КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1602/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
УХВАЛА
Іменем України
05 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
при секретарі: Оліщук А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області та просила визнати протиправною і скасувати вимогу відповідача про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 18.03.2013 № Ф-179.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що фізичні особи-підприємці, які отримують пенсії призначені за Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальних підставах.
Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець, перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Крім того, позивачка є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 та є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 21.12.1992.
18 Березня 2013 року відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу № Ф-179, відповідно до якої позивачці визначено суму боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4572,42 грн.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка як фізична особа-підприємець, що є пенсіонером за віком та зареєстрована платником єдиного податку, не повинна сплачувати єдиний внесок, - у зв'язку з чим вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 18.03.2013 № Ф-179 є протиправною, а тому підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю, що підтверджується наявною в матеріалах справи фотокопією посвідчення, - з огляду на що має право вийти на пенсію раніше, ніж встановлено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, ця обставина не спростовує того факту, що позивачка вийшла на пенсію саме за віком, хоча і на пільгових умовах.
Суд звертає увагу, що знижений граничний вік виходу на пенсію осіб, які підпадають під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не є підставою для висновку про виплату пенсії позивачці з інших підстав і вона є пенсіонером в розумінні визначення поняття «пенсіонер», яке наведено у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А тому на позивачку як на пенсіонера у розумінні норм наведеного Закону поширюються положення ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2014 по справі 21- 7а14.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на те, що до позивачки не може бути застосовано положення ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на державне соціальне страхування», оскільки вона не досяг 55-річного віку, є безпідставними, а тому вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 18.03.2013 № Ф-179 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є протиправною та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.
