення про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,1 га ОСОБА_1 (а.с. 14-15).
Рішенням Сумської міської ради № 1499-МР від 30 травня 2012 року затверджено Правила регулювання земельних відносин, пов'язаних з наданням громадянам у користування або у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у м. Суми (далі - Правила).
Згідно ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Оспорювані позивачем Правила регулюють порядок безоплатного надання земельних ділянок у власність у межах норм приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів; визначають регулювання орендних відносин; регулювання відносин купівлі-продажу земельних ділянок.
В той же час, враховуючи те, що позивачу рішенням Сумської міської ради від 29 вересня 2010 року № 4434-МР був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що оскаржувані ним Правила, які були затверджені рішенням Сумської міської ради № 1499-МР від 30 травня 2012 року, порушують його права застосуванням до нього вказаного нормативно-правового акту.
Суд враховує і те, що в судовому засіданні сторони повідомили, що 30 січня 2013 року на пленарному засіданні Сумської міської ради був розглянутий проект рішення про затвердження проекту землеустрою та надання позивачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, договір про обмеження права на земельну ділянку з позивачем не укладався, що свідчить про те, що оскаржувані пункти та розділ Правил до позивача не застосовувались, а тому факт порушення прав позивача внаслідок прийняття оскаржуваного рішення судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 11, 69-72, 159-163, 171 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанову суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня отримання повного тексту копії постанови.
Для суб'єкта владних повноважень десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст виготовлено 04 серпня 2013 року.
Суддя А.П.Сидоренко
