Справа № 755/4230/14-ц
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" березня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.
за участі секретаря Батченко Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві Шеремет Юлії Михайлівни про визнання неправомірною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою у якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Шеремет Ю.М. від 14.01.2014 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження № 41431134.
Вимоги скарги мотивує тим, що 09.01.2014 року нею до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві була подана заява про примусове виконання рішення суду.
Старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві Шеремет Ю.М. 14 січня 2014 року винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження, яку вважає незаконною та необґрунтованою, оскільки постанова мотивована тим, що копія ухвали Апеляційного суду м. Києва від 11.12.2013 року не завірена належним чином, при цьому державний виконавець посилається на п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Однак вказана норма статті 26 Закону містить зазначення підстав відповідно яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, їх перелік є вичерпним та не містить жодних вимог стосовно додатків до заяви про примусове виконання судового рішення. У зв»язку з цим оскаржувана постанова є неправомірною та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 підтримав скаргу та викладені у ній обставини.
Державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві Шеремет Ю.М. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на її безпідставність, пояснила, що нею спірна постанова була винесена з дотриманням вимог чинного законодавства.
Вислухавши представника скаржника та державного виконавця, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Перелік виконавчих документів за рішеннями, які підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, визначений статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження», який, серед іншого, містить виконавчі листи, що видаються судами.
Як вбачається із матеріалів виконавчих проваджень, Дніпровським районним судом м. Києва 29.05.2013 року було видано виконавчий лист № 2604/29951/2012 р. (провадження № 2/755/635/13) від 23 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 809 540 грн. 82 коп., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219 грн., а всього загальною сумою 812 759 грн. 82 коп.
На підставі заяви стягувача, яка надійшла до Відділу державної виконавчої служби 01.06.2013 року, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві Шеремет Ю.М. 04.06.2013 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 38278207 та вичинялися виконавчі дії по примусовому виконанню рішення суду.
У зв»язку з оскарженням рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.04.2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа Приватний нотаріус КМНО ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, на виконання якого було видано виконавчий лист, та постановленням Апеляційним судом м. Києва ухвали від 10.09.2013 року, якою відкрите провадження у справі за апеляційною скаргою, старшим державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві Шеремет Ю.М. 05.12.2013 року винесена постанова про повернення виконавчого документа на підставі ч. 1 ст. 48, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавчий лист було повернуто до Дніпровського районного суду м. Києва.
Згідно вимог ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
За результатами розгляду апеляційної скарги ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11.12.2013 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.04.2013 року залишене без змін.
Після цього вдруге ОСОБА_1 подала вищевказаний виконавчий лист на примусове виконання до ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві із доданою заявою про прийняття виконавчого листа до провадження, продовження виконання рішення суду, скасування постанови від 05.12.2013 року про повернення виконавчого документу, накладення арешту на майно з посиланням на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11.12.2013 року, яку додала до заяви.
Старшим державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві Шеремет Ю.М. 14 січня 2014 року винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження із зазначенням про те, що до пакету документів додано неналежно оформлену копію рішення Апеляційного суду м. Києва, при цьому постанова ґрунтується на п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Дану постанову скаржниця просить визнати неправомірною та скасувати з тих підстав, що ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» не містить вимог стосовно додатків до заяви про примусове виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов»язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред»явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред»явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
При цьому вимоги до виконавчого документу визначені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», які, серед іншого, включають дату набрання законної сили рішенням.
Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження також визначаються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 5125.
Як зазначено вище, скаржницею було вдруге пред»явлено до виконання виконавчий лист, що був повернутий державним виконавцем з відповідною відміткою на ньому із зазначенням підстав повернення ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження». На виконавчому листі зазначено, що виданий він 29.05.2013 року, також вказано, що дата набрання рішенням законної сили - 07.05.2013 року, що не відповідає дійсності, оскільки постанова про повернення виконавчого документа у зв»язку з апеляційним оскарженням рішення суду виносилась 05.12.2013 року.
Відповідно до ст. 319 ЦПК України, рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.
При цьому стягувачем та боржником заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а також заяви про внесення виправлень помилки до виконавчого листа не подавались.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Суд також приймає до уваги ті обставини, що на даний час виконавчий лист № 2604/29951/2012 по виконанню вищевказаного рішення Дніпровського районного суду м. Києва про стягнення боргу з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 перебуває на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві (постанова про відкриття виконавчого провадження № 41901048 винесена старшим державним виконавцем Шеремет Ю.М. 07.02.2014 року).
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що скаржником не доведено факт наявності у діях державного виконавця неправомірних дій, у зв»язку з чим підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 18, 25, 26, 48 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 383-388 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
у х в а л и в:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві Шеремет Юлії Михайлівни про визнання неправомірною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя
