КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5050/11 Головуючий у 1-й інстанції: Грушко О.П. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: - Степанюка А.Г.,
суддів: - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Коропської районної державної адміністрації Чернігівської області на прийняту в порядку скороченого провадження постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 10.10.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Коропської райдержадміністрації про визнання неправомірними дій та зобов'язання виплатити недоотриману разову грошову допомогу, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач 27.09.2011 року звернувся до суду з позовом про зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу до 5 травня в розмірі передбаченому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2011 рік.
Постановою суду від 10.10.2011 року позов задоволено: визнано неправомірними дії Відповідача та зобов'язано здійснити Позивачу перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога Позивача провести перерахунок разової грошової виплати до 5 травня підлягає задоволенню, оскільки Відповідачем порушено його право на отримання належної виплати у розмірі, передбаченому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Також судом встановлено, що Позивачу разова виплата до 5 травня має розраховуватися відповідно до мінімальної пенсії за віком.
З такими висновками суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що Позивач є особа, яка має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей померлих ветеранів війни та має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до ст. 15 ч. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, членам сім'ї загиблих (померлих) ветеранів війнивиплачується разова грошова допомога в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Проте, зазначена виплата у 2011 році здійснена Відповідачем у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань".
Аналізуючи правомірність висновків суду першої інстанції, колегія суддів зважає на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру разової грошової допомоги до 5 травня Позивачеві застосуванню підлягає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постанова Кабінету Міністрів України, якою істотно звужується обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" випливає, що під час визначення розміру разової грошової виплати до 5 травня, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Судовою колегією не приймаються до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації Позивачем конституційної гарантії та права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
За наведених обставин, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зобов'язаний проводити зазначені виплати у спосіб та в розмірах, що встановлені законодавством, чинним на момент їх здійснення.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що право Позивача на отримання належних йому виплат, розрахованих відповідно до мінімальної пенсії за віком, було порушено.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, постанова місцевого суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Коропської райдержадміністрації - залишити без задоволення.
Постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 10.10.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Коропської райдержадміністрації про визнання неправомірними дій та зобов'язання виплатити недоотриману разову грошову допомогу, - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає у відповідності до ч. 10 ст. 183-2 КАС України.
Головуючий суддя
Судді
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
